Заняття 46 ендокринна система. Щитоподібна і прищитоподібні залози.

Актуальність теми: Регуляція функцій в організмі здійснюється не лише діяльністю нервової системи, але і впливами гуморальних збуджень або пригнічуючих факторів. Вивчення мікро- та ультрамікроскопічної будови щитовидної та прищитовидних залоз має важливе значення для розуміння їх анатомії, фізіології та функції, особливо при виясненні значення і регуляції обміну кальцію в організмі.

Мета заняття:

ЗНАТИ: Розвиток і будову щитоподібної і прищитоподібних залоз.

УМІТИ: Визначати в мікропрепаратах щитоподібну та прищитоподібну залозу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

Для реалізації мети навчання необхідні базисні знання-вміння:

1. Анатомія щитовидної та прищитовидних залоз. 2. Зябровий апарат та його похідні. 3. Будова епітеліальної залозистої тканини. 4. Класифікація залоз зовнішньої секреції. 5. Секреторний цикл гландулоцита. 6.Типи секреції.

Вивчіть тему за конспектом лекції і підручником. Проконтролюйте свої знання за такими питаннями:

1. Класифікація залоз внуирішньої секреції. 2. Тканинні джерела розвитку щитоподібної і прищитоподібних залоз. 3. Особливості гістологічної будови щитоподібної залози. 4. Будова фолікула щитоподібної залози. 5. Мікро- і ультрамікроскопічна будова клітин щитоподібної залози - тироцитів і парафолікулярних клітин. 6. Функції щитоподібної залози, гормони. 7. Прояви гіпер- та гіпофункції щитоподібної залози. 8. Будова прищитоподібних залоз, базофільні і ацидофільні паратироцити. Функція прищитподібних залоз.

ОБСЯГ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ:

На занятті студенти розбирають домашнє завдання, вивчають і замальовують гістологічні мікропрепарати. Підписи до малюнків виконуються вдома.

Рис. 1. Щитовидна залоза.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: А- сполучнотканинна капсула, Б- строма залози (прошарки пухкої сполучної тканини),

В- паренхіма залози,1- фолікул з низькими епітеліоцитами, 2- вакуолізований колоїд, 3- фолікул з високими епітеліоцитами, 4- гемокапілярна сітка навколо фолікула,

5- міжфолікулярні острівці, 6- фолікулярні подушки.

Рис.2. Прищитоподібні залози.

Забарвлення: гематоксилін-еозин.

Збільшення: 40х10.

Позначення: 1- сполучнотканинна капсула, 2- епітеліальні трабекули (головні та ацидофільні паратироцити), 3- кровоносні судини.

Електронна мікрофотографія (рис. 23)

Фрагмент фолікула щитоподібної залози (помірна активність) (зб.15000)

1-тироцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)мікроворсинки, 2-колоїд, 3-базальна мембрана, 4-просвіт гемокапілляра.

Електронна мікрофотографія (рис. 24)

Фрагмент фолікула щитоподібної залози (гіпофункція) (зб.13000)

1-тироцит, 2-колоїд, 3-базальна мембрана, 4-ендотеліоцит, 5-еритроцити в просвіті гемокапілляра.

Електронна мікрофотографія (рис. 25)

Фрагмент фолікула щитоподібної залози (гіперфункція) (зб.19000)

1-тироцит: а)ядро, б)цитоплазма, в)мікроворсинки, 2-колоїд.

Електронна мікрофотографія (рис. 26)

Парафолікулярний ендокриноцит (кальцитоніноцит) (зб.23000)

1-кальцитонітоцити: а)ядро, б)цитоплазма, в)секреторні гранули, г)мітохондрия, 2-просвіт гемокапіляра: а)базальная мембрана, б)цитоплазма ендотеліоцита.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гістологія людини. Підручник.Київ „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Волков К.С. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму (атлас). Тернопіль, 1999.

3. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000.

4. Чайковський Ю.Б., Сокуренко Л.М. Гістологія, цитологія та ембріологія (Атлас для самостійної роботи студентів). Навчальний посібник. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006.

5. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Грищук М.І., Мотуляк А.П., Волошинович В.М., Бойко О.В., Кулинич Г.Б., Золотарьова Ж.М. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2007.

6. Конспект лекцій з гістології та ембріології.