2.2.2. Нормативні документи з охорони праці.

Нормативні акти роз’яснюють та розкривають практичний зміст реалізації окремих статей законодавства України з охорони праці. Нормативні акти поділяються на правила, стандарти, положення, інструкції, рекомендації, вимоги, технічні умови та інші.

До загальнодержавних нормативних актів належать:

• державні стандарти України – ДСТУ;

• державні нормативні акти з охорони праці – ДНАОП;

• нормативно-правові акти з охорони праці – НПАОП;

• державні санітарні правила і норми – ДержСанПіН;

• будівельні норми і правила – БНіП.

Крім цього діють міждержавні стандарти країн СНГ – ГОСТ системи ССБТ (стандарти системи безпеки праці), окремі стандарти ЄС. На рівні підприємств та їх об’єднань на основі законів та вищих нормативних актів розробляються та затверджуються стандарти підприємств з охорони праці (СТБ), технічні умови праці (ТУ), типові інструкції та інструкції з охорони праці на робочому місці.

Основою системи нормативних актів з охорони є нормативно-правові акти (НПАОП), які розробляються відповідно до діючого положення міністерствами, Національним науково-дослідним інститутом охорони праці, Державним комітетом з промислової безпеки та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), останній координує роботу з розробки актів та затверджує їх в державному реєстрі.

3. Державна система управління охороною праці

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:

• пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

• підвищення рівня промислової безпеки;

• комплексного розв’язування завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм;

• соціального захисту працівників;

• встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єкті підприємницької діяльності;

• адаптації трудових процесів до можливостей працівника;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

• забезпечення координації діяльності під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

• використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини під час праці.

Система управління охороною праці (СУОП) є складовою частиною загальної системи керування господарством, в цілому підприємством.

Метою системи управління є безпека праці, яка досягається за рахунок забезпечення безаварійності, попередження травматизму, збереження здоров'я, підвищення працездатності та якості праці.

В управлінні охороною праці використовуються такі основні принципи: плановість, контроль керування, зворотнього зв'язку, ієрархічності, підбору кадрів, відповідальності, стимулювання адекватності та однозначності. Реалізація цих принципів досягається при виконанні таких функцій управління як облік показників стану умов і безпеки праці, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці, на базі яких підготовлюються управлінські рішення з планування і фінансування робіт, організується та координується робота, здійснюється контроль, стимулювання суб'єктів управління. Реалізація державної політики охорони здоров’я покладається на органи державної виконавчої влади.

Система управління охороною праці в Україні складається з державного управління та СУОП підприємств. Державна система управління утворена за адміністративно-галузевим принципом і складається з галузевих та регіональних систем управління. Безпосередньо керівництво роботою з управління охороною праці здійснюють відповідні керівники від Кабінету Міністрів до майстра на підприємстві. Адміністративна вертикаль державного управління містить обласні, районні та місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Координують діяльність з питань охорони праці Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), інші державні органи виконавчої влади та служби охорони праці міністерств, об’єднань і підприємств, а також служби охорони праці державних адміністрацій, відповідних комісій місцевих Рад.

Для розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створена Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в галузі охорони здоров'я, визначають єдині науково-обґрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров'я населення, формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення галузі, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчу-розпорядну діяльність в галузі, охорони праці. Зокрема велику роль відіграють: Міністерство надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, до складу якого входять Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) та органи пожежного нагляду ї пожежної охорони; Міністерство охорони здоров’я, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Міністерство праці та соціальної політики України ,яке здійснює державну експертизу умов праці.

Ефективне управління охороною праці може бути забезпечено лише спираючись на сучасну науково-методичну базу. Для забезпечення цього існує система науково-дослідних інститутів та інших наукових закладів та підрозділів. Координує науково-дослідну роботу з охорони праці Національний науково-дослідний інститут охорони праці (м. Київ).

Над проблемами охорони праці працюють центральні науково-дослідні інститути, зокрема НДУ медицини праці АМН України, НДІ пожежної безпеки та інші, галузеві науково-дослідні інститути, наприклад, в галузі гірнорудної промисловості – НДУ промислової медицини (м. Кривий Ріг); в галузі хімічного виробництва – НДУ техніки безпеки хімічних виробництв (м. Сєвєродонецьк); в галузі машинобудування – НДІ гігієни праці та професійних захворювань (м. Київ). Крім цього значний внесок в наукові дослідження здійснюють відділи та лабораторії охорони праці галузевих науково-дослідних інститутів та кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності вищих навчальних закладів освіти.