Заняття № 16 Тема: «Анатомія 12 пар черепних нервів. Хід, місця виходу з черепа, ділянки іннервації»

Актуальність теми: Вивчення анатомії міжнейронних зв’язків зорового нерва – шлях до визначення рівня і характеру клінічних порушень з боку органа зору. На прикладі VIII пари черепних нервів показати роль нервових провідників у цілісній організації органів чуття в процесі пізнання світу. Клінічна картина порушення окорухового та відвідного нервів. Клінічні прояви випадіння функції VІ, ХІ і ХІІ пар черепних нервів. Знання топографії гілок трійничного нерва мають важливе значення для клінічної неврології, стоматології, отоларингології, офтальмології. На прикладі лицевого нерва визначити безпосереднє відношення нерва і м’яза як органа. Лицевий нерв і міміка як відображення психо-фізіологічного стану людини. Практичне значення ходу і топографії лицевого нерва, його близького сусідства і з середнім вухом та привушною залозою. Картина парезу і паралічу лицевого нерва. Значення язико-глоткового нерва в іннервації привушної залози та язика. Значення блукаючого нерва в іннервації внутрішніх органів.

Навчальна мета:

Знати: а) формування, хід і функцію нюхових нервів;

б) формування, хід і функцію зорового нерва;

в) вихід з мозку, хід і ділянки іннервації окорухового нерва;

г) вихід з мозку, хід і ділянки іннервації окорухового нерва;

д) вихід з мозку, хід і ділянки іннервації блокового нерва;

е) формування, хід і функцію трійчастого нерва, поділ його на гілки;

є) вихід з мозку, хід і ділянки іннервації відвідного нерва;

ж) місце виходу лицевого нерва з мозку, з черепа, ділянки іннервації;

з) формування, хід і функцію присінкові-завиткового нерва;

и) місце виходу язико-глоткового нерва з мозку, з черепа, ділянки іннервації;

і) місце виходу блукаючого нерва з мозку, з черепа, ділянки іннервації;

й) вихід з мозку, хід і ділянки іннервації додаткового нерва;

к) вихід з мозку, хід і ділянки іннервації під’язикового нерва.

Вміти: а) показати нюховий нерв, його місце входу в порожнину черепа із носової порожнини;

б) показати зоровий нерв, його місце входу в порожнину черепа із орбіти;

в) показати окоруховий нерв, вихід його з мозку та черепа;

г) показати блоковий нерв, вихід його з мозку та черепа;

д) показати вихід трійчастого нерва з мозку та черепа;

е) показати місце знаходження трійчастого вузла на черепі;

є) показати відвідний нерв, місце виходу з мозку і з черепа;

ж) показати вихід лицевого нерва на основі мозку;

з) показати присінково-завитковий нерв та його місце входу в порожнину черепа;

и) показати вихід язико-глоткового та блукаючого нервів на основі мозку та з черепа;

і) показати додатковий нерв, місце його виходу з мозку і з черепа;

й) показати під’язиковий нерв, місце його виходу з мозку і з черепа.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

а) вивчити формування, хід і функцію І пари черепних нервів;

б) вивчити формування, хід і функцію ІІ пари черепних нервів;

в) вивчити формування, хід і функцію ІІІ пари черепних нервів;

г) вивчити формування, хід і функцію ІV пари черепних нервів;

д) вивчити формування, хід і функцію Vпари черепних нервів;

е) вивчити формування, хід і функцію VІ пари черепних нервів;

є) вивчити формування, хід і функцію VIІ пари черепних нервів;

ж) вивчити формування, хід і функцію VIIІ пари черепних нервів;

з) вивчити формування, хід і функцію ІX пари черепних нервів;

и) вивчити формування, хід і функцію X пари черепних нервів;

і) вивчити формування, хід і функцію XІ пари черепних нервів;

й) вивчити формування, хід і функцію XIІ пари черепних нервів.

Контрольні питання:

1. Нюховий нерв, формування, хід і функція.

2. Зоровий нерв, формування, хід і функція.

3. Окоруховий нерв, формування, хід і функція.

4. Блоковий нерв, формування, хід і функція.

5. Трійчастий нерв, формування, поділ на гілки, хід і функція.

6. Відвідний нерв, формування, хід і функція.

7. Внутрішньоканальні гілки лицевого нерва, формування і природа.

8. Позаканальні гілки лицевого нерва, природа, ділянки іннервації.

9. Слухова частина присінкові-завиткового нерва, хід і функція.

10. Присінкова частина присінкові-завиткового нерва, хід і функція.

11. Язиково-глотковий нерв, формування, хід і функція.

12. Блукаючий нерв, формування, хід і функція.

13. Додатковий нерв, формування, хід і функція.

14. Під’язиковий нерв, формування, хід і функція.

Обсяг самостійної роботи на занятті:

На препаратах, таблицях і муляжах студенти розглядають місця виходу черепних нервів з головного мозку та черепа, розбирають їх хід, поділ на гілки та ділянки іннервації. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань:

Яким номером на малюнку позначено:

Зоровий нерв

Трійчастий нерв

Лицевий нерв

Окоруховий нерв

Блоковий нерв

Присінково-завитковий нерв

Під’язиковий нерв

Блукаючий нерв

Язиково-глотковий нерв

Відвідний нерв

1. До яких нервів за складом волокон належить окоруховий нерв?

А) Рухових

Б) Мішаних

В) Чутливих

Г) Симпатичних

Д) Парасимпатичних

2. Яким за складом волокон є блоковий нерв?

А) Руховим

Б) Мішаним

В) Чутливим

Г) Парасимпатичним

Д) Симпатичним

3. Який за складом волокон є трійчастий нерв?

А) Руховим

Б) Руховим і чутливим

В) Чутливим

Г) Симпатичним

Д) Парасимпатичним

4. Які гілки утворює трійчастий нерв?

А) Очну, верхньощелепну, нижньощелепну

Б) Вушну, очну, потиличну

В) Головну, очну, щелепну

Г) Менінгеальну, лицеву, виличну

Д) Носову, коміркову, язичну

5. Яким за складом волокон є відвідний нерв?

А) Руховим

Б) Змішаним

В) Чутливим

Г) Симпатичним

Д) Парасимпатичним

6. Яким за складом волокон є лицевий нерв?

А) Руховим

Б) Мішаним

В) Чутливим

Г) Симпатичним

Д) Парасимпатичним

7. Якою за складом волокон є IX пара черепних нервів?

А) Руховою

Б) Мішаною

В) Чутливою

Г) Симпатичною

Д) Парасимпатичною

8. Яким нервом за складом волокон є Х пара черепних нервів?

А) Руховим

Б) Чутливим

В) Чутливим, руховим

Г) Симпатичним, чутливим, руховим

Д) Парасимпатичним, чутливим, руховим

9. Яким за складом волокон є додатковий нерв?

А) Руховим

Б) Змішаним

В) Чутливим

Г) Симпатичним

Д) Парасимпатичним

10. Яким за складом волокон є під’язиковий нерв?

А) Руховим

Б) Змішаним

В) Чутливим

Г) Парасимпатичним

Д) Симпатичним

ЛІТЕРАТУРА

(дивись список рекомендованої літератури)

ЗАНЯТТЯ № 17

Тема: «Анатомія вегетативної нервової системи.

Особливості будови вегетативної рефлекторної дуги.

Центральний і периферійний відділи симпа­тичної та парасимпатичної нервової системи. Основні вегетативні сплетення»

Актуальність теми: Набуті певні навички у вивчені будови вегетативної нервової системи дасть можливість зрозуміти, що власне вона управляє діяльністю всіх органів, які забезпечують рослинні функції організму. Крім того, вегетативна нервова система має адаптаційно-трофічну та інтеграційну функції, забезпечуючи цілісність організму.

Навчальна мета:

Знати: а) загальну будову і поділ вегетативної нервової системи;

б) будову і функцію симпатичної частини вегетативної нервової системи;

в) будову і функцію парасимпатичної частини вегетативної нервової системи;

г) локалізацію центрального відділу симпатичної частини ВНС;

д) локалізацію периферичного відділу симпатичної частини ВНС;

е) локалізацію центрального відділу парасимпатичної частини ВНС;

є) локалізацію периферичного відділу парасимпатичної частини ВНС;

ж) надсегментарні центри ВНС;

з) анатомічну будову простої вегетативної рефлекторної дуги;

и) приклади функціонального антагонізму і синергізму симпатичної і парасимпатичної частин ВНС;

і) вегетативні сплетення черевної порожнини;

й) вегетативні сплетення порожнини тазу.