6.3 Відбір нових ідей

Пошук, відбір і генерування якомога більшої кількості ідей для створення нового продукту є найважливішою вихідною передумовою успішного інноваційного проекту. Де взяти нові ідеї? Для цього є два шляхи. Перший — знайти вже існуючі ідеї і відібрати з них найбільш перспективні. Другий — генерувати нові ідеї, адекватні поставленій меті. Логічним було б розпочати з реалізації першого шляху тому, що, по-перше, можна виграти час. По-друге, підприємство не завжди має людські й технічні ресурси для генерування нових ідей.

При відборі ідей мова йде не просто про технічну ідею, яку можна отримати в результаті наукових досліджень, а про ідею бізнесу, спрямовану на отримання прибутку, генерованого за допомогою об'єктів права інтелектуальної власності.

Відбір комерційно значущих ідей з безлічі подібних є складним і відповідальним. На цьому етапі необхідно зруйнувати міф про те, що саме ця розробка є найкращою. Насправді це не так. Як приклад наведемо криву відсівання ідей при створенні нового лікарського препарату фірмою ЗМ за методикою компанії OXFORD INNOVATION (рис. 6.3).

Рис. 6.3 Приклад відбору ідей

Після відсіювання (на першому етапі) нежиттєздатних ідей, з 540 вихідних ідей лишилося 92, що, як здавалося, мали шанси на успіх при комерціалізації. На другому етапі ці 92 ідеї вивчалися на предмет їхньої конкурентоздатності на ринку. Якість восьми ідей, що лишилися, перевірялася на дослідних зразках, після чого було відібрано дві ідеї. Надалі ці дві ідеї випробувалися ринком, в результаті чого була сприйнята одна ідея.

Витрати на відсіювання ідеї на першому етапі становлять 3-5% від загальної вартості робіт з відсівання, а на заключному — 60-70%. Звідси бачимо, що відбір ідей на першому етапі повинен здійснюватися дуже ретельно, оскільки незначна економія грошей на початку може призвести до втрати більш значних сум на наступних етапах. Іншим результатом є те, що процес відбору сам по собі створює дорожчі та привабливіші для потенційних інвесторів продукти.

Відсів ідей можна здійснити за допомогою таких запитань:

• Чи є спроможною ідея з технічної точки зору?

• Які технологічні бар'єри мають бути подолані?

• Чи можна захистити ідею за допомогою патенту або інших засобів?

• Чи випробувалися подібні ідеї та чому вони провалилися?

• Чи може існуюча технологія становити небезпеку?

• У чому полягає конкурентна перевага ідеї?

• Чи обмежена перевага конкретними умовами?

• Хто ще працює над подібними або суміжними ідеями?

Аналіз відповідей на ці запитання допоможе більш виважено підійти до наступного розгляду можливості комерціалізації ідеї або ж істотно змістити акценти в її застосуванні.

6.4 Прогнозування нових технологій

Оскільки метою будь-якої нової технології або інноваційного проекту є посилення конкурентоздатності, а здійснення технологічної розробки часто потребує декількох років, важливо, щоб до моменту завершення проекту його мета (досягнення якихось визначених конкурентних переваг) залишалася як і раніше, актуальною, а досягнуті параметри зберігали перевагу у можливій конкуренції.

Таким чином, завдання, які необхідно вирішувати при прогнозуванні успіху нової технології, зазвичай включають:

• проведення порівняльного аналізу (визначення технічного рівня) запланованої розробки;

• аналіз зовнішніх тенденцій під час виконання розробки, що повинна зберегти свою конкурентоздатність на момент її завершення;

• експертні висновки про можливі наслідки розробки або продуктів для компанії й економіки в цілому.

Опис результатів технологічного прогнозу повинен містити чотири обов'язкові елементи:

1. Обумовлений період (у роках);

2. Прогноз загальної ситуації в конкретній галузі технологій;

3. Прогнозовані характеристики якості (якщо можливо — у вигляді кількісних параметрів);

4. Імовірність зазначених змін до обумовленого часу.

Для прогнозування технологій існує багато методів. Розглянемо один з них — метод Б-кривих. Ідея цього методу полягає в тому, що залежність багатьох процесів від часу має Б-образний характер: на початковому етапі параметри збільшуються повільно (іде накопичення — так званий інкубаційний період), потім настає період швидкого зростання і, по досягненні деякої величини, швидкість процесу зменшується, асимптотично наближаючись до певної межі.

Процедуру побудови Б-кривої коротко можна описати в такий спосіб:

• визначити характеристику товару, якого потребує ринок;

• визначити технологічний параметр або параметри, за допомогою яких можна забезпечити цю характеристику;

• зібрати інформацію про динаміку розвитку цього параметра в минулому;

• визначити природне обмеження цього параметра;

• побудувати на основі цієї інформації Б-криву, що має асимптоту до природного обмеження;

• визначити події та тенденції, що можуть вплинути на майбутній розвиток технології.

Схематично це показано на рис. 6.4.

Рис. 6.4 Заміна технологій

Рух кривої до природного обмеження свідчить про наближення нової технології, яка має більш високе природне обмеження, про що складач прогнозу повинний завжди пам'ятати. Підкреслимо, що перехід до більш високого природного обмеження можливий, як правило, тільки за допомогою піонерного винаходу або навіть відкриття.

Цей метод є корисним тому, що він нагадує, що технологічні параметри не можуть зростати нескінченно, запобігаючи тим самим допущенню типової помилки, коли прогнозування виходить за межі лінійної екстраполяції.

Крім технічних параметрів, критеріями оцінки «перспективності» проекту повинні бути такі характеристики, як:

1. величина необхідних витрат;

2. доведена «ринковість проекту»;

3. співвідношення ризиків й очікуваних вигод;

4. технічна можливість керування проектом.

Типовою помилкою при прогнозуванні технологій є також облік тільки технічних параметрів та ігнорування аспектів відносно навколишнього середовища

Наприклад, для виробництва трансгенної сої вчені розробили технологію високого рівня, що обіцяє великі економічні вигоди. Але населення побоюється уживати в їжу продукти, що її містять (соціальний аспект). Воно може апелювати до уряду про заборону застосування сої в продуктах харчування (політичний аспект). Уряд, своєю чергою, може ініціювати, а парламент прийняти закон, що забороняє застосування трансгенної сої (юридичний аспект). Звідси випливає, що технологічні аспекти не слід вивчати ізольовано.

Рис. 6.5 Взаємозв'язок між різними аспектами середовища