Заняття № 12 Тема: «Будова проміжного та кінцевого мозку. Аналізатори кори головного мозку»
Актуальність теми: Таламус відіграє велику роль, оскільки в ньому перемикаються всі аферентні шляхи від нижчележачих відділів ЦНС. Таламус є центром всіх видів чутливості. Метаталамус разом із верхніми та нижніми горбиками середнього мозку є підкірковим центром зору та слуху. Знання будови гіпоталамуса та зв’язаних з ним ендокринних залоз відіграють велику роль в невропатології, нейрохірургії і ендокринології. Знання частин і основи головного мозку є фундаментом топічної діагностики захворювань краніального відділу периферичної нервової системи. Дані про проекцію важливіших борозен і звивин на зовнішню поверхню черепа та ядер аналізаторів мають велике значення в невропатології та нейрохірургії. Дані про положення ядер аналізаторів присередньої поверхні півкуль головного мозку мають велике значення для невропатологів і офтальмологів.
Навчальна мета:
Знати: а) складові частини проміжного мозку;
б) складові частини згірного (горбового) мозку;
в) анатомічну будову, ядра, зв’язки та функцію епіталамуса;
г) анатомічну та внутрішню будову, функцію шишкоподібного тіла (епіфіза); д) анатомічну та внутрішню будову, зв’язки та функцію метаталамуса;
е) анатомічну будову та топографічні частини гіпоталамуса, їх функцію;
є) анатомічну та внутрішню будову гіпофіза, його функції;
ж) будову стінок третього шлуночка, його сполучення;
з) склад кінцевого мозку;
и) поверхні і частки півкуль головного мозку, межі між ними;
і) борозни і звивини верхньобічної, медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку;
й) кіркові центри аналізаторів І та ІІ сигнальної систем;
к) будову і топографію острівця;
л) класифікацію волокон білої речовини півкуль головного мозку, їх топографію; м) складові частини, будову та функцію мозолистого тіла, складові частини променистості мозолистого тіла;
н) складові частини, будову та функцію склепіння;
о) анатомічну будову, топографію та функцію базальних ядер кінцевого мозку; п) будову, топографію та склад провідних шляхів внутрішньої капсули;
р) форму, топографію та стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення.
Вміти: а) показати на препаратах таламус, епіталамус, метаталамус і гіпоталамус;
б) показати на вологому препараті гіпофіз та епіфіз;
в) показати стінки третього шлуночка.
г) показати на вологому препараті півкулі головного мозку та їх частки;
д) показати на таблиці та вологих препаратах борозни та звивини верхньобічної, медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку;
е) намалювати схему розташування аналізаторів І і ІІ сигнальної систем на верхньобічній поверхні півкулі головного мозку;
є) показати острівець;
ж) показати складові частини білої речовини півкуль головного мозку;
з) показати складові частини мозолистого тіла;
и) показати складові частини склепіння;
) показати базальні ядра півкуль головного мозку (смугасте тіло, огорожу, мигдалеподібне тіло);
и) показати внутрішню капсулу та її частини;
і) показати бічні шлуночки.
Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
а) вивчити розвиток та поділ проміжного мозку;
б) вивчити анатомічну будову проміжного мозку;
в) вивчити будову епіфіза та гіпофіза;
г) вивчити стінки третього шлуночка та його сполучення;
д) вивчити загальну будова кінцевого мозку, поверхні, частини;
е) вивчити борозни і звивини верхньобічної, медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку;
є) вивчити ядра аналізаторів верхньобічної, медіальної і нижньої поверхонь півкуль головного мозку;
ж) вивчити будову і топографію острівця;
з) вивчити будову білої речовини півкуль головного мозку;
и) вивчити будову та топографію мозолистого тіла;
і) вивчити будову та топографію склепіння;
й) вивчити будову та топографію базальних ядер півкуль головного мозку;
к) вивчити будову та топографію внутрішньої капсули, провідні шляхи;
л) вивчити стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення.
Контрольні питання:
Поділ проміжного мозку.
Поділ згірного мозку.
Анатомічна та внутрішня будова таламуса, групи ядер таламуса, їх функціональне призначення.
Складові частини, будова, зв’язки і функція епіталамуса.
Будова і функція шишкоподібного тіла.
Складові частини, будова, зв’язки і функція метаталамуса.
Топографічні частини гіпоталамуса, їх склад і будова.
Нейросекреція, види нейросекретів, шляхи їх надходження до гіпофіза.
Анатомічна та внутрішня будова гіпофіза..
Гормони аденогіпофіза, їх значення.
Стінки ІІІ шлуночка.
Сполучення ІІІ шлуночка.
Складові частини кінцевого мозку.
Поверхні та частки півкуль головного мозку, їх межі.
Борозни та звивини лобової частки верхньобічної поверхні головного мозку.
Борозни та звивини тім’яної частки верхньобічної поверхні головного мозку.
Борозни та звивини потиличної частки верхньобічної поверхні головного мозку.
Борозни та звивини скроневої частки верхньобічної поверхні головного мозку.
Загальна будова головного мозку на серединному перерізі.
Борозни і звивини присередньої поверхні півкуль головного мозку.
Борозни і звивини нижньої поверхні півкуль головного мозку.
Будова та складові компоненти аналізаторів.
Ядра рухових аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.
Ядра чутливих аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.
Локалізація ядер аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку. Зони Брока та Верніке.
Кіркові ядра аналізаторів на медіальній поверхні півкуль головного мозку.
Кіркові ядра аналізаторів на нижній поверхні півкуль головного мозку.
Острівець, топографія і будова.
Біла речовина півкуль.
Топографія та будова мозолистого тіла, променистість мозолистого тіла, її складові частини.
Будова і топографія склепіння.
Хвостате, та сочевицеподібне ядра, огорожа, мигдалеподібне тіло, анатомічна будова, топографія, функція.
Смугасте тіло та бліді кулі, їх склад та функція.
Загальна будова і топографія внутрішньої капсули.
Загальна будова, топографія, стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення.
Обсяг самостійної роботи на занятті:
Студенти за допомогою препаратів, муляжів і таблиць розбирають основні структури проміжного і кінцевого мозку, розташування і призначення найбільших борозен і закруток кори півкуль кінцевого мозку. Розбирає будову аналізаторів та їх ядер. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.
Тести для самоконтролю знань:
Яким номером на малюнку позначено:
Поздовжня щілина
Нюхова цибулина
Нюховий шлях
Перехрест зорових нервів
Зоровий шлях
Сірий горб
Сосочкові тіла
Нюхова борозна
Передня продірявлена речовина
Задня продірявлена речовина
1. Які утворення входять до складу проміжного мозку?
А) Таламус, епіталамус, метаталамус, IV шлуночок
Б) Таламічний мозок, гіпоталамус, ІІІ шлуночок
В) Таламічннй мозок, епіталамус, гіпоталамус, бічний шлуночок
Г) Таламус, колінчасті та соскові тіла, верхній мозковий парус
Д) Таламічний мозок, червоне ядро, епіталамус, ІІІ шлуночок
2. Які структури входять до складу таламічного мозку?
А) Таламус, гіпоталамус, шишковидне тіло
Б) Таламус, епіталамус, гіпоталамус
В) Таламус, епіталамус, метаталамус
Г) Таламус, метаталамус, нюховий мозок
Д) Таламус, метаталамус, гіпоталамус
3. Що входить до складу епіталамуса?
А) Повідці, спайка повідців, шишковидне тіло, латеральне колінчасте тіло
Б) Повідці, трикутники, спайка повідців, шишковидне тіло
В) Повідці, верхні горбики, пластинки покрівлі, шишковидне тіло
Г) Повідці, трикутники повідців, латеральні колінчсті тіла
Д) Шишковидне тіло, медіальні, колінчасті тіла, трикутники повідців
4. Що об'єднується в метаталамус?
А) Сосочкові, колінчасті тіла
Б) Спайка повідців, шишковидне тіло, подушка
В) Медіальні та латеральні колінчасті тіла
Г) Сосочкові тіла та зорове перехрестя
Д) Повідці, шишковидне тіло, спайка повідців
5. Що належить до гіпоталамуса?
А) Сірий гор6, лійка, гіпофіз, зоровнй тракт, латеральні колінчасті тіла
Б) Сосочкові тіла, сірий горб, лійка, гіпофіз, зорове перехрестя
В) Пластинка, гіпофіз, медіальні колінчасті тіла
Г) Зоровий тракт та перехрестя, епіфіз, сосочкові тіла
Д) Сірий горб, лійка, гіпофіз, зоровий тракт, епіфіз
6. Де знаходиться ядро загального рухового аналізатора (руховий центр)?
А) В передцентральній звивині та прицентральній часточці
Б) В зацентральній звивині та прицентральній часточці
В) В зацентральній звивині та верхній тім'яній часточці
Г) V верхній та нижній тім'яних часточках
Д) У середній лобовій звивині
7. Де знаходиться кірковий кінець (ядро) зорового аналізатора?
А) В нюховій борозні
Б) В поясній борозні
В) В бічній борозні
Г) *В клині, шпорній борозні
Д) В тім'яно-потиличній борозні
8. Що об'єднує поняття "базальні ядра"?
А) Ядра, що проекуються на ромбовидну ямку
Б) Хвостате та сочевицеподібне ядра, огорожа, мигдалевидне тіло
В) Червоне ядро, ядро нижньої та верхньої оливи
Г) Зубчасте, кулясте, коркоподібне ядро, ядро вершини
Д) Сосочкове тіло, сірий горб, лійка, мозковий придаток
9. Які з названих структур півкуль мозку побудовані з білої речовини?
А) Мозолисте тіло, ніжка склепіння, внутрішяя капсула, огорожа
Б) Мозолисте тіло, внутрішня капсула, склепіння, променистий вінець
В) Смугасте тіло, мозолисте тіло, внутрішня капсула, склепіння
Г) Мозолисте тіло, склепіння, внутрішня капсула, огорожа, зовнішня капсула
Д) Смугасте тіло, мозолисте тіло, склепіння, огорожа, внутрішня капсула
10. На які групи волокон розподіляється біла речовина півкуль?
А) Чутливі, рухові, асоціативні
Б) Асоціативні, комісуральні, проекційні
В) Аферентні, еферентні, комісуральні
Г) Чутливі, рухові, асоціативні
Д) Асоціативні, комісуральні, рухові
ЛІТЕРАТУРА
(дивись список рекомендованої літератури)