Заняття № 14 Тема: «Анатомія органів чуття»

Актуальність теми: Дані про оболонки очного яблука мають певне значення для діагностики коротко- і далекозорості та їх корекції за допомогою лінз. Знання розподілу судин у ділянці дна ока відіграє велику роль в діагностиці ряду захворювань судинної оболонки очного яблука. Знання додаткових органів ока відіграють значну роль в розумінні патогенезу розвитку ряду захворювань очного яблука. Дані про будову зовнішнього сухового ходу мають певне значення для його вирівнювання в живої людини. Біль при надавлюванні козелка свідчить про запалення зовнішнього слухового ходу. Слухова труба може бути провідником інфекції до середнього вуха. Дані про будову внутрішнього вуха мають значення для клінічної отоларингології. Знання анатомічної будови органів нюху та смаку матимуть значення для розуміння патогенезу патологічних процесів, що виникають в цій сфері, а молочної залози – для розуміння розвитку пухлинних процесів, які, за статистичними даними, часто розвиваються в ній.

Навчальна мета:

Знати: а) орган зору, його складові частини;

б) будову очного яблука;

в) будову кришталика;

г) будову склистого тіла;

д) будову камер ока;

е) будову повік, їх значення;

є) будову та топографію сльозової залози;

ж) шляхи відтоку сльози;

з) будову зовнішніх (поперечнопосмугованих) м’язів очного яблука,

и) будову вушної раковини;

і) будову зовнішнього слухового ходу;

й) стінки барабанної порожнини та їх значення;

к) будову, топографію та функцію слухової труби (Євстахія);

л) топографію і складові частини внутрішнього вуха;

м) будову органа нюху і нюховий шлях;

н) будову органа смаку і смаковий шлях;

о) будову шкіри і її придатків: нігтів та волосся;

п) будову потових, сальних залоз та молочної залози.

Вміти: а) показати оболонки очного яблука;

б) показати хрусталик, склисте тіло;

в) показати камери очного яблука;

г) показати зовнішні м’язи очного яблука;

д) показати брови, верхню та нижню повіки;

е) показати структури сльозового апарату;

є) показати складові частини зовнішнього вуха;

ж) показати барабанну перетинку;

з) показати топографію внутрішнього вуха;

и) продемонструвати шари шкіри, її залози.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

а) вивчити складові частини органа зору;

б) вивчити зовнішня будова та оболонки очного яблука;

в) вивчити заломні середовища очного яблука;

г) вивчити камери очного яблука;

д) вивчити додаткові структури ока;

е) вивчити будову повік та брів;

є) вивчити будову та складові частини сльозового апарату;

ж) вивчити зовнішні м’язи очного яблука;

з) вивчити складові части органа слуху та рівноваги (присінково-завиткового органа);

и) вивчити будову зовнішнього вуха;

і) вивчити будову середнього вуха;

й) вивчити анатомічну будову внутрішнього вуха;

к) вивчити будову органа нюху;

л) вивчити будову органа смаку;

м) вивчити будову шкіри та її придатків.

Контрольні питання:

1. Орган зору, його складові частини.

2. Анатомічна будова очного яблука.

3. Оболонки очного яблука.

4. Частини ядра очного яблука.

5. Камери ока.

6. Будова брів.

7. Будова повік.

8. Будова кон’юктиви, частини.

9. Будова сльозового апарату, складові частини.

10. Поперечнопосмуговані (зовнішні) м’язи очного яблука, початок, прикріплення.

11. Жирове тіло очної ямки.

12. Складові частини присінково-завиткового органа.

13. Будова вушної раковини.

14. Будова зовнішнього слухового ходу.

15. Будова та функція барабанної перетинки.

16. Охарактеризувати стінки барабанної порожнини.

17. Слухові кісточки, будова, функція.

18. Будова, топографія та функція слухової труби (Євстахія).

19. Топографія і складові частини внутрішнього вуха.

20. Нюхова ділянка носової порожнини, топографія, будова.

21. Проведення нюхового імпульсу (нюховий шлях).

22. Орган смаку, топографія, будова.

23. Проведення смакового імпульсу (смаковий шлях).

24. Пошарова будова шкіри.

25. Придатки шкіри (волосся, нігті), їх будова.

26. Залози шкіри, їх будова, топографія.

27. Молочна залоза, будова, топографія, розвиток.

Обсяг самостійної роботи на занятті:

На препаратах, таблицях і муляжах студенти ознайомлюються з розташуванням, зовнішньою будовою та структурними компонентами органів чуття. Розбирають провідні шляхи органів чуттів та пригадують локалізацію ядер аналізаторів в корі півкуль головного мозку. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань:

Яким номером на малюнку позначено:

Рогівка

Передня камера ока

Райдужка

Задня камера ока

Кришталик

Скловидне тіло

Сітківка

Власне судинна оболонка

Склера

Зоровий нерв

1. Що входить у поняття орган зору?

А) Очне яблуко, слізний апарат, допоміжні органи

Б) Очне яблуко, зоровий нерв, м'язи очного яблука

В) Очне яблуко, зоровий нерв, допоміжні органи

Г) Очне яблуко, оболонки очного яблука, кришталик

Д) Очне яблуко, оболонки очного яблука, клітковина, окістