
- •Передмова
- •Розділ і Інтеграційні процеси в освіті
- •1. Цілі освітніх систем, їх соціальна обумовленість. Стратегічні напрямки розвитку освіти.
- •2. Проблема цільових орієнтирів педагогічних систем в історії розвитку освітнього процесу.
- •3. Феномен «цілісності» в педагогічному процесі, основи формування цілісного освітнього простору.
- •4. Освітні стандарти як базовий механізм регуляції та оптимізації освітньої діяльності
- •5. Цілісність та взаємообумовленість освітніх систем
- •6. Статус та функціональне призначення виховання як складової цілісного освітнього простору.
- •7. Викладач як суб’єкт формування цілісного простору за єдиними освітніми стандартами
- •Середній бал успішності за останню сесію
- •8. Логіка формування та реалізації концепції розвитку внз на період переходу на кредитно-модульну систему професійної освіти.
- •9. Педагогічна преса як суб’єкт формування особистісно орієнтованого освітнього простору в державі
- •10. Основи забезпечення гуманітарної спрямованості цілісного освітнього простору в регіоні.
- •11. Інтеграційні процеси у сфері наукової діяльності як фактор формування цілісного освітнього простору
- •11. Фактори та логіка формування позитивного ставлення (привабливості) до педагогічної професії в умовах післядипломної освіти.
- •Розділ іі Професійна освіта в контексті цілісного простору. Інноваційні тенденції розвитку системи педагогічної освіти
- •1. Цілісний простір професійної освіти, інтеграційні процеси, що формують його основу
- •2. Основи формування програми професійного розвитку студента, її змістове та технологічне забезпечення.
- •3. Ключові компетенції як основа забезпечення адекватної цільової спрямованості системи професійної освіти спеціаліста.1.
- •4. Основи забезпечення особистісної орієнтованості процесу професійної підготовки вчителя
- •Кредитно-модульна система професійної освіти як цілісність
- •6. Проблеми професійного самовизначення особистості студента в контексті формування системи «людина - професія» на етапі зміни загальної освітньої формули.
- •7. Система організаційних форм навчання в внз в умовах особистісно орієнтованої освіти
- •7. Логіка формування моделі навчального заняття в внз за особистісно орієнтованою технологією.
- •9. Самостійна робота як основа процесу професійного самотворення майбутнього вчителя
- •10. Досвід – значущий елемент формування змісту професійної освіти вчителя
- •11. Науково-дослідна діяльність студента в системі його професійного становлення
- •11. Педагогічна практика в структурі професійної підготовки вчителя
- •12. Комплексний державний іспит в умовах кредитно-модульної системи професійної освіти: алогізми перехідного періоду.
- •Розділ ііі Основи забезпечення інтеграції дисциплін педагогічного циклу в структурі професійної підготовки вчителя
- •1. Система поетапного формування загальнопедагогічної компетентності студента.
- •2. Логіка процесу визначення рівня педагогічної компетентності студента за модульною навчальною програмою
- •III модуль. Технологія педагогічного процесу.
- •IV етап. Спецкурс " Практика організації професійної діяльності в школі"
- •V етап.V курс
- •3. Практика формування навчального модуля, змістові та технологічні основи його реалізації.
- •4. Перспективи курсу опм – радикальна зміна його смислової основи. Шляхи цільової, змістової та процесуальної переорієнтації курсу відповідно до нових освітніх стандартів
- •5. Модуль «Історія педагогіки» в структурі загально педагогічної підготовки вчителя
- •6. Студент як суб’єкт власного професійного становлення, співтворець педагогічного процесу.
- •7. Підручник з педагогіки в контексті нових освітніх стандартів.
- •Література
- •Література
III модуль. Технологія педагогічного процесу.
Специфікою даного модуля є те, що уже в самій структурі лабораторних занять передбачені кінцеві результати, що характеризуються безпосередньою інтегрованістю в реальну професійну діяльність вчителя. Це знання інноваційних освітніх технологій, загальних технологій проектування, здійснення та діагностики педагогічного процесу і формування на їх основі власної моделі уроку, виховного заходу, їх апробації, аналіз та самоаналіз продуктивності організації навчально-виховної діяльності, комплексна самодіагностика за параметрами "моделі", визначення пріоритетних напрямків професійного саморозвитку, формування комплексної методики по забезпеченню ефективності процесу самовдосконалення за даними напрямками.
А тому, остаточне оцінювання відбувається на основі узагальнення отриманих результатів, комплексу оцінок і передбачена індивідуальна бесіда з студентами буде мати не стільки контролюючий, скільки направляючий, рекомендуючий характер.
ІУ модуль «Освітні системи» забезпечує можливість студенту трактувати будь-який елемент педагогічного процесу, який він вивчав, створював, апробовував, аналізував як складову цілісної освітньої системи, яка повинна максимально узгоджуватись з базовими освітніми стандартами, інтегруватись з іншими навчальними дисциплінами як суб’єктами формування системи, учасниками педагогічного процесу. В контексті даного модуля студент повинен сформувати достатній рівень компетентності стосовно здатності осмислити сутність освітньої системи, що формується в державі, соціальної обумовленості її стратегічних напрямків розвитку. Так само студент повинен вміти аналізувати освітні заклади різних типів, співвідносячи їх концептуальні основи з загальними державними освітніми стандартами. Зрештою, в результаті роботи над даним навчальним модулем студент повинен продемонструвати вміння осмислити сутність створених ним технологічних схем з позиції освітніх систем: макро (система освіти в державі), мікро (система освітньої діяльності школи). Готовність до інтеграції в систему або трактування власної системи організації педагогічного процесу в контексті системи більш високого рівня означують надзвичайно цінні компетенції вчителя стосовно його психологічної і предметної готовності до роботи в рамках єдиного освітнього простору.
IV етап. Спецкурс " Практика організації професійної діяльності в школі"
За аналогією з ІІ модулем, курс має чітко означену практичну спрямованість і повністю орієнтований на професійну діяльність студента-практиканта, реалізуючи функції завершального етапу підготовки до діяльності та визначення і осмислення рівня її ефективності. А тому, за логікою, основну результативність курсу визначить весь комплекс показників, що характеризує процес і обумовлює рівень організації навчально-виховного процесу в школі під час першої активної практики. Оцінювання здійснюється на основі кореляції оцінних суджень трьох суб'єктів, трьох незалежних експертів: учнів, методиста і самого студента-практиканта. При тому студент отримує багатий матеріал для комплексного аналізу всіх аспектів своєї діяльності. Після цього визначаються пріоритетні напрямки та конкретні методики для кожного студента по підготовці до наступної активної практики. Отже, рівень оволодіння модулем визначається за коректністю проведеного оцінювання своєї практичної діяльності за програмою, комплексності, глибини та об'єктивності проведеного її аналізу. Тут може бути використана програма діагностики рівня сформованості навчально-виховної діяльності викладача (у запропонованому варіанті вона може бути використана для учнів старших класів і відповідно адаптована для учнів інших вікових категорій).