- •Охорона праці Вступ до спеціальності Навчальний посібник
- •Вступ до спеціальності: Навч. Посібник / Нестер а.А., Турченюк в.О. –Хмельницький: хну, 2011. -280с.
- •Вступ Шановний першокурснику!
- •1.1. Система освіти в Україні
- •1.1.1.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів
- •1.1.2.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів. Структура вищого навчального закладу
- •1.1.3. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України
- •1.1.4. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.2. Організація науково-технічної інформації в Україні
- •1.2.1. Організація науково – технічної інформації
- •1.2.2. Методика пошуку літературних джерел
- •1.2.3. Сучасні методи пошуку інформації
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1. Концепція формування цілісної системи знань з питань охорони праці
- •2.1.1 Задачі і структура дисципліни
- •2.1.2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •2.2. Суспільство та розвиток суспільних виробничих відносин
- •2.2.1.Продуктивні сили суспільства
- •2.2.2. Поняття виробничих відносин
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3.1 Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу.
- •3.1.1. Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки
- •3.1.2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3.1.3. Основні терміни та визначення
- •3.1.4. Державні нормативні акти з охорони праці.
- •3.1.5. Основні принципи державної політики України з питань охорони праці
- •3.1.6. Основні принципи організації охорони праці в умовах різних форм власності
- •3.1.7. Законодавче регулювання питань охорони праці щодо створення безпечних і здорових умов праці
- •3.2. Закон України про охорону праці
- •3.2.1. Органи державного управління. Державний нагляд і громадський контроль. Система управління охороною праці на підприємстві
- •3.2.2. Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •3.2.3. Розслідування і облік нещасних випадків та профзахворювань.
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4.1 Концепція формування цілісної державної системи гарантування прав кожної людини на надійну безпеку
- •4.2 Основні елементи безпеки
- •4.3. Чинник безпеки особи
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5.1. Соціальний захист потерпілих в умовах сучасного техногенного середовища
- •5.2. Поняття про травматизм виробничого та побутового характеру
- •5.3. Поняття про виробничі шкідливості та професійні захворювання
- •5.3.1. Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1.Гігієна праці як наука
- •6.2.Основні задачі виробничої санітарії
- •6.3.Санітарно-гігієнічні особливості виробництва
- •6.4.Методи дослідження факторів виробничого середовища
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Контрольні питання до розділу 6
- •7.1. Виробничий і технологічний процеси
- •Існуючі способи отримання заготовок, критерії вибору в сучасному виробництві можна представити наступними.
- •Розглянемо окреми способи виготовлення заготовок.
- •Характеристики основних груп ливарних матеріалів
- •Порівняльні характеристики основних ливарних способів
- •7.2. Структура машинобудівного заводу
- •7.3. Типи виробництва та їх технологічні характеристики
- •7.4. Основні етапи створення машин. Машина та її елементи. Життєвий цикл машини і його стадії
- •Структура механічного заводу.
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Відділ охорони праці. Основні функції
- •8.2. Опис відділу техніки безпеки та стану забезпечення нормальних умов праці
- •8.3. Забезпечення нормальних умов праці
- •8.4.Відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці
- •Контрольні питання до розділу 8
- •9.1 Класифікація методів механічної обробки
- •9.2. Технологічна система: склад, функції елементів, формотворні рухи. Класифікація верстатів
- •9.3. Продуктивність. Норма часу. Методи нормування
- •9.4. Токарні верстати: основні частини та виконавчі поверхні, їх функції.
- •Розкатування (в) і (г) гладких поверхонь обертання
- •9.5. Фрезерні верстати. Фрези і схеми фрезерування.
- •Р 99 исунок 9.16 – Схеми фрезерування
- •Поздовжньо-фрезерні (рис.9.17) призначені для обробки плоских поверхонь на заготовках великих габаритів. Усі ці верстати мають ручне керування.
- •Контрольні питання до розділу 9
- •10.1. Принципи конструювання машин-загальні положення.
- •10.2.Метрологічна експертиза технічної документації
- •Контрольні питання до розділу 10
- •11.1. Структура Держгірпромнагляду
- •11.2.Організація нагляду за станом охорони праці на підвідомчій території
- •11.3. Експертно-технічні центри. Структура. Задачі
- •Контрольні питання до розділу 11
- •12.1 Основні положення та задачі організації
- •Контрольні питання до розділу 12
- •ЛітературА
Р 99 исунок 9.16 – Схеми фрезерування
За призначенням фрезерні верстати поділяють на верстати загального призначення, верстати з ЧПК і спеціалізовані. Верстати загального призначення мають широкі технологічні можливості; їх використовують в умовах від одиничного до середньосерійного виробництва для обробки різнотипних заготовок. Це вже розглянуті вертикально-, горизонтально- й універсально-фрезерні, а також широко-універсальні та поздовжньо-фрезерні верстати.
Широко-універсальний фрезерний верстат має змінні горизонтальну й вертикальну фрезерні та іноді довбальну головки, що дає змогу виконувати надзвичайно широкий діапазон робіт. Такі верстати часто використовують в інструментальних та ремонтних цехах одиничного виробництва. Тому їх ще називають інструментально-фрезерними.
Поздовжньо-фрезерні (рис.9.17) призначені для обробки плоских поверхонь на заготовках великих габаритів. Усі ці верстати мають ручне керування.
а) б)
Рисунок 9.17 – Загальний вигляд поздовжньо-фрезерного верстата (а) і схема фрезерування заготовки (б)
Спеціалізовані фрезерні верстати призначені для виконання певного виду роботи. Діапазон виконуваних робіт значно вужчий, зате вони мають напівавтоматичний цикл роботи і набагато продуктивніші за верстати загального призначення. Тому їх використовують у масовому, велико- та іноді середньосерійному виробництві. Сюди належать шпонково-фрезерні, зубофрезерні, шліцефрезерні, копіювально-фрезерні (для фрезерування дискових кулачків за копіром), різефрезерні, карусельно- і барабанно-фрезерні.
Фрезерні верстати з ЧПК мають широкі технологічні можливості й високий рівень автоматизації. Вони працюють в напівавтоматичному режимі, високопродуктивні, легкі в переналагодженні й оснащені магазином або револьверною головкою на 5...15 інструментів, які можуть змінюватися автоматично за програмою. На цих верстатах поряд з фрезами використовують також свердла, зенкери, розвертки, мітчики, іноді розточувальні головки. Контурні системи ЧПК дають змогу обробляти складні профільні поверхні. Деякі верстати (наприклад, моделі ОЦ1И22) оснащують поворотними головками (дещо нагадують ділильні головки для верстатів загального призначення), керованими від ЧПК. Це дає змогу обробляти заготовки валів, втулок, невеликих корпусних деталей з їх поворотом навколо горизонтальної осі. Верстати з ЧПК ефективні в дрібно- та середньосерійному типах виробництва.
Поряд з фрезеруванням, лінійчасті поверхні можна отримати різцями на стругальних та довбальних верстатах, а також протяжками на верстатах для протягування отворів і зовнішніх поверхонь.
Різцями формують поверхні з використанням прямолінійного зворотно-поступального головного руху в горизонтальній (на стругальних) або у вертикальній (довбальних верстатах) площині. Головний рух (різця або стола із заготовкою) має робочий хід (коли зрізається стружка) і холостий (зворотний) хід. Наявність холостого ходу зменшує продуктивність обробки, тому його швидкість роблять набагато більшою за швидкість робочого ходу. Подачу виконують теж періодично, після кожного холостого ходу.
Стругання ефективне для чорнової й чистової обробки площин, пазів і профілів відносно великої довжини й малої ширини. Важливою перевагою методу є проста конструкція інструменту. Це, крім усього іншого, полегшує досягнення точності при обробці (порівняно з фрезеруванням). Стругання використовують також для обробки зубчастих поверхонь прямозубих конічних коліс.
Довбання найчастіше використовують для обробки пазів у отворах та некруглих отворів передусім в одиничному й дрібносерійному виробництві, а також циліндричних зубчастих коліс внутрішнього й зовнішнього зачеплення на зубодовбальних і конічних прямозубих коліс на зубостругальних напівавтоматах. В цілому стругання й довбання мають обмежене використання.
Протягування – високопродуктивний метод обробки отворів і зовнішніх поверхонь різного профілю з точністю до 7 квалітету й шорсткістю до Ra = 0,8 мкм (рис.20).
Протяжка – це спеціальний багатолезовий інструмент, форма різальних лез якого відповідає профілю утвореної поверхні, а кожен наступний зуб протяжки виступає вище попереднього на величину конструктивної подачі. Тому верстат має забезпечити лише один рух – головний прямолінійний. Висока продуктивність й точність протягування, простота конструкції верстата зумовили широке застосування методу в масовому, велико- й середньосерійному виробництві. Для малих обсягів випуску метод не використовують через складність і високу вартість інструментів.
Основний час стругання й довбання поверхні з розмірами l і b,
де b – розмір поверхні у напрямку подачі інструменту, розраховують за формулою:
,
де l1 і l2 – величини врізання і перебігу інструменту, мм;
n2x – число подвійних ходів за хвилину, хв-1;
– подача за один подвійний хід, мм.
При протягуванні основний час залежить не від розмірів оброблюваної поверхні, а від довжини протяжки:
Т0 =
де L – довжина протяжки, мм; l1 + l2 = 30 ...50 мм.
г)
в)
а)
б)
д)
ж)
е)
є)
Рисунок 9.18 – Схеми протягування:
1 – заготовка; 2 – протяжка; 3 – адаптер