4.3.Організація контролю за охороною праці

Контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, нормативних актів з охорони праці поділяються на державний відомчий, регіональний та громадський (рис. 1.1).

Громадський контроль здійснюється профспілками. Зокрема, громадський контроль можуть здійснювати уповноважений з питань охорони праці трудових колективів, які обираються зборами трудових колективів. Останні повинні пройти навчання з питань охорони праці. Представники профспілок та уповноважені з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці свого підприємства, подавати власнику подання про виявлення порушення і вносити пропозиції щодо покращення умов праці та інші. Вимагати від власника виконання прийнятих програм, планів, заходів з охорони праці і пояснення з цих питань.

Регіональний контроль здійснюють посадові особи місцевих держадміністрацій та Рад народних депутатів у межах відповідних території. В першу чергу контроль повинен спрямовуватись на підприємства, які не мають відомчого підпорядкування, а також на виробництва з підвищеною небезпекою.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва (міністерства, комітети, об’єднання підприємств та інші) через відповідні служби, що контролюють виробничу діяльність підприємств.

Рис. 1.1. Схема організації контролю за охороною праці

Безпосередньо на підприємствах та закладах освіти здійснюється адміністративно-громадський ступеневий контроль. Зазвичай це триступеневий контроль за такою схемою:

І ступінь: контроль здійснюється на кожному робочому місці щодня майстром, бригадиром, вчителем або іншою відповідною особою, громадським інспектором з охорони праці;

ІІ ступінь: не менше 1 разу на тиждень контролюють кожен структурний підрозділ; контроль здійснює начальник підрозділу (цеху, відділу, дільниці, заступник директора школи) і громадський інспектор профспілки підприємства або уповноважений трудового колективу;

ІІІ ступінь: не менше 1 разу на місяць усі робочі місця підприємства перевіряє керівництво (власник, головний інженер, директор), інженер з охорони праці (в школі – завуч), громадські інспектори з охорони праці (уповноважені трудовими колективами).

Виявлені при контролі порушення усуваються, а якщо це неможливо зробити силами перевіряючих, то недоліки занотовуються до відповідного журналу адміністративно-громадського контролю та доповідаються керівництву. При перевірці проглядаються журнали відповідних ступенів контролю, які зберігаються у відповідних ступеню контролю підрозділах. Результати контролю на ІІІ ступені обговорюються на технічних радах або інших оперативних нарадах, які проводяться на підприємстві.

Державний нагляд за охороною праці

Генеральний державний контроль за охороною праці здійснює прокуратура (рис.1.1), а безпосередньо Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Державний нагляд за охороною праці здійснюють інспектори: Державного комітету з промислової безпеки та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), Державного комітету України з ядерної та радіаційної безпеки, органів державного нагляду управління пожежної охорони та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. Зміст контролю відповідає компетенції відповідного органу.

Держгірпромнагляд здійснює державний гірничий нагляд, нагляд за безпечним проведенням робіт на виробництвах та об’єктах підвищеної небезпеки, за безпечним проведенням робіт з утилізації зброї. Органи державного пожежного нагляду здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки під час проектування, реконструювання та експлуатації об’єктів підприємств, установ і організацій, а також громадян незалежно від форми власності.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд включає контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення негативного впливу шкідливих факторів на здоров’я людини.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.