- •Охорона праці Вступ до спеціальності Навчальний посібник
- •Вступ до спеціальності: Навч. Посібник / Нестер а.А., Турченюк в.О. –Хмельницький: хну, 2011. -280с.
- •Вступ Шановний першокурснику!
- •1.1. Система освіти в Україні
- •1.1.1.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів
- •1.1.2.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів. Структура вищого навчального закладу
- •1.1.3. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України
- •1.1.4. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.2. Організація науково-технічної інформації в Україні
- •1.2.1. Організація науково – технічної інформації
- •1.2.2. Методика пошуку літературних джерел
- •1.2.3. Сучасні методи пошуку інформації
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1. Концепція формування цілісної системи знань з питань охорони праці
- •2.1.1 Задачі і структура дисципліни
- •2.1.2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •2.2. Суспільство та розвиток суспільних виробничих відносин
- •2.2.1.Продуктивні сили суспільства
- •2.2.2. Поняття виробничих відносин
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3.1 Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу.
- •3.1.1. Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки
- •3.1.2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3.1.3. Основні терміни та визначення
- •3.1.4. Державні нормативні акти з охорони праці.
- •3.1.5. Основні принципи державної політики України з питань охорони праці
- •3.1.6. Основні принципи організації охорони праці в умовах різних форм власності
- •3.1.7. Законодавче регулювання питань охорони праці щодо створення безпечних і здорових умов праці
- •3.2. Закон України про охорону праці
- •3.2.1. Органи державного управління. Державний нагляд і громадський контроль. Система управління охороною праці на підприємстві
- •3.2.2. Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •3.2.3. Розслідування і облік нещасних випадків та профзахворювань.
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4.1 Концепція формування цілісної державної системи гарантування прав кожної людини на надійну безпеку
- •4.2 Основні елементи безпеки
- •4.3. Чинник безпеки особи
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5.1. Соціальний захист потерпілих в умовах сучасного техногенного середовища
- •5.2. Поняття про травматизм виробничого та побутового характеру
- •5.3. Поняття про виробничі шкідливості та професійні захворювання
- •5.3.1. Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1.Гігієна праці як наука
- •6.2.Основні задачі виробничої санітарії
- •6.3.Санітарно-гігієнічні особливості виробництва
- •6.4.Методи дослідження факторів виробничого середовища
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Контрольні питання до розділу 6
- •7.1. Виробничий і технологічний процеси
- •Існуючі способи отримання заготовок, критерії вибору в сучасному виробництві можна представити наступними.
- •Розглянемо окреми способи виготовлення заготовок.
- •Характеристики основних груп ливарних матеріалів
- •Порівняльні характеристики основних ливарних способів
- •7.2. Структура машинобудівного заводу
- •7.3. Типи виробництва та їх технологічні характеристики
- •7.4. Основні етапи створення машин. Машина та її елементи. Життєвий цикл машини і його стадії
- •Структура механічного заводу.
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Відділ охорони праці. Основні функції
- •8.2. Опис відділу техніки безпеки та стану забезпечення нормальних умов праці
- •8.3. Забезпечення нормальних умов праці
- •8.4.Відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці
- •Контрольні питання до розділу 8
- •9.1 Класифікація методів механічної обробки
- •9.2. Технологічна система: склад, функції елементів, формотворні рухи. Класифікація верстатів
- •9.3. Продуктивність. Норма часу. Методи нормування
- •9.4. Токарні верстати: основні частини та виконавчі поверхні, їх функції.
- •Розкатування (в) і (г) гладких поверхонь обертання
- •9.5. Фрезерні верстати. Фрези і схеми фрезерування.
- •Р 99 исунок 9.16 – Схеми фрезерування
- •Поздовжньо-фрезерні (рис.9.17) призначені для обробки плоских поверхонь на заготовках великих габаритів. Усі ці верстати мають ручне керування.
- •Контрольні питання до розділу 9
- •10.1. Принципи конструювання машин-загальні положення.
- •10.2.Метрологічна експертиза технічної документації
- •Контрольні питання до розділу 10
- •11.1. Структура Держгірпромнагляду
- •11.2.Організація нагляду за станом охорони праці на підвідомчій території
- •11.3. Експертно-технічні центри. Структура. Задачі
- •Контрольні питання до розділу 11
- •12.1 Основні положення та задачі організації
- •Контрольні питання до розділу 12
- •ЛітературА
4.2 Основні елементи безпеки
Основними елементами безпеки особи є: суб’єкти та об’єкти, основні чинники (умови реалізації, небезпеки та загрози тощо), а також види безпеки особи.
Основу структури безпеки особи закономірно становлять її суб’єкти та об’єкти. Зокрема об’єкт можна визначити, як предмет (елемент соціальної сфери, організація, підприємство, особа, явище), на який спрямована будь-яка діяльність, а об’єктами безпеки особи є об'єкти, на які спрямовані захисні заходи у сфері реалізації безпеки особи. Єдиним таким об’єктом у цій концепції виступає людина, індивід.
