Класифікація будівель за ступеням вогнестійкості
Ступінь вогнестійкості будівель |
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год (чисельник), і максимальні межі поширення вогню по них, см (знаменник) |
||||||||
Стіни |
Колони |
Сходові площадки, косоури, сходи, балки, сходові марші |
Плити, настили, та інші конструкції перекриттів |
Елементи покриття |
|||||
Несучі і сходові клітки |
Самонесучі |
Зовнішні несучі |
Внутрішні несучі (перекриття) |
Плити, настили і марші |
Балки, ферми, арки, рами |
||||
І |
2,5/0 |
1,25/0 |
0,5/0 |
0,5/0 |
2,5/0 |
1/0 |
1/0 |
0,5/0 |
0,5/0 |
ІІ |
2/0 |
1/0 |
0,25/0 |
0,25/0 |
2/0 |
1/0 |
0,75/0 |
0,25/0 |
0,25/0 |
ІІІ |
2/0 |
1/0 |
0,5/0 |
0,25/0 |
2/0 |
1/0 |
0,75/25 |
н.н./н.н. |
н.н./н.н. |
ІІІа |
1/0 |
0,5/0 |
0,25/40 |
0,25/40 |
0,25/0 |
1/0 |
0,25/0 |
0,25/25 |
0,25/0 |
ІІІб |
1/40 |
0,5/40 |
0,25/0 |
0,25/40 |
1/40 |
0,75/0 |
0,25/0 |
0,5/25(40) |
0,25/0 |
IV |
0,5/40 |
0,25/40 |
0,25/40 |
0,25/40 |
0,5/40 |
0,25/25 |
0,25/25 |
н.н./н.н. |
н.н./н.н. |
IVa |
0,5/40 |
0,25/40 |
0,25/н.н. |
0,25/40 |
0,25/0 |
0,25/0 |
0,25/0 |
0,25/н.н. |
0,25/0 |
V |
Не нормуються |
||||||||
Щільність забудови об’єкта визначається за формулою
, (3.1)
де
-
сумарна площа забудованої території
об’єкта;
-
площа території об’єкта.
Щільність забудови значною мірою впливає на розповсюдження пожежі. При Щ<7% на об’єкті виникають, як правило, окремі пожежі, коли пожежа не перекидається на інші будівлі. При Щ=(10...30)% залежно від категорії пожежної безпеки, ступеня вогнестійкості будівель і ступеня руйнувань елементів об’єкта можуть виникати як окремі так і суцільні пожежі. Суцільна пожежа характеризується тим, що упродовж 1-2 годин вогонь охоплює до 90% усіх будівель і споруд об’єкту. При Щ>30%, або на виробництвах категорій пожежної небезпеки А і Б, як правило, виникають тільки суцільні пожежі. Для забезпечення конструктивної відповідності електротехнічних виробів правилам устаткування електроустановок виділяють пожежо- та вибухонебезпечні зони.
Пожежонебезпечні зони – простори в приміщенні або поза ним, де знаходяться горючі речовини як при нормальному протіканні технологічного процесу, так і при його порушенні.
Зони поділяються на:
П-І – приміщення, в яких наявні горючі рідини з температурою спалаху парів понад 61°С;
П-ІІ – приміщення, в яких виділяються горючі пили у нижніх концентраційних межах запалюваності > 65г/м3;
П-ІІа – приміщення, в яких наявні тверді горючі речовини;
П-ІІІ – пожежонебезпечна зона поза приміщенням, в якій наявні горючі рідини з температурою спалаху понад 61°С або горючі пили з нижньою концентраційною межею запалюваності > 65г/м3.
Вибухонебезпечні зони – приміщення або його частина поза приміщенням, де утворюються вибухонебезпечні суміші як при нормальному протіканні технологічного процесу, так і в аварійних ситуаціях.
Зони поділяються на:
В-І – приміщення, в яких утворюються горючі гази або пари ЛЗР, що здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в нормальному режимі роботи;
В-Іа – приміщення, в яких утворюються горючі гази або пари ЛЗР, що здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи;
В-Іб – зони, аналогічні до В-Іа, але процес утворення вибухонебезпечних сумішей у невеликих кількостях і робота з ними здійснюється без відкритого джерела вогню;
В-Ів – зони, аналогічні до В-І, але процес утворення вибухонебезпечних сумішей у невеликих кількостях і робота з ними здійснюється без відкритого джерела вогню;
В-Іг – зони поза приміщенням (навколо зовнішніх електроустановок), в яких утворюються горючі гази або пари ЛЗР, що здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи;
В-ІІ – вибухонебезпечна зона, що виникає при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні горючих сумішей парів при нормальному режимі роботи;
В-ІІа - вибухонебезпечна зона, що виникає при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні горючих сумішей парів при аварійному режимі роботи.