3.2. Закон України про охорону праці

3.2.1. Органи державного управління. Державний нагляд і громадський контроль. Система управління охороною праці на підприємстві

Під управлінням охороною праці розуміють підготовку, прийняття і реалізацію рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій:

• організація, планування і координація роботи в галузі охорони праці;

• контроль за станом охорони праці;

• облік, аналіз і оцінка показників стану охорони праці;

• стимулювання за роботу з охорони праці.

Відповідно ст. 31 Закону України «Про охорону праці» органами державного управління є Кабінет Міністрів України, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд), міністерства та відомства, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України має такі основні задачі:

• здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі, здійснює контроль за виконанням функцій державного управління;

• розробляє за участю міністерств та інших органів загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки і умов праці;

• здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує правила, норми, положення, інструкції з охорони праці або зміни до них;

• координує роботу міністерств та інших органів центральної виконавчої влади в галузі безпеки праці та виробничого середовища;

• організовує та здійснює статистичну діяльність;

• бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних угод.

Рішення, прийняті Держгірпромнаглядом є обов’язковими для виконання всіма міністерствами і іншими органами центральної виконавчої влади.

Державні інспектори Держгірпромнагляду або контролери в своїй діяльності не залежать від будь-яких господарських органів та Державної адміністрації і мають право (наказ МНС України №826 від 11.08.2011):

• безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства з охорони праці;

• надсилати керівникам підприємств та органам державної влади обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення недоліків і порушень з охорони праці;

• призупиняти експлуатацію підприємств, цехів, обладнання для усунення порушень щодо охорони праці, які загрожують життю і здоров’ю працівників.

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та нормативних актів;

• надсилати власникам подання про невідповідність окремих посадових осіб займаним посадам і передавати в разі необхідності відповідні матеріали в органи прокуратури.

Обов’язки державних інспекторів Держгірпромнагляду або контролерів :

• узгодження правил інструкцій і норм з техніки безпеки;

• участь в розслідуванні нещасних випадків і аварій;

• проведення експертиз;

• підготовка кадрів для своїх об’єктів і атестація знань.

Вищий нагляд на державному рівні за дотриманням законодавства здійснює Генеральний прокурор України.

Громадський контроль за дотриманням законодавства з ОП здійснюють профспілкові організації і трудові колективи через свої виборні органи. При профкомах створюється комісія з ОП, до складу якої входять робітники і адміністративно-технічні працівники. Голова комісії є одночасно старшим інспектором з ОП. Члени комісій мають право:

• безперешкодно перевіряти стан охорони праці робочих місць, дільниць, відділів та інших підрозділів підприємства;

• доводити до відома власника про виявлені недоліки і вносити пропозиції щодо усунення виявлених порушень;

• вимагати від власника виконання прийнятих програм, планів та заходів щодо охорони праці і пояснення цих питань

Громадські представники повинні пройти навчання з питань охорони праці і трудового законодавства.

Адміністративно-громадський (триступеневий) контроль на виробництві здійснюється за такою схемою

1-а ступінь. Протягом кожної робочої зміни або робочого дня контролюється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майстер, бригадир або начальник зміни та громадський інспектор з охорони праці. Усі виявлені порушення усуваються, а ті, що неможливо виправити силами контролюючих занотовуються в журнал 1-го ступеня контролю і доповідаються вищому керівництву.

• 2-а ступінь. Контроль кожного підрозділу здійснюється не рідше 1-го разу на тиждень начальником цього підрозділу і громадським інспектором підприємства чи структурного підрозділу. Недоліки ліквідуються, а при неможливості записуються в журнал 2-го ступеня контролю і доповідаються вищому керівництву.

• 3-я ступінь. Виконується не рідше 1-го разу на місяць в обсязі кожного робочого місця підприємства. Здійснюється керівництвом підприємства із залученням громадських інспекторів підприємства. Контролюючі знайомляться із записами журналів 1-го і 2-го ступенів і приймають рішення щодо усунення недоліків. Недоліки ліквідуються, а при неможливості записуються в журнал 3-го ступеня контролю. Виявлені порушення обговорюються на технічних радах підприємства і розробляються заходи щодо їх усунення (оперативні заходи, перспективні плани, записи в колективний договір)

Підприємство може запровадити інший вид контролю.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та видів діяльності і на неї покладені такі задачі:

• забезпечувати безпеку виробничих процесів, устаткування, будівель та споруд;

• здійснювати професійну підготовку і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, вести пропаганду безпечних методів праці;

• забезпечувати працюючих засобами індивідуального захисту;

• забезпечувати оптимальні режими праці та відпочинку;

• вимагати професійного добору виконавців для виконання робіт.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із числом працюючих 50 чоловік і більше. В організаціях з меншою кількістю працюючих цю службу може представляти за сумісництвом спеціаліст з вищою освітою, призначений наказом по підприємству. При чисельності до 20 працюючих для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.