Варіанти простої рефлекторної дуги вегетативної нервової системи

1. Задній корінець спинного мозку.

2. Спинномозковий вузол.

3. Спинномозковий нерв.

4. Передній корінець спинного мозку.

5. Біла сполучна гілка.

6. Сіра сполучна гілка.

7. Симпатичний стовбур.

8. Проміжний вузол.

9. Термінальний (кінцевий) вузол.

10. Постгангліонарне симпатичне нервове волокно.

11. Прерферичний відросток вісцерально-чутливого нейрона.

12. Вставний нейрон анімальної рефлекторної дуги.

13. Вставний нейрон вегетативної рефлекторної дуги.

14. Еффекторний нейрон анімальної рефлекторної дуги.

15. Чутливий нейрон вегетативної рефлекторної дуги.

16. Тіла еффекторних нейронів вегетативної рефлекторної дуги.

Схематичне зображення великого і малого кола кровообігу

Праве передсердя.

Ліве передсердя.

Правий шлуночок.

Лівий шлуночок.

Аорта.

Нижня порожниста вена.

Легеневий стовбур.

Права легенева артерія.

Ліва легенева артерія.

Праві верхня та нижня легеневі вени.

Ліві верхня та нижня легеневі вени.

Верхня порожниста вена.

Схематичне зображення провідної системи серця

Пазухо-передсердний вузол (nodus sinuatrialis).

Передсердно-шлуночковий вузол (nodus atrioventricularis).

Гілки пазухо-передсердного вузла до верхньої порожнистої вени.

Гілки пазухо-передсердного вузла до правого вушка серця.

Гілки пазухо-передсердного вузла до нижньої порожнистої вени.

Гілки пазухо-передсердного вузла до правого передсердя.

Задній міжвузловий пучок (Бахмана) (fasciculus internodalis posterior).

Передній міжвузловий пучок (Венкебаха) (fasciculus internodalis anterior).

Середній міжвузловий пучок (Торелла) (fasciculus internodalis medius).

Гілки пазухо-передсердного вузла до лівого вушка серця.

Гілки пазухо-передсердного вузла до лівого передсердя.

Гілки передсердно-шлуночкового вузла до нижньої порожнистої вени.

Передсердно-шлуночковий пучок - Гіса (fasciculus atrioventricularis).

Права ніжка передсердно-шлуночкового пучка (crus dextrum fasciculus atrioventricularis).

Ліва ніжка передсердно-шлуночкового пучка(crus sinistrum fasciculus atrioventricularis).

Підендокардіальні гілки (волокена Пуркін’є) (rami subendocardiales).

Схематичне зображення топографії компонентів кореня правої і лівої легень

Правий головний бронх (bronchus principalis dexter).

Права легенева артерія (a. pulmonalis dextra).

Праві легеневі вени (vv. pulmonales dextrae).

Ліва легенева артерія (a. pulmonalis sinistra).

Лівий головний бронх (bronchus principalis sinister).

Ліві легеневі вени (vv. pulmonales sinistrae).

Легенева зв’язка (lig. pulmonale).

Втиснення непарної вени (impressio v. hemiazygos).

Втиснення аорти (impressio aortae).

Серцеве втиснення (impressio cardiaca).

Ворота легені (hilum pulmonis).

Після вивчення курсу анатомії людини студент повинен ЗНАТИ і ВМІТИ:

• Описувати будову тіла людини, систем, що його складають, органів і тканин на основі сучасних досягнень макро- і мікроскопічної анатомії, рентгенанатомії, електронно мікроскопічної анатомії, антропології, порівняльної, вікової анатомії, індивідуальні, статеві та вікові особливості організму, пренатальний розвиток (органогенез), анатомотопографічний взаємозв'язок органів, варіанти мінливості органів, вад розвитку;

• Синтезувати будову організму в цілому, розкривати взаємозв'язок і взаємозалежність окремих часток організму;

• Розкривати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини, їх мінливість у процесі філо- і онтогенезу, вплив екологічних факторів на життєдіяльність людини;

• Показати взаємозв'язок з умовами середовища, яке постійно змінюється, вплив соціальних умов на розвиток і будову організму, значення праці, як одного з вирішальних факторів антропогенезу;

• Орієнтуватись в складній будові тіла людини, знаходити і визначати розміщення та проекцію органів та їх частин на поверхню тіла, тобто навчитись володіти «анатомічним матеріалом».

МАТИ:

• Навички вивчення анатомії «живого організму» з використанням сучасних методів дослідження таких, як ультразвукове дослідження, комп'ютерна томографія;

• Навички етичних норм поведінки в «анатомічному театрі», поважного і бережливого ставлення до органів тіла людини і трупу, які вивчаються заради живої людини.

Після закінчення навчання студенти складають залік.