- •Охорона праці Вступ до спеціальності Навчальний посібник
- •Вступ до спеціальності: Навч. Посібник / Нестер а.А., Турченюк в.О. –Хмельницький: хну, 2011. -280с.
- •Вступ Шановний першокурснику!
- •1.1. Система освіти в Україні
- •1.1.1.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів
- •1.1.2.Типи та рівні акредитації вищих навчальних закладів. Структура вищого навчального закладу
- •1.1.3. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України
- •1.1.4. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес
- •1.2. Організація науково-технічної інформації в Україні
- •1.2.1. Організація науково – технічної інформації
- •1.2.2. Методика пошуку літературних джерел
- •1.2.3. Сучасні методи пошуку інформації
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2.1. Концепція формування цілісної системи знань з питань охорони праці
- •2.1.1 Задачі і структура дисципліни
- •2.1.2. Історія розвитку науки про охорону праці
- •2.2. Суспільство та розвиток суспільних виробничих відносин
- •2.2.1.Продуктивні сили суспільства
- •2.2.2. Поняття виробничих відносин
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3.1 Стан охорони праці в Україні та інших країнах світу.
- •3.1.1. Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки
- •3.1.2. Стан охорони праці в Україні та інших країнах.
- •3.1.3. Основні терміни та визначення
- •3.1.4. Державні нормативні акти з охорони праці.
- •3.1.5. Основні принципи державної політики України з питань охорони праці
- •3.1.6. Основні принципи організації охорони праці в умовах різних форм власності
- •3.1.7. Законодавче регулювання питань охорони праці щодо створення безпечних і здорових умов праці
- •3.2. Закон України про охорону праці
- •3.2.1. Органи державного управління. Державний нагляд і громадський контроль. Система управління охороною праці на підприємстві
- •3.2.2. Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •3.2.3. Розслідування і облік нещасних випадків та профзахворювань.
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4.1 Концепція формування цілісної державної системи гарантування прав кожної людини на надійну безпеку
- •4.2 Основні елементи безпеки
- •4.3. Чинник безпеки особи
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5.1. Соціальний захист потерпілих в умовах сучасного техногенного середовища
- •5.2. Поняття про травматизм виробничого та побутового характеру
- •5.3. Поняття про виробничі шкідливості та професійні захворювання
- •5.3.1. Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення
- •Контрольні питання до розділу 5
- •6.1.Гігієна праці як наука
- •6.2.Основні задачі виробничої санітарії
- •6.3.Санітарно-гігієнічні особливості виробництва
- •6.4.Методи дослідження факторів виробничого середовища
- •Гігієнічна класифікація праці
- •Контрольні питання до розділу 6
- •7.1. Виробничий і технологічний процеси
- •Існуючі способи отримання заготовок, критерії вибору в сучасному виробництві можна представити наступними.
- •Розглянемо окреми способи виготовлення заготовок.
- •Характеристики основних груп ливарних матеріалів
- •Порівняльні характеристики основних ливарних способів
- •7.2. Структура машинобудівного заводу
- •7.3. Типи виробництва та їх технологічні характеристики
- •7.4. Основні етапи створення машин. Машина та її елементи. Життєвий цикл машини і його стадії
- •Структура механічного заводу.
- •Контрольні питання до розділу 7
- •Відділ охорони праці. Основні функції
- •8.2. Опис відділу техніки безпеки та стану забезпечення нормальних умов праці
- •8.3. Забезпечення нормальних умов праці
- •8.4.Відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці
- •Контрольні питання до розділу 8
- •9.1 Класифікація методів механічної обробки
- •9.2. Технологічна система: склад, функції елементів, формотворні рухи. Класифікація верстатів
- •9.3. Продуктивність. Норма часу. Методи нормування
- •9.4. Токарні верстати: основні частини та виконавчі поверхні, їх функції.
- •Розкатування (в) і (г) гладких поверхонь обертання
- •9.5. Фрезерні верстати. Фрези і схеми фрезерування.
- •Р 99 исунок 9.16 – Схеми фрезерування
- •Поздовжньо-фрезерні (рис.9.17) призначені для обробки плоских поверхонь на заготовках великих габаритів. Усі ці верстати мають ручне керування.
- •Контрольні питання до розділу 9
- •10.1. Принципи конструювання машин-загальні положення.
- •10.2.Метрологічна експертиза технічної документації
- •Контрольні питання до розділу 10
- •11.1. Структура Держгірпромнагляду
- •11.2.Організація нагляду за станом охорони праці на підвідомчій території
- •11.3. Експертно-технічні центри. Структура. Задачі
- •Контрольні питання до розділу 11
- •12.1 Основні положення та задачі організації
- •Контрольні питання до розділу 12
- •ЛітературА
6.3.Санітарно-гігієнічні особливості виробництва
В процесі трудової діяльності на людину короткочасно або тривало діють шкідливі фактори. Ці фактори, які чинять роздільну або спільну шкідливу дію на людину в умовах виробництва, називають виробничими шкідливими факторами. Результатом їх негативної дії можуть бути професійні захворювання.
За характером та природою дії всі небезпечні та шкідливі фактори поділяють на 5 груп: фізичні, хімічні, біологічні психофізіологічні та соціальні.
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться незадовільний мікроклімат (температура, вологість, рухомість повітря), підвищена запиленість повітря, високий рівень шуму і вібрації, недостатня освітленість; машини і механізми, які рухаються; рухомі частини виробничого обладнання, конструкції, що руйнуються; гірські породи, що обвалюються.
Небезпечними і шкідливими хімічними виробничими факторами, які зустрічаються у виробничому середовищі, можуть бути органічні та неорганічні хімічні сполуки у вигляді газу, пари, аерозолю, рідини. За характером впливу на організм людини їх підрозділяють на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні і такі, що впливають на репродуктивну функцію.
– токсичні – викликають отруєння всього організму (окис вуглецю, свинець, ртуть);
– подразнюючі – викликають подразнення дихального тракту і слизових оболонок (хлор, аміак, ацетон, озон);
– сенсибілізуючі – діють як алергени (формальдегід, різноманітні лаки, розчинники);
– канцерогенні – викликають ракові захворювання (нікель та його сполуки, окиси хрому, азбест);
– мутагенні – приводять до зміни спадкової інформації (свинець, марганець, радіоактивні речовини);
– ті, що впливають на репродуктивну (дітородну) функцію (ртуть, свинець, марганець, радіоактивні речовини).
Небезпечні і шкідливі біологічні виробничі фактори є біологічними обєктами, до яких належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші), продукти їхньої життєдіяльності, деякі органічні речовини природного походження, а також макроорганізми (тварини та рослини).
До психофізіологічних шкідливих факторів належать фізичні та нервово-психічні перенавантаження. Останні, в свою чергу, підрозділяють на розумове перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перенавантаження.
Соціальні небезпечні і шкідливі виробничі фактори – це неякісна організація роботи, понаднормова робота, необхідність роботи в колективі з поганими відносинами між його членами, соціальна ізольованість з відривом від сім‘ї, зміна біоритмів, незадоволеність роботою, фізична та/або словесна образа та її ризик, насильство та його ризик.
Слід зауважити, що один і той самий небезпечний і шкідливий виробничий фактор, маючи різну дію, може належати до різних груп несприятливих факторів виробничого середовища.
До небезпечних належать фактори виробничого середовища, що здатні впливати на організм від глибокого порушення функцій органів і систем аж до його загибелі.
Шкідливі фактори можуть здійснювати несприятливий вплив на функціональний стан організму, знижувати працездатність, бути причиною виникнення професійних хвороб, викликати загострення, несприятливий перебіг захворювань і навіть смерть, як результату захворювання..
Несприятливі виробничі фактори, впливаючи на працівників, можуть стати причиною професійних захворювань. До професійних хвороб належать паталогічні стани, які виникають виключно або переважно внаслідок тривалого впливу на організм шкідливих факторів виробничого середовища. Ці захворювання виникають внаслідок більш чи менш тривалого періоду роботи в несприятливих умовах.
Особливістю гострого професійного отруєння або захворювання є раптовість та короткочасність його виникнення.
До виробничо-обумовлених захворювань належать хвороби, що за принципом дії не відрізняються від звичайних, однак несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці сприяють виникненню деяких з них і погіршують їх перебіг (простуди, ГРЗ).
Професійні захворювання, так як і виробничі травми, мають негативні наслідки: соціальні, економічні, фізіологічні і моральні.
Соціальні – це погіршення стану здоровя, зниження рівня працездатності, поява негативного відношення до своєї праці, професії, погіршення соціально-психологічних відносин у колективі.
Економічні – це матеріальні витрати, які несе підприємство, галузь, народне господарство, держава на лікування та матеріальне забезпечення потерпілих.
Моральні – настають у тому випадку, коли людина гине або стає непрацездатною для виконання роботи.
Фізіологічні – обумовлені фізичними перенапруженнями, невідповідністю умов праці анатомо-фізіологічним особливостям працюючого, незадовільним кліматом, що веде до функціональних змін, які розвиваються в організмі.