Суб’єкт – це носій практичної діяльності та пізнання, джерело активності, спрямованої на об'єкт. Суб'єктами гарантування безпеки особи є сама людина, як фізична особа і як громадянин, громадські, суспільні та міжнародні організації, що володіють правами й обов'язками щодо участі в гарантуванні безпеки; держава, що здійснює функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої і судової влади тощо.
Безпека особи є цілісною концепцією, що розглядає загрози особі та можливості їх успішного подолання у різних сферах людського життя. Задля ефективнішого аналізу виокремлюють та класифікують елементи безпеки особи та види.
У доповіді «Програми ООН з розвитку» (1994) було виокремлено сім елементів безпеки особи:
1) економічна безпека (гарантування матеріальних умов розвитку особи);
2) продовольча безпека (достатня кількість харчів);
3) медична безпека (рівний і вільний доступ до якісної системи охорони здоров'я);
4) екологічна безпека (відсутність шкідливих екологічних чинників);
5) безпека людини (захист від таких загроз, як тортури, війни, кримінальні загрози, поширення наркотиків тощо);
6) безпека співтовариств (збереження традиційних культур та етнічних груп);
7) політична безпека (достатні політичні права і відсутність політичного гноблення).
4.3. Чинник безпеки особи
Чинник безпеки особи – це причина, рушійна сила якого-небудь процесу або явища, що визначає його характер або окремі риси і може свідчити і про зміцнення, і про послаблення рівня безпеки особи. Інакше кажучи, чинник – це те, що впливає, від чого безпосередньо залежить безпека особи.
Основним критерієм класифікації чинників є їх зв’язок з головним об’єктом безпеки особи – індивідом, особою. Відповідно до цього критерію виокремлюють такі типи чинників, що впливають на стан безпеки особи:
1. Внутрішні. До них належать: психофізичний стан; рівень освіти (знання); традиції; цінності, ідеали, переконання; потреби та інтереси тощо.
2. Зовнішні:
а) внутрішньодержавні:
– чинники стану суспільства та взаємодії особи і суспільства. Серед основних чинників цього типу – історія суспільства, його традиції, рівень загальної та політичної культури, рівень освіченості, демографічні (чисельність, вікові, гендерні) та економічні (доходи, безробіття) показники, особливості стратифікації (cтратифікація — букв. «розшарування»:). Тут також треба виокремити показники, що мало піддаються кількісному підрахунку, але дуже важливі – рівень суспільної активності та суспільної консолідації (однорідності).
– чинники стану держави та взаємодії особи та держави. Тут важливим є форма державного устрою, форма правління та політичний режим, стан економічного розвитку, соціальна спрямованість державної політики, політико-правових традицій взаємодії людини та держави, спрямованість дій державних інститутів на реалізацію прав і свобод людини, інтересів особи, безпековий потенціал держави, доступ особи до формування та реалізації державної (безпекової) політики тощо.
б) глобальні:
– чинник глобальних проблем. Тут виокремимо проблеми, що впливають на усю Земну кулю і можуть стосуватися кожної людини. Найнебезпечнішими вважають проблеми роззброєння, екологічну, економічно-продовольчу тощо.
– чинник глобальних інституцій. Розширюється кількість та склад міжнародних акторів: – до держав долучися різноманітні міждержавні об’єднання (наприклад ЄС чи ОПЕК), міжнародні організації, державні (наприклад, ООН чи МВФ) і неурядові (Римський клуб, Всесвітній економічний форум). Зростає вплив цих акторів на міжнародну політику, глобальні процеси, а отже, на загальну безпеку і безпеку особи. Важливою перевагою глобальних інституцій для безпеки особи є можливість безпосередньо через них брати участь у міжнародних подіях, а також шукати в них захисту від недемократичних дій держав.
– чинник глобальних процесів. Серед найважливіших глобальних процесів, що впливають на безпеку особи – глобалізація, інформаційна революція, науково-технічний прогрес. Важливим є також чинник динамічності міжнародної системи (вона виявляється у зміні статусу і ролі всіх акторів міжнародних відносин, держави). Такі глобальні впливи дають особі щораз більші можливості розвитку, але водночас і більше відчужують особу, суспільство, державу одне від одного. Вони також дають змогу залучення, зростання впливу та значення особи у міжнародній політиці (зокрема в політиці безпеки), але й ставлять у взаємозалежність економіку, політику і взагалі діяльність кожної особи, суспільства чи держави у сучасному світі.
Отже, глобальні трансформації та розвиток концепції «human security» демонструють актуальність цієї теорії та дають підстави говорити про «безпеку особи», як неодмінний стабільний стан надійної захищеності життєво важливих інтересів особи, її прав та цінностей від небезпек, загроз, шкідливих впливів за умов збереження і розвитку потенціалу особи та її здатності до ефективної діяльності у всіх сферах.
Узагальнюючи можна також стверджувати, що існує специфічна система безпеки особи, тобто функціональна система, що відображає процеси взаємодії елементів, які прагнуть до впорядкованості, структуризації, загальної цілісності та формується адекватна цим процесам загальна теорія безпеки особи як сукупність основних понять, теоретичних підходів, концепцій розроблення безпеки особи і її реалізації.