- •Загальні відомості про лекції курсу «Охорона праці в галузі»
- •Література
- •1. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності в галузі освіти. Мета і завдання курсу «Охорона праці в галузі»
- •2. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі
- •2.1. Міжнародні норми в галузі охорони праці
- •2.1.1. Директиви Євросоюзу з охорони праці
- •2.1.2. Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність» (sа8000:2001)
- •2.2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •2.2.1. Законодавство України про охорону праці
- •2.2.2. Нормативні документи з охорони праці.
- •3. Державна система управління охороною праці
- •4. Організація роботи з охорони праці в установах і закладах освіти
- •4.1. Задачі і функції служби охорони праці
- •4.2.Посадові обов’язки з охорони праці працівників шкіл
- •4.3.Організація контролю за охороною праці
- •Державний нагляд за охороною праці
- •Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:
- •4.4. Навчання з охорони праці
- •4.5. Інструктажі з питань бжд та охорони праці
- •Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності
- •Вимоги до інструкції з охорони праці
- •4.6.Розслідування нещасних випадків з працівниками та учнями
- •4.7. Документація з охорони праці Документація служби охорони праці:
- •Документація з охорони праці та бжд навчального кабінету, майстерні, спортивного залу:
- •Лекція № 2 Аналіз умов праці у галузі План лекції
- •Література
- •Поняття про гігієну праці. Гігієнічна класифікація умов праці
- •Параметри мікроклімату для категорій робіт
- •Рекомендовані параметри мікроклімату в приміщеннях шкіл
- •2.1.2. Шкідливі та небезпечні речовини в повітрі робочої зони
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •2.1.3. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.
- •Освітлення приміщень навчальних закладів. Системи природного та штучного освітлення
- •Природне освітлення
- •Розрахунок природного освітлення
- •Штучне освітлення
- •Норми освітленості для шкільних приміщень
- •Розрахунок штучного освітлення
- •Рекомендована питома потужність штучного освітлення для шкільних приміщень
- •2.3. Нормування шумів. Методи та засоби захисту від шуму, шляхи їх реалізації, вибір та ефективність
- •2.4. Захист від електромагнітного випромінювання
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення приміщень, обладнання та устаткування в навчальних закладах
- •Основні приміщення
- •Природне освітлення
- •Водопостачання та каналізація
- •Обладнання основних приміщень
- •Рекомендована кількість меблів в класах і кабінетах середньої школи (у відсотках від загальної кількості учнів)
- •Організація навчального процесу в закладах освіти
- •Гранично допустиме тижневе навантаження
- •Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів навчання
- •Лекція № 3 Актуальні проблеми охорони праці в закладах освіти План лекції
- •Література
- •1. Аналіз та методика оцінки травматизму в установах і закладах освіти. Небезпечні зони обладнання
- •Сигнально-попереджувальне фарбування обладнання
- •Особливості заходів електробезпеки
- •3. Техніка безпеки під час навчально-виховного процесу
- •3.1. Безпека праці при роботі з тзн, комп’ютером та іншими засобами оргтехніки
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з пк
- •Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк
- •Вимоги до обладнання та організації робочого місця працюючих з пк
- •Вимоги до режимів праці учнів при роботі з персональними комп'ютерами
- •3.2. Загальні вимоги техніки безпеки при проведенні лабораторних та практичних робіт в спеціалізованих кабінетах і майстернях
- •3.3. Безпека при організації робіт з самообслуговування в школі, благоустрою території школи
- •Основні види робіт до яких дозволено залучати учнів:
- •Заборонені види робіт ( для учнів усіх класів)
- •Вимоги до організації робіт з переміщанням важких речей
- •Граничні норми ваги вантажу для підлітків
- •Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунку на 1 год. Робочого часу
- •3.4. Безпека при організації предметних та туристичних екскурсій, туристичних походів
- •Пожежна безпека в галузі
- •4.1. Теоретичні основи горіння. Класи приміщень з вибухової та пожежної небезпеки, вогнестійкість будівель та споруд
- •Межі займистості гомогенних сумішей
- •Межі займистості аерозолів (пилу)
- •Класифікація будівель за ступеням вогнестійкості
- •Методи і засоби гасіння пожеж
- •Основи пожежної безпеки
- •Класи пожеж за об’єктом горіння
- •4.3.1.Система попередження пожеж Вимоги пожежної безпеки до території підприємств
- •Протипожежні санітарно-захисні розриви
- •Утримання будівель, приміщень та споруд
- •Вимоги пожежної безпеки до систем опалення, вентиляції та електрообладнання
- •4.3.2. Система протипожежного захисту в закладах освіти Організація забезпечення пожежної безпеки
- •Евакуація людей при пожежі
- •Необхідний час евакуації з приміщень, хв.
- •Основні умовні позначення пожежної безпеки
- •Засоби виявлення пожеж
- •Протипожежне водопостачання
- •Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння
- •Блискавкозахист споруд
- •Зони захисту блискавковідводів
- •Первинні засоби пожежегасіння
- •Вимоги до обладнання навчальних приміщень первинними засобами пожежогасіння
- •Вимоги пожежної безпеки до навчальних та навчально-виробничих приміщень
- •Вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів в закладах освіти
- •Кількість безперервно встановлених місць у ряду
- •Відстань між рядами
- •Охорона праці у навчальних майстернях
- •Охорона праці під час занять з фізичної культури
- •Вимоги безпеки й санітарії до місць проведення навчального процесу й спортивного інвентаря Вимоги до критих спортивних споруд (спортивних залів)
- •Норми освітленості спортивного залу
- •Вимоги до відкритих спортивних майданчиків
- •Довжини секторів для приземлення снарядів
- •Вимоги до проведення занять з фізики
- •Вимоги безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів
- •Загальні вимоги до проведення занять з хімії
- •Правила безпеки під час проведення занять
- •Правила безпечної роботи з кислотами і лугами
- •Правила безпечної роботи з металічним натрієм
- •Правила безпечної роботи з органічними розчинниками
- •Правила користування витяжною шафою
- •Правила роботи із скляним лабораторним посудом та іншими виробами із скла
- •Правила зберігання хімічних реактивів
- •Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин
- •Зберігання токсичних речовин
- •Загальні вимоги до проведення занять з біології
- •Вимоги безпеки під час роботи в куточку живої природи
- •Правила безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
- •Правила безпеки під час проведення практичних занять з біології в теплицях (оранжереях)
- •Література
Протипожежне водопостачання
Протипожежне водопостачання – це комплекс технічних пристроїв для подачі води до місця пожежі в будь-який час і в кількості, необхідній для пожежогасіння в середині і зовні будівлі. Основні вимоги до улаштування протипожежного водопостачання визначені НАПБ А.01.001-95. В пожежному водопроводі повинен забезпечуватися постійний напір або передбачатися вмикання пожежних насосів кнопками біля кожного пожежного крану. Працездатність пожежного водопроводу повинна контролюватися не рідше, як раз на рік. Для забезпечення безперервної подачі води при розриві, замерзанні або іншій аварії водопроводу системи протипожежних водопроводів роблять кільцевими з діаметром труб не менше 0,1 м.
Стаціонарні установки та пристрої пожежогасіння
На підприємствах застосовують автоматичні стаціонарні установки пожежогасіння, які поділяються на спринклерні і дренчерні в залежності від використання засобу гасіння Вибір тієї чи іншої установки здійснюється відповідно до особливостей технологічного процесу і техніко-економічного обґрунтування. Принципова схема установки автоматичного пожежогасіння показана на мал. 3.8.
Рис. 3.8. Схема автоматичного пожежогасіння
Спринклерні установки призначаються для гасіння місцевого (локального) загоряння на окремих ділянках вибухобезпечних приміщень, а дренчерні – для загального гасіння пожеж на всій площині приміщень, які відносяться до вибухонебезпечних.
Спринклерна головка (мал. 3.9, б) має вихідний отвір, який нормально закритий клапаном, що утримується мідними пластинками, спаяними легкоплавким припоєм замком. Замки розраховані на температуру 72; 93; 141 і 182 °С. Під дією тепла від вогнища пожежі легкоплавкий припій плавиться, замок спринклера розкривається, клапан за допомогою мембрани виштовхується із сідла, отвір відкривається, вода попадає на рефлектор і розбризкується на всі сторони в радіусі 1,52 м на площині полу приміщення. Спринклерна система забезпечує подачу води безпосередньо в вогнище пожежі, тобто відкриваються тільки ті спринклерні головки, які знаходяться в зоні високої температури. Всі системи трубопроводів спринклерної установки постійно заповнені водою.
Дренчерна головка (мал. 3.9, а) не має замка, отвір постійно відкритий, вода до мережі водопроводів подається після початку пожежі автоматично або вручну, через клапан групової дії, при цьому також подається сигнал тривоги.
На окремих підприємствах використовуються системи автоматичного парового або вуглекислотного пожежогасіння.
Рис. 3.9. Водяні зрошувачі: а – дренчер; б – спринклер
Блискавкозахист споруд
Блискавкозахист – це комплекс заходів, спрямованих на запобігання прямого удару блискавки в об’єкт або на усунення небезпечних наслідків, пов’язаних з прямим ударом.
В залежності від параметрів, що характеризують грозову активність в районі розташування об’єкта, категорію пожежевибухонебезпечності та ступень вогнестійкості будівлі визначаються показники блискавкозахисту:
– категорія блискавкозахисту;
– тип зони захисту.
Блискавкозахист поділяється на три категорії – I, II і III. Об’єкти, які належать до I і II категорій, захищають від прямих ударів блискавок, вторинних її проявів і занесення високого потенціалу через наземні і підземні металеві комунікації. Будинки і споруди, віднесені за улаштуванням блискавкозахисту до III категорії, повинні бути захищені від прямих ударів і занесення високого потенціалу через наземні металеві комунікації. Зовнішні пристрої II категорії, захищають від прямих ударів блискавок і вторинних впливів, а віднесені до III категорії – тільки від прямих ударів.
Існує три види такого захисту від прямого удару блискавки – стержневий, тросовий і сітчастий.
Блискавковідвід – пристрій, що сприймає удар блискавки і відводить його струм в землю.
Блискавковідводи складаються з опори; блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу, по якому струм блискавки передається в землю, та заземлювача, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.
Блисковкоприймачі та струмопроводи повинні мати переріз не менш 50 мм2 (діаметр більше 8 мм). Заземлювач повинен мати імпульсний опір розтіканню струму 5…10 Ом, що відповідає звичайному опору розтіканню струму 5…10 Ом для садового та глинистого ґрунту, 7,5…15 Ом для супіску.
Зона захисту блискавковідводу – простір, всередині якого будинок або споруда захищена від прямих ударів блискавки з надійністю не менше визначеного значення. За ступенем надійності захисту розрізняють зони А і Б. Зона захисту типу А має ступінь надійності захисту 99,5% і вище, а типу Б – до 95%.