Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ до спеціальності.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
35.83 Mб
Скачать

Р 99 исунок 9.16 – Схеми фрезерування

За призначенням фрезерні верстати поділяють на верстати загального призначення, верстати з ЧПК і спеціалізовані. Верстати загального приз­начення мають широкі технологічні можливості; їх використовують в умовах від одиничного до середньосерійного виробництва для обробки різнотипних заготовок. Це вже розглянуті вертикально-, горизонтально- й універсально-фрезерні, а також широко-універсальні та поздовжньо-фрезерні верстати.

Широко-універсальний фрезерний верстат має змінні горизонтальну й вертикальну фрезерні та іноді довбальну головки, що дає змогу виконувати надзвичайно широкий діапазон робіт. Такі верстати часто використовують в інструментальних та ремонтних цехах одиничного виробництва. Тому їх ще називають інструментально-фрезерними.

Поздовжньо-фрезерні (рис.9.17) призначені для обробки плоских поверхонь на заготовках великих габаритів. Усі ці верстати мають ручне керування.

а) б)

Рисунок 9.17 – Загальний вигляд поздовжньо-фрезерного верстата (а) і схема фрезерування заготовки (б)

Спеціалізовані фрезерні верстати призначені для виконання певного виду роботи. Діапазон виконуваних робіт значно вужчий, зате вони мають напівавтоматичний цикл роботи і набагато продуктивніші за верстати загального призначення. Тому їх використовують у масовому, велико- та іноді середньосерійному виробництві. Сюди належать шпонково-фрезерні, зубофрезерні, шліцефрезерні, копіювально-фрезерні (для фрезерування дискових кулачків за копіром), різефрезерні, карусельно- і барабанно-фрезерні.

Фрезерні верстати з ЧПК мають широкі технологічні можливості й високий рівень автоматизації. Вони працюють в напівавтоматичному режимі, високопродуктивні, легкі в переналагодженні й оснащені магазином або револьверною головкою на 5...15 інструментів, які можуть змінюватися автоматично за програмою. На цих верстатах поряд з фрезами використовують також свердла, зенкери, розвертки, мітчики, іноді розточувальні головки. Контурні системи ЧПК дають змогу обробляти складні профільні поверхні. Деякі верстати (наприклад, моделі ОЦ1И22) оснащують поворотними голов­ками (дещо нагадують ділильні головки для верстатів загального призначення), керованими від ЧПК. Це дає змогу обробляти заготовки валів, втулок, невеликих корпусних деталей з їх поворотом навколо горизонтальної осі. Верстати з ЧПК ефективні в дрібно- та середньосерійному типах виробництва.

Поряд з фрезеруванням, лінійчасті поверхні можна отримати різцями на стругальних та довбальних верстатах, а також протяжками на верстатах для протягування отворів і зовнішніх поверхонь.

Різцями формують поверхні з використанням прямолінійного зворотно-поступального головного руху в горизонтальній (на стругальних) або у вертикальній (довбальних верстатах) площині. Головний рух (різця або стола із заготовкою) має робочий хід (коли зрізається стружка) і холостий (зворотний) хід. Наявність холостого ходу зменшує продуктивність обробки, тому його швидкість роблять набагато більшою за швидкість робочого ходу. Подачу виконують теж періодично, після кожного холостого ходу.

Стругання ефективне для чорнової й чистової обробки площин, пазів і профілів відносно великої довжини й малої ширини. Важливою перевагою методу є проста конструкція інструменту. Це, крім усього іншого, полегшує досягнення точності при обробці (порівняно з фрезеруванням). Стругання використовують також для обробки зубчастих поверхонь прямозубих конічних коліс.

Довбання найчастіше використовують для обробки пазів у отворах та некруглих отворів передусім в одиничному й дрібносерійному виробництві, а також циліндричних зубчастих коліс внутрішнього й зовнішнього зачеплення на зубодовбальних і конічних прямозубих коліс на зубостругальних напів­автоматах. В цілому стругання й довбання мають обмежене використання.

Протягування – високопродуктивний метод обробки отворів і зовнішніх поверхонь різного профілю з точністю до 7 квалітету й шорсткістю до Ra = 0,8 мкм (рис.20).

Протяжка – це спеціальний багатолезовий інструмент, форма різаль­них лез якого відповідає профілю утвореної поверхні, а кожен наступний зуб протяжки виступає вище попереднього на величину конструктивної подачі. Тому верстат має забезпечити лише один рух – головний прямолінійний. Висока продуктивність й точність протягування, простота конструкції верстата зумовили широке застосування методу в масовому, велико- й середньосерійному виробництві. Для малих обсягів випуску метод не використовують через складність і високу вартість інструментів.

Основний час стругання й довбання поверхні з розмірами l і b,

де b – розмір поверхні у напрямку подачі інструменту, розраховують за формулою:

,

де l1 і l2 – величини врізання і перебігу інструменту, мм;

n2x число подвійних ходів за хвилину, хв-1;

– подача за один подвійний хід, мм.

При протягуванні основний час залежить не від розмірів оброблюваної поверхні, а від довжини протяжки:

Т0 =

де L – довжина протяжки, мм; l1 + l2 = 30 ...50 мм.

г)

в)

а)

б)

д)

ж)

е)

є)

Рисунок 9.18 – Схеми протягування:

1 – заготовка; 2 – протяжка; 3 – адаптер

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]