Норми освітленості для шкільних приміщень

№ з/п	Вид приміщення	Норми освітленості, Лк
		Лампи розжарювання	Лампи люмінесцентні
1 2 3 4 5 6 7 8	Класи, кабінети, майстерні (на робочих місцях) Класи, кабінети, майстерні (на підлозі) Кабінет креслення Швейна майстерня Кулінарія Спортивні зали (підлога) Аварійне освітлення Евакуаційне освітлення (на підлозі)	150 25 300 200 100 50 7,5 0,5	300 50 500 400 200 75 15 1

Розрахунок штучного освітлення

Для оцінки освітленості застосовують розрахунки за питомою потужністю. Необхідну для освітлення електричну потужність ламп визначають за формулою

, (2.8)

де Р_пит – рекомендована питома потужність для даного приміщення , Вт/м² (табл. 2.5); S_осв – освітлювальна площа приміщення, м².

Тоді необхідна кількість ламп

, (2.9)

Р_л – потужність, яку споживає одна лампа, Вт.

Догляд за системами штучного освітлення передбачає своєчасну заміну ламп та періодичну чистку світильників ( не рідше раз в три місяці). Слід пам’ятати, що заміняти потрібно не лише несправні лампи, але й ті, для яких закінчився гарантійний термін використання. Це, в першу чергу, стосується люмінесцентних ламп, для яких світловіддача наприкінці гарантійного терміну (близько 5000 годин) зменшується в 2-3 рази, тому з часом освітленість стає недостатньою.

Таблиця 2.5

Рекомендована питома потужність штучного освітлення для шкільних приміщень

№ з/п	Найменування приміщень	Питома потужність Рпит., Вт/м2
		Для ламп розжарювання	Для люмінесцентних ламп
1 2 3 4 5 6	Навчальні майстерні технічної праці Навчальні майстерні обслуговуючої праці Кабінети креслення, малювання Класи, кабінети фізики, хімії, біології Спортивний зал Коридори	48 64 80 48 32 9,6	20…24 24…28 32 20…24 13 5

Важливо відзначити, що гігієнічні умови в закладах освіти характеризуються, крім мікроклімату та освітлення, такими шкідливими та небезпечними факторами, як шум, електромагнітне випромінювання та психоемоційна напруга, які розглянемо далі.

2.3. Нормування шумів. Методи та засоби захисту від шуму, шляхи їх реалізації, вибір та ефективність

Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину, являється шум. Він завдає великої шкоди здоров'ю та виробничій діяльності людини. В результаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується загроза виникнення травм та професійних захворювань, знижується продуктивність праці.

Інтенсивність шуму вимірюється в децибелах (дБ). Нуль децибел відповідає нижній межі чутливості, а шум з інтенсивністю 120 дБ – верхній межі (больовій поріг). Застосовують два методи нормування шуму:

– за граничним спектром, дБ;

– інтегрального показника рівня звуку, дБА.

Метод нормування за граничним спектром застосовують при нормуванні постійних шумів. При цьому нормують рівні звукового тиску (РЗТ) в октавних смугах за середньогеометричними частотами.

Для умов навчальних закладів частіше використовують другий метод нормування: інтенсивність шуму в навчальних класах не повинна перебільшувати 40 дБА., в навчальних майстернях 75дБА.

Для вимірювання рівнів звукового тиску і рівнів звуку викори­стовують таку апаратуру: вимірювач шуму та вібрації ВШВ-1; шумомір типу Ш-71 з октавними фільтрами ОФ-5 і ОФ-6; шумомір РS 1-202 з октавними фільтрами ОF-101 фірми RЕТ (Німеччина); шумоміри типу 2203, 2209 з октавними фільтрами типу 1613 фірми "Брюль і К'єр" (Данія).

Для зниження шуму використовують наступні методи: зменшення шуму в джерелі його виникнення; зміна напрямку розповсюдження шуму від джерела; будівельно-акустичний; зменшення шуму на шляху його розповсюдження; використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).

Для зменшення шуму всередині приміщень проводять їх акустичну обробку, яка полягає в розміщенні на внутрішніх поверхнях приміщень звукопоглинальних матеріалів. Ефект від їх використання досягається за рахунок зменшення енергії звукових хвиль. В якості звукопоглинальних матеріалів використовують м’які меблі, обшивку стін супертонким скловолокном, капроновим волокном, мінеральною ватою та іншими звукопоглинальними та звукоізолюючими матеріалами.