Міністерство охорони здоров'я україни

ІВАНО-ФРАНКОВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ І ЕМБРІОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ЦИТОЛОГІЇ, ЕМБРІОЛОГІЇ, ЗАГАЛЬНОЇ І СПЕЦІАЛЬНОЇ ГІСТОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Спеціальність "Лікувальна справа"

Затверджено

профільною методичною комісією

по медико-біологічних дисциплінах

Івано-Франківського національного

медичного університету

Івано-Франківськ 2008

МОДУЛЬ 1. «ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОЇ ЕМБРІОЛОГІЇ»

РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ТЕМАМИ ТА ВИДАМИ КОНТРОЛЮ

МОДУЛЬ 1	Кількість балів
	одне заняття	разом
Змістовий модуль 1		54
Практичні заняття (теми 1-5)	8	40
Контроль засвоєння змістового модуля 1 (тема 6)	14	14
Змістовий модуль 2		62
Практичні заняття (теми 7-12)	8	48
Контроль засвоєння змістового модуля 2 (тема 13)	14	14
РАЗОМ ЗМІСТОВІ МОДУЛІ		116
ПІДГОТОВКА ОГЛЯДУ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ АБО ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА)		4
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 1.		80
РАЗОМ сума балів		200

Шкала конвертації балів у традиційні оцінки

	«5»	«4»	«3»	«2»
Практичні заняття	8 балів	6 балів	3 бали	0 балів
Контроль засвоєння змістових модулів 1,2	14 балів	10 балів	6 балів	0 балів

До складання підсумкового контролю з модуля 1 допускаються студенти, які відробили усі пропущені лекції, практичні заняття, оформили протоколи самостійної роботи, набрали не менше 45 балів за результатами оцінки поточної успішності (з них не менше, ніж по 6 балів при складанні кожного змістового модуля).

Заняття 1 мікроскоп. Мікроскопічне обладнання. Гістологічна техніка

Актуальність теми: Основними методами вивчення біологічних мікрооб'єктів є світлова і електронна мікроскопія, які широко використовуються в експериментальній і клінічній практиці. У практичній діяльності лікаря мікроскоп необхідний для правильної діагностики захворювань, подальшого їх лікування і профілактики.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Предмет, методи, завдання гістології, методи вивчення живих об'єктів, гістохімічні, і інші методи досліджень. Принципи будови і роботи світлового і електронного мікроскопів.

УМІТИ: Приготувати фіксовані гістологічні мікропрепарати. Визначати на електронних мікрофотографіях клітини різної форми, неклітинні структури.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1. Визначати основні частини мікроскопа. 2. Визначати оптичну силу лінз. 3. Правила роботи з мікроскопом. 4. Принцип роботи електронного мікроскопа.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Визначення гістології. 2. Предмет дослідження цитології і гістології. 3. Основні методи вивчення гістологічних об'єктів. 4. Методи дослідження фіксованих клітин і тканин. 5. Основні етапи виготовлення гістологічного препарату для світлової і електронної мікроскопії. 6. Принципи будови і роботи електронного мікроскопа. 7. Типи електронних мікроскопів. 8. Методи дослідження хімічного складу і метаболізму клітин і тканин.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Вивчіть і опишіть в альбомі електронні мікрофотографії:

1. Эукаріотична клітина (плазмоцит) (зб.14000) (рис. 1*).

Позначення: 1-клітинна оболонка-плазмолема, 2-цитоплазма, 3-ядро, 4-міжклітинна речовина.

2.Щільно розташовані клітини печінки (гепатоцити) (зб.10000) (рис. 2)

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема сусідніх клітин і вузький міжклітинний простір.

3. Клітина круглої форми (лімфоцит) (зб.10000) (рис. 3).

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема.

4. Келихоподібна клітина (екзокриноцит) (зб.8000) (рис. 4).

Позначення:1-ядро, 2-цитоплазма з секреторними гранулами, 3-цитолема, 4-базальний полюс, 5-апікальний полюс.

5. Клітина з відростками (нейроцит) (зб.8000) (рис. 5).

Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема, 4-відросток.

6. Циліндричні клітини (стовпчасті епітеліоцити) (зб.4000) (рис. 6).

1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема, 4-ворсинки на апікальному полюсі

6. Без'ядерні клітини (еритроцити) (зб.5000) (рис. 7).

Позначення: 1-плазмолема, 2-гемоглобін.

7. Без'ядерні структури (тромбоцити) (зб.5000) (рис. 8).

Позначення: 1-плазмолема, 2-цитоплазма.

8. Міжклітинна речовина (пухка волокниста сполучна тканина) (зб.9000) (рис. 10).

Позначення: 1-клітина (фібробласт), 2-міжклітинна речовина: а) волокнисті структури, б) аморфний компонент.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С., Пасечко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас).-Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2007.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

* Тут і далі нумерація рисунків приведена відповідно до посібника-атласу Волков К.С., Пасечко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас).-Тернополь: Укрмедкнига, 2004.-96 с.