Заняття 36 органи чуття. Орган зору. Ембріогенез. Будова і функція оболонок ока.

Актуальність теми: Вивчення мікро- і ультрамікроскопіченої будови ока дозволяє встановити, які морфологічні структури лежать в основі зорового сприйняття. Знання, одержані на занятті, мають безпосереднє відношення до розуміння анатомії, фізіології і клініки захворювань органу зору.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будова оболонок ока, будова і функції світлозаломлюючого апарату ока.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах рогівку ока і кут ока при меридіальному розрізі очного яблука.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети заняття необхідні базисні знання - уміння:

1. Інтерпретувати становлення нервової системи у філогенезі. 2. Зародкові листи, похідні ектодерми і мезенхіми. 3. Формування нервової трубки і мозкових пухирів. 4. Анатомічна будова і функції фіброзної, судинної оболонок і ядра ока.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями: 1. Тканинні джерела розвитку склери, рогівки, кришталика. 2. Шари рогівки, їх клітинний склад. 3. Розвиток і будова судинної оболонки. 4. Будова райдужної оболонки і циліарного тіла. 5. Світлозаломлюючий апарат ока. Будова і функція.

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконують удома.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Рис.1. Рогівка ока

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: 1.-передній епітелій рогівки, 2.-передня погранична мембрана, 3.-власна речовина рогівки, 4.-задня погранична пластинка, 5.-задній епітелій рогівки.

Рис.2. Схема кута ока при медіальному розрізі очного яблука.

Позначення: 1.-рогівка, 2.-передня камера ока, 3.-райдужна оболонка. 4.-задня камера ока, 5.-кришталик, 6.-війковий поясок, 7.-склисте тіло, 8.-гребінчаста зв'язка, 9.-венозний синус склери, 10.-циліарноє тіло, 11.-склера, 12.-судинна оболонка, 13.-сітківка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2007.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

Заняття 37 орган зору. Будова і функція сітківки. Допоміжний апарат ока.

Актуальність теми: У основі реакції людини на світловий подразник лежить особлива властивість і будова чутливих до світла елементів сітківки. Знання з цієї теми мають безпосереднє відношення до розуміння анатомії, фізіології і клініки захворювань органу зору.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будова сітківки ока, будова і функції допоміжного апарату ока.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах задню стінку ока - сітківку.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-уміння:

1.Інтерпретуйте формування нервової системи у філогенезі. 2. Зародкові листки, похідні ектодерми і мезенхіми. 3. Формування нервової трубки і мозкових пухирів. 4. Анатомічна будова і функції фіброзної, судинної оболонок і ядра ока.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями: 1. 1. Тканинні джерела розвитку сітківки і допоміжного апарату ока. 2. Шари сітківки. Їх клітинний склад. 3. Нейронний ланцюг сітківки. 4. Глія сітківки. 5. Функціональні особливості нейроцитів сітківки. 6. Теорії кольорового бачення. 7. Розвиток і будова вік, слізної залози, м'язів ока.

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконують удома.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ

Рис.1. Задня стінка ока.

Забарвлення: гематоксилін-еозин

Збільшення: 40х10

Позначення: А - Склера, Б - Судинна оболонка, В - Сітківка.

Шари сітківки: 1-пігментний шар, 2-шар колбочок і паличок, 3-зовнішній зернистий шар, 4-зовнішній сітчастий шар, 5-внутрішній зернистий шар, 6-внутрішній сітчастий шар, 7-гангліонарний шар, 8-шар нервових волокон.

Рис.2. Схема нейронного ланцюга сітківки.

Електронна мікрофотографія (рис. 14)

Будова паличкової і колочкової нейросенсорних клітин (схема)

А - Паличка: 1-зовнішній сегмент: а)плазмолемма, б)диски, 2-зв'язуючий відділ: а)війка, 3-внутрішній сегмент: а)скупчення мітохондрій, б)ендоплазматична сітка, в)комплекс Гольджі, 4-ядровмісна частина клітини: а)ядро, б)перикаріон, 5-аксон: а)пресинаптичний полюс.

Б - Колбочка: 1-зовнішній сегмент: а)плазмолемма, б)напівдиски, 2-зв'язуючий відділ: а)війка, 3-внутрішній сегмент: а)скупчення мітохондрій, би) ендоплазматична сітка, в)комплекс Гольджі, 4-ядровмісна частина клітини: а)ядро, б)перикаріон, 5-аксон: а)пресинаптичний полюс.

ЛІТЕРАТУРА

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2007.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.