6.5 Економічна оцінка інноваційних проектів
Якщо після створення об'єкта права інтелектуальної власності розглядається перспектива використання його у складі інноваційного проекту, то перед його розробкою необхідно відповісти, принаймні, на два запитання:
чи слід вкладати інвестиції у цей проект?
чи буде вартість продукту нижчою, ніж у конкурентів?
Відповідь на перше запитання можна отримати за допомогою критеріїв економічної ефективності, до яких відносяться: чиста дійсна вартість (NPV); період окупності (РВР); внутрішня норма віддачі (IRR); індекс прибутковості (PI); середній дохід на чистий капітал (BRR).
Чиста дійсна вартість визначається як різниця між сумою дисконтованих грошових потоків і початковими інвестиціями:
де: РВР — період окупності; RE — коефіцієнт капіталізації власного капіталу.
Цей критерій відповідає на запитання, через скільки років повернуться інвестиції.
Внутрішню норму (IRR) віддачі можна знайти за формулою для NPV, якщо замінити в ній ставку дисконту на IRR, за умови, що NPV = 0:
Індекс прибутковості (РІ) — це відношення дійсної вартості майбутніх грошових потоків (РV) до початкових інвестицій (С0)
Індекс прибутковості (РІ) — це відношення дійсної вартості майбутніх грошових потоків (РV) до початкових інвестицій (С0):
РІ = РV / С0
Правило індексу прибутковості полягає в тому, що проекти слід приймати, якщо РІ > 1.
Деякі менеджери західних фірм приймають інвестиційні рішення на основі бухгалтерської або книжкової норми прибутку (book rate of return — BRR). Вона вираховується як відношення середнього прогнозованого прибутку (після відрахування амортизації і податків) до середньої бухгалтерської вартості інвестицій.
Хоча розглянутий аналіз має скоріше якісний, ніж кількісний характер, врахування його результатів здатне попередити великі зайві витрати.
Важливим питанням у межах цінової політики є визначення ціни товару. Один з фундаментальних законів ринку — закон попиту — проголошує, що чим більшою буде ціна товару, тим меншим буде попит на нього. Тобто, якщо ціна інноваційного товару перевищуватиме ціну аналогічного за якостями товару у конкурентів, то вихід такого товару на ринок буде проблематичним, або навіть неможливим. Тому необхідно розрахувати собівартість виробництва інноваційного продукту і додати до неї плановий прибуток. Визначаючи ціну, слід врахувати також витрати на просування товару на ринок і можливі витрати на судовий захист інтелектуальної власності від недобросовісних конкурентів. Якщо розрахована ціна буде вищою, ніж у конкурентів, варто подумати над розробкою наступних ОПІВ, здатних зменшити цю ціну, наприклад, за рахунок удосконалення технології, заміни сировини тощо.
Література
1. Цыбулев П.Н. Маркетинг интеллектуальной собственности. — К.: Ин-т. интєл. собств. и права. 2004. - 184 с.
2. Мухопад В.И. Лицензионная торговля, маркетинг, ценообразование, управление. — М.:ИНИЦ Роспатента, 2000. — 339 с.
3. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницької діяльності: Навчальний посібник /За ред. проф. Перерви П.Г., проф. Гаврись О.М., проф. Погорєлова М.І. — Харків: НТУ «ХПІ», 2004. — 640 с.
Запитання для самоконтролю:
1. Які відмінності та схожість існують між маркетингом інтелектуальної власності і маркетингом звичайних товарів?
2. Які основні фактори слід брати до уваги при прогнозуванні нових технологій?
3. У чому полягає процедура відбору інноваційних ідей?
4. Назвіть основні причини, що спонукають до ліцензійної торгівлі.
5. Як за допомогою критерію чистої дійсної вартості (МРУ) прийняти рішення про доцільність інвестування в інноваційний проект?