- •Загальні відомості про лекції курсу «Охорона праці в галузі»
- •Література
- •1. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в галузі освіти. Мета і завдання курсу «Охорона праці в галузі»
- •2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •2.1.1. Директиви Євросоюзу з охорони праці
- •2.1.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність» (sа8000:2001)
- •2.2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •2.2.1. Законодавство України про охорону праці
- •2.2.2. Нормативні документи з охорони праці.
- •3. Державна система управління охороною праці
- •4. Організація роботи з охорони праці в установах і закладах освіти
- •4.1. Задачі і функції служби охорони праці
- •4.2.Посадові обов’язки з охорони праці працівників шкіл
- •4.3.Організація контролю за охороною праці
- •Державний нагляд за охороною праці
- •Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
- •4.4. Навчання з охорони праці
- •4.5. Інструктажі з питань бжд та охорони праці
- •Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності
- •Вимоги до інструкції з охорони праці
- •4.6.Розслідування нещасних випадків з працівниками та учнями
- •4.7. Документація з охорони праці Документація служби охорони праці:
- •Документація з охорони праці та бжд навчального кабінету, майстерні, спортивного залу:
- •Лекція № 2 Аналіз умов праці у галузі План лекції
- •Література
- •Поняття про гігієну праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •Параметри мікроклімату для категорій робіт
- •Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл
- •2.1.2. Шкідливі та небезпечні речовини в повітрі робочої зони
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •2.1.3. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Освітлення приміщень навчальних закладів. Системи природного та штучного освітлення
- •Природне освітлення
- •Розрахунок природного освітлення
- •Штучне освітлення
- •Норми освітленості для шкільних приміщень
- •Розрахунок штучного освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для шкільних приміщень
- •2.3. Нормування шумів. Методи та засоби захисту від шуму, шляхи їх реалізації, вибір та ефективність
- •2.4. Захист від електромагнітного випромінювання
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення приміщень, обладнання та устаткування в навчальних закладах
- •Основні приміщення
- •Природне освітлення
- •Водопостачання та каналізація
- •Обладнання основних приміщень
- •Рекомендована кількість меблів в класах і кабінетах середньої школи (у відсотках від загальної кількості учнів)
- •Організація навчального процесу в закладах освіти
- •Гранично допустиме тижневе навантаження
- •Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання
- •Лекція № 3 Актуальні проблеми охорони праці в закладах освіти План лекції
- •Література
- •1. Аналіз та методика оцінки травматизму в установах і закладах освіти. Небезпечні зони обладнання
- •Сигнально-попереджувальне фарбування обладнання
- •Особливості заходів електробезпеки
- •3. Техніка безпеки під час навчально-виховного процесу
- •3.1. Безпека праці при роботі з тзн, комп’ютером та іншими засобами оргтехніки
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з пк
- •Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк
- •Вимоги до обладнання та організації робочого місця працюючих з пк
- •Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
- •3.2. Загальні вимоги техніки безпеки при проведенні лабораторних та практичних робіт в спеціалізованих кабінетах і майстернях
- •3.3. Безпека при організації робіт з самообслуговування в школі, благоустрою території школи
- •Основні види робіт до яких дозволено залучати учнів:
- •Заборонені види робіт ( для учнів усіх класів)
- •Вимоги до організації робіт з переміщанням важких речей
- •Граничні норми ваги вантажу для підлітків
- •Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. Робочого часу
- •3.4. Безпека при організації предметних та туристичних екскурсій, туристичних походів
- •Пожежна безпека в галузі
- •4.1. Теоретичні основи горіння. Класи приміщень з вибухової та пожежної небезпеки, вогнестійкість будівель та споруд
- •Межі займистості гомогенних сумішей
- •Межі займистості аерозолів (пилу)
- •Класифікація будівель за ступеням вогнестійкості
- •Методи і засоби гасіння пожеж
- •Основи пожежної безпеки
- •Класи пожеж за об’єктом горіння
- •4.3.1.Система попередження пожеж Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •Протипожежні санітарно-захисні розриви
- •Утримання будівель, приміщень та споруд
- •Вимоги пожежної безпеки до систем опалення, вентиляції та електрообладнання
- •4.3.2. Система протипожежного захисту в закладах освіти Організація забезпечення пожежної безпеки
- •Евакуація людей при пожежі
- •Необхідний час евакуації з приміщень, хв.
- •Основні умовні позначення пожежної безпеки
- •Засоби виявлення пожеж
- •Протипожежне водопостачання
- •Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння
- •Блискавкозахист споруд
- •Зони захисту блискавковідводів
- •Первинні засоби пожежегасіння
- •Вимоги до обладнання навчальних приміщень первинними засобами пожежогасіння
- •Вимоги пожежної безпеки до навчальних та навчально-виробничих приміщень
- •Вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів в закладах освіти
- •Кількість безперервно встановлених місць у ряду
- •Відстань між рядами
- •Охорона праці у навчальних майстернях
- •Охорона праці під час занять з фізичної культури
- •Вимоги безпеки й санітарії до місць проведення навчального процесу й спортивного інвентаря Вимоги до критих спортивних споруд (спортивних залів)
- •Норми освітленості спортивного залу
- •Вимоги до відкритих спортивних майданчиків
- •Довжини секторів для приземлення снарядів
- •Вимоги до проведення занять з фізики
- •Вимоги безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів
- •Загальні вимоги до проведення занять з хімії
- •Правила безпеки під час проведення занять
- •Правила безпечної роботи з кислотами і лугами
- •Правила безпечної роботи з металічним натрієм
- •Правила безпечної роботи з органічними розчинниками
- •Правила користування витяжною шафою
- •Правила роботи із скляним лабораторним посудом та іншими виробами із скла
- •Правила зберігання хімічних реактивів
- •Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин
- •Зберігання токсичних речовин
- •Загальні вимоги до проведення занять з біології
- •Вимоги безпеки під час роботи в куточку живої природи
- •Правила безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
- •Правила безпеки під час проведення практичних занять з біології в теплицях (оранжереях)
- •Література
Правила зберігання хімічних реактивів
Хімічні реактиви зберігають у приміщенні лаборантської (препараторської) у кількостях і порядку, що передбачені цими Правилами та у відповідності із сертифікатом про термін зберігання заводу-виготовлювача.
Основні (запасні) кількості цих речовин, які визначаються відповідно до Типових переліків, зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами кабінету (лабораторії) хімії.
Кожний реактив потрібно зберігати в одному й тому самому відведеному для нього місці. Хімічні реактиви груп зберігання 2-6 необхідно зберігати на окремих полицях в шафах у лаборантській.
Дозволяється розміщувати в кабінеті хімії реактиви 8-ї групи зберігання і розчини, призначені для проведення практичних занять, за умови, що шафи зачиняються, а ключі від них зберігаються у вчителя хімії.
Слабкі розчини кислот дозволяється зберігати в товстостінному скляному посуді на нижніх полицях витяжної шафи або у спеціальній шафі з природною вентиляцією на хімічно стійких піддонах. У шафах, де зберігаються реактиви, не дозволяється зберігати розчини лугів у склянках з притертими пробками, легкозаймисті та горючі рідини – у посуді з полімерних матеріалів.
Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках з притертими пробками, тверді – у товстостінних скляних банках також з притертими пробками.
На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того відповідно до ГОСТ 3885-73 "Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбору проб, фасування, упаковка, маркіровка" на тарі має бути етикетка з написом, що свідчить про наявність у речовини отруйних, вогне- та вибухонебезпечних властивостей: червона – "Вогненебезпечно", жовта –"Отрута", блакитна – "Вибухонебезпечно", зелена – "Берегти від води". Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин
Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовують в кабінетах хімії, відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, за правилами спільного зберігання можна поділити на такі групи:
– речовини, що можуть утворювати вибухові суміші: нітрати калію, кальцію, натрію, барію та інші нітрати;
– самозаймисті від води й повітря речовини: натрій металічний, кальцій металічний, карбід кальцію, пероксид барію;
– легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я; до них належать:
1) рідкі речовини: бензин, бензол, ацетон, скипидар, гас, спирти (етанол, метанол, бутанол та інші), діетиловий ефір тощо;
2) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;
– речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна і сульфатна кислоти, оксид хрому (V), перманганат калію та інші;
– горючі речовини: сірка, вугілля та інші.
Кожна з перелічених груп речовин повинна зберігатися окремо одна від одної.
Склянки й банки з легкозаймистими і вогненебезпечними хімічними речовинами треба зберігати у лаборантській в залізних шафах або в спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на кришці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005-0,01 м. Ящик фарбують у світлий колір, на кришці й стінках наносять попереджувальний знак. Ящик має металеві ручки для транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика перелічують усі легкозаймисті й вогненебезпечні хімічні речовини, що містяться в ньому. Ящики встановлюють на підлозі не ближче, ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.
При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, виходячи з фізико-хімічних властивостей, треба додержуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
– діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці, бо при його зберіганні на світлі утворюється вибухова речовина – пероксид етилу;
– металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском;
– перманганат калію, пероксид водню, хлоратну (VII) кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;
– металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом;
– при зберіганні перманганату калію слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин спалахує внаслідок стикання з порошком перманганату калію при кімнатній температурі; при змочуванні порошку перманганату калію міцною сульфатною кислотою утворюється неміцний продукт (Мn207), який легко розкладається з вибухом; при розтиранні порошку перманганату із сіркою або фосфором відбувається вибух.
Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість більша за 1 л, посуд розміщують у герметичному металевому футлярі.
У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ковдра із горючих матеріалів, ящик або відро з піском.