Контрольні питання до розділу 5

1. Яким документом закріплене право громадян на соціальний захист?

2. Як Ви розумієте вирази обмежений та абсолютний соціальний захист?

3. В чому полягає соціальний захист інвалідів з боку держави?

4. Яким чином виконується професійна підготовка або перепідготовка інвалідів?

5. Кого відносять до джерел соціальних виплат державної системи страхування?

6. Які заходи передбачаються для удосконалення сфери соціального страхування?

7. Як Ви розумієте вираз "професійна шкідливість"?

8. Що означає вираз травматизм?

Розділ 6. Основні задачі виробничої санітарії та гігієни праці

6.1.Гігієна праці як наука

Впровадження у промислове і сільськогосподарське виробництво нових технологічних процесів, обладнання, хімічних сполук обумовило виникнення нових факторів виробничого середовища, які несприятливо впливають на працівників.

Забезпечення на всіх підприємствах України нарівні з підвищенням продуктивності праці, сприятливих санітарно-гігієнічних умов, які виключають можливість виникнення професійних захворювань і виробничого травматизму, а також підтримують високий рівень працездатності працівників, є першочерговим завданням у справі перебудови нашого суспільства.

Для здійснення цієї важливої задачі велику роль відіграє гігієна і санітарія як профілактична так і практична наука.

Гігієна – це основна профілактична наука в медицині. Вона узагальнює всі дані теоретичних і клінічних дисциплін в області профілактики, інтегрує знання про комплексний вплив оточуючого середовища на здоровя людини, розробляє принципи і системи профілактичних заходів.

Гігієна – це наука про оптимальні, науково-обгрунтовані умови життя населення. Головна мета полягає у тому, щоб зробити розвиток людини найдосконалішим, життєдіяльність найвищою, а смерть - найвіддаленішою. Термін “гігієна” – грецького походження, що означає “приносити здоровя”.

Предметом вивчення гігієни праці є:

- трудові процеси та фізіологічні реакції організму працівників при їх виконанні з метою розробки на основі одержаних даних раціональних режимів праці та відпочинку для різних видів робіт;

- виробничі процеси та несприятливі фактори виробничого середовища, які виникають при їх здійсненні з метою гігієнічної регламентації та розробки оздоровчих заходів поліпшення умов праці;

- стан здоровя і захворюваність працівників, які піддаються в виробничих умовах впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Важливим фактором для збереження здоровя працюючих є режим праці та відпочинку і нижче представлено куточок відпочинку працюючих на дільниці.

Куточок відпочинку працюючих на дільниці

6.2.Основні задачі виробничої санітарії

Розділ охорони праці, що вивчає можливість впливу на працівників шкідливих виробничих чинників, які можуть призвести до професійних захворювань називають виробничою санітарією.

Виробнича санітарія (від латин. Sanitas - здоровя), за ГОСТ12.0.002–81, - система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують дію шкідливих виробничих чинників.

До організаційних заходів належать:

- правильна організація праці на робочих місцях, дотримання режиму праці;

- організація і проведення навчання та інструктажів з питань вірного застосування різних речовин, що можуть забруднювати навколишнє середовище;

- організація постійного контролю за дотриманням санітарних норм і правил при зберіганні і застосуванні речовин і матеріалів;

- суворе дотримання спеціальних правил при будівництві виробничих споруд і організації робочих місць.

До технічних належать засоби, що застосовуються для боротьби з шкідливими виробничими чинниками, включаючи розробку спеціальних колективних та індивідуальних засобів захисту людей.

Отже, санітарія – це практичне втілення в життя гігієнічних нормативів, правил і заходів.

Гігієнічний норматив – це визначений діапазон виробничого середовища, який безпечний з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоровя людини. Абсолютно безпечним впливом виробничих чинників на організм людини вважають такий, що не завдає жодної шкоди в т. ч. на генетичному рівні. Шляхом гігієнічного нормування встановлюються гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок в повітрі робочої зони (воді, грунті, продуктах харчування), гранично допустимі рівні (ГДР) і гранично допустимі дози (ГДД) шкідливо діючих на людину чинників, оптимальні і допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і ін.

Гранично допустимі рівні, дози, концентрації шкідливих виробничих чинників – це такі, які при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більше як 41 година на тиждень або 36 – на роботах із шкідливими речовинами, протягом усього робочого стажу не можуть викликати змін у стані здоровя працівників та їх нащадків, які виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або віддалені строки життя сучасного і наступного поколінь. Допустимі рівні, дози, концентрації шкідливих виробничих чинників встановлюються гігієнічним нормуванням і зводяться в спеціальні документи, що називаються санітарними нормами.

Наприклад, санітарні норми проектування промислових підприємств, санітарні правила зберігання, транспортування і застосування отрутохімікатів, санітарні норми рівнів шуму, вібрації та шкідливих речовин в повітрі робочої зони наведено відповідно у Державних Санітарних Правилах і Нормах (ДСаНПіН).