Вимоги до інструкції з охорони праці
Зміст інструктажу повинен відповідати інструкціям з охорони праці, які розробляються відповідно до типових (НАОП), узгоджуються з службою охорони праці і затверджуються наказом керівника підприємства строком на 5 років, а для робіт з підвищеної небезпекою -3 роки. Інструкція є нормативним актом, обов’язковим для дотримання працівниками при виконанні ними робіт. Інструкція повинна містити наступні розділи:
Загальні положення.
Вимоги безпеки перед початком роботи.
Вимоги безпеки під час виконання роботи.
Вимоги безпеки після закінчення роботи.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях та інші за необхідністю.
В розділі “Загальні положення” викладаються відомості про сферу застосування інструкції, загальні відомості про об’єкт розробки, характеристика технологічного процесу, небезпек та їх впливу на людину, перелік видів спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, а також умови і порядок допуску до самостійної роботи, вимоги про специфічні особливості організації праці та коло трудових обов’язків працівників.
В розділі “Вимоги безпеки перед початком роботи” повинні міститься відомості про підготовку робочого місця, засобів індивідуального захисту до роботи (перевірка справності обладнання, інструменту, захисних пристроїв тощо), порядок повідомлення керівника робіт про виявленні несправності.
В розділі “Вимоги безпеки під час роботи” викладаються відомості щодо безпечної організації праці, прийоми та методи безпечного виконання робіт, безпечної експлуатації внутрішньоцехових транспортних і вантажопідіймальних засобів, вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах, вказівки до утримання робочого місця в безпечному стані, можливі види небезпечних відхилень від нормального режиму роботи і способи їх усунення, умови за яких робота повинна бути припинена та інші.
Розділ “Вимоги безпеки після закінчення роботи” повинен містити порядок безпечного вимикання, зупинення обладнання, або розбирання та технічного обслуговування обладнання, пристроїв, механізмів та апаратури, порядок здавання робочого місця, прибирання відходів виробництва, вимоги санітарії та особистої гігієни після закінчення роботи, порядок повідомлення про недоліки, виявлені у процесі роботи.
В розділі “Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях” повинні міститися відомості про ознаки можливих аварійних ситуацій, засоби та дії, спрямовані на запобігання виникненню цих ситуацій, а також порядок дій, особисті обов’язки та правила поведінки при виникненні аварії, порядок повідомлення про аварії та ситуації, що можуть до них призвести, відомості щодо надання домедичної допомоги потерпілим.
4.6.Розслідування нещасних випадків з працівниками та учнями
Нещасний випадок – це раптове погіршення стану здоров’я людини, поранення, травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження виробничими випромінюваннями, отримання внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, а також випадки смерті на підприємстві.
Основними нормативними документами, які регулюють порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, є „Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” (2004 р.) та „Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах” (2001 р).
Слід пам’ятати, що розслідуванню підлягають всі нещасні випадки, в тому числі й побутові. В залежності від тяжкості нещасних випадків розрізняють спеціальне розслідування (групові або смертельний нещасний випадок) та звичайне розслідування.
Про нещасний випадок керівник підприємства повинен надіслати повідомлення в робочий орган соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а також при потребі в установу державної санітарно-епідемічної служби, органи державної пожежної охорони.
При звичайному розслідуванні комісія призначається наказом керівника підприємства. Комісію очолює керівник служби охорони праці (у школі – завуч), звичайно до комісії залучається представник профкому та керівник підрозділу, в якому стався нещасний випадок, якщо він не був безпосереднім організатором робіт. До складу комісії може бути залучений, за згодою, представник Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві.
При звичайному розслідуванні (схема розслідування наведена на рис. 1.2) комісія призначається наказом керівника підприємства. Комісію очолює керівник служби охорони праці (у школі – завуч), звичайно до комісії залучається представник профкому та керівник підрозділу, в якому стався нещасний випадок, якщо він не був безпосереднім організатором робіт. До складу комісії може бути залучений, за згодою, представник Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві. Комісія на протязі 3-х діб проводить розслідування: отримує пояснювальну записку, висновок медичного закладу, вивчає місце події, нормативні акти з охорони праці, посадові інструкції та інші документи, які регулюють питання охорони праці, пов’язані з нещасним випадком. За матеріалами розслідування складається акт форми Н-5, в якому робиться висновок про зв’язок нещасного випадку з виробництвом. Якщо випадок пов’язаний з виробництвом, то на основі Н-5 оформлюється акт Н-1, а якщо непов’язаний – акт форми НПВ. Акти представляються на підпис директору, який на протязі доби повинен їх підписати.
Потім акти розсилаються:
– потерпілому (акт Н-1 або НПВ, копія Н-5);
– Фонд (акти Н-1 або НПВ та Н-5);
Рис. 2. Схема розслідування нещасного випадку без тяжких наслідків
– в вищестоящу організацію (акт Н-1);
– в Держгірпромнагляд (акт Н-1);
– в підрозділ, де стався нещасний випадок (Н-1 або НПВ); в службу охорони праці (всі матеріали розслідування);
– в інші організації, які брали участь в розслідуванні(акт Н-1).
Після повернення робітника до праці адміністрація оформлює повідомлення про результати нещасного випадку.
При спеціальному розслідуванні комісія утворюється територіальним управлінням Держгірпромнагляд або Кабінетом Міністрів України. Термін розслідування – 10 діб. За результатами оформлюється акт спеціального розслідування (Н-5) та акти Н-1 або НПВ. Крім цього, оформлюються матеріали спеціального розслідування. Адміністрація у п’ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає копії всіх матеріалів органам прокуратори та іншим органам, потерпілому надсилається акт Н-1 або НПВ та також акт спеціального розслідування.
Якщо нещасний випадок полягає в гострому отруєнні або професійному захворюванні, то розслідування ведуть представники органів державної санітарно-епідемічної служби. До роботи в комісії обов’язково залучається керівник підприємства та представник служби охорони праці. Оформляються акти за формою П-4, а також акти Н-1.
При розслідування нещасних випадків з учнями, вихованцями, студентами, слухачами, аспірантами, які пов’язані з навчально-виховним процесом комісії утворюються наказом директора або вищестоящої організації (спеціальне розслідування)– райвно, обласним управлінням освіти або Міністерством освіти та науки, молоді та спорту України. За результатами розслідування оформляються акти форми Н-Н.