8.7 Передання прав на опів за договором лізингу

Під лізингом розуміють підприємницьку діяльність, що приносить прибуток за рахунок тимчасової уступки власником права (лізингодавцем) виключного користування об'єктом власності третім особам (лізингоотримувачам) за обумовлену плату. Під час дії договору лізингу право власності на лізингове майно належить лізингодавцю, а право на користування — лізингоотримувачу.

Лізинг є відносно новою формою комерціалізації ОПІВ. Власник прав на винахід, втілений у новій техніці, обладнанні, машинах та інструментах, — використовує цю форму комерціалізації для отримання додаткового прибутку.

Лізинг містить дві форми організаційно-економічних відносин: торговельні і кредитні, окремий зміст кожної з яких повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій. Лізинговий бізнес дозволяє залучити додаткові приватні інвестиції для розвитку виробничої сфери і підтримки виробництва усіх форм власності, насамперед, зайнятих малим і середнім підприємництвом. Лізинг забезпечує доступ до найновішої техніки, до результатів науково-технічної діяльності, якими є ОПІВ. Під час лізингу передаються: різноманітне технологічне обладнання, станки, прилади, будівельна техніка, автомобілі, морські та річні судна, обчислювальна техніка, які містять винаходи, захищені патентами та інші ОПІВ. Тобто ОПІВ передаються не безпосередньо, а у складі обладнання і технологій, в яких вони використовуються.

Вибір такої схеми комерціалізації, як лізинг, дозволяє підприємцям-початківцям відкривати і розширювати свою власну справу навіть за умов обмеженого стартового капіталу. Це дозволяє оперативно використовувати у виробництві досягнення науково-технічного прогресу.

8.8 Порівняння економічної ефективності різних способів комерціалізації опів

Таблиця 8.1 Економічна ефективність різних форм комерціалізації

№ п/п	Спосіб комерціалізації	Економічна ефективність, $ США
1	Продаж інформації про розробку	5000-20000
2	Передання прав на використання ОПІВ	15000-50000
3	Використання ОПІВ на власному підприємстві	Увесь прибуток залишається на підприємстві
4	Розвиток бізнесу для продажу крупній корпорації	500000-2 000000
5	Розвиток бізнесу для продажу на фондовій біржі	Більше ніж 10 000000

З табл. 8.1 видно, що найменш ефективним є спосіб комерціалізації через продаж інформації про розробку, тобто, коли продаються результати інтелектуальної діяльності, права на які не захищені охоронним документом — патентом або свідоцтвом.

Відносно низька ефективність такого способу комерціалізації, як передання прав на ОПІВ за ліцензійними договорами ($15-50 тис).

Набагато ефективнішим способом комерціалізації ОПІВ є розвиток бізнесу на основі ОПІВ з подальшим переданням його великій компанії або фондовому ринку.

Зауважимо, що лінійна схема комерціалізації ОПІВ, яка використовується при плановій економіці:

розроблення ОПІВ у дослідному центрі —> передання ОПІВ на доопрацювання до НДІ -> запровадження технології на промисловому підприємстві —

за умов ринкової економіки не спрацьовує.

У сучасних умовах перспективною є схема комерціалізації ОПІВ, зображена на рис. 8.3.

Рис. 8.3 Сучасна нелінійна схема комерціалізації ОПІВ в університетах і дослідницьких центрах

За цією схемою ОПІВ розробляється в дослідному центрі (університеті, академії наук, науково-дослідному інституті тощо), потім разом з партнером (посередницькою фірмою), що має досвід з комерціалізації ОПІВ, створюється нова компанія, яка здатна довести ідею, розроблену в центрі, «під ключ». Партнер також знаходить промислову компанію, зацікавлену у використанні нової технології, і яка може стати інвестором для нової компанії. Нова компанія виплачує НДІ ліцензійні платежі за використання ОПІВ. У разі успіху проекту, нова компанія може надати НДІ нове замовлення на НДДКР і цикл повторюється. Ця модель комерціалізації ОПІВ успішно використовується у Великій Британії та у США, насамперед для комерціалізації ОПІВ, створених в університетах.

Фактично за цією схемою розвивається бізнес для його продажу крупній корпорації або на фондовій біржі (табл. 8.1).

Література

1. Бабаскин С.Я., Зинов В.Г. Коммерциализация технологий: Теория и практика. — М.: Монолит, 2002 - 240 с. ■

2. Использование интеллектуальной собственности в инновационном предпринимательстве /Авт. и ^ сост. аналитического обзора Л.Г. Кравец. — М.: ИНИЦ Роспатента, 2004 — 90 с. Ов

3. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью. Учебное пособие. — М.: Дело, 2003 — Д 512 с. *

Запитання для самоконтролю:

1. Що Ви розумієте під комерціалізацією?

2. Які форми комерціалізації ОПІВ Вам відомі?

3. Якими є умови придатності ОПІВ для комерціалізації?

4. У чому полягає підприємницький підхід до комерціалізації ОПІВ?

5. У чому полягає сутність комерціалізації ОПІВ шляхом внесення прав на нього до статутного капіталу?

6. Як здійснюється передання прав власності на ОПІВ?

7. Як відбувається передання прав користування ОПІВ за ліцензійним договором?

8. У чому полягає сутність передання прав на ОПІВ за договором лізингу?

9. У чому полягає сутність передання прав на ОПІВ за договором комерційної концесії?

10. Охарактеризуйте економічну ефективність відомих Вам способів комерціалізації ОПІВ.

11. Якою, на Вашу думку, повинна бути сучасна схема комерціалізації ОПІВ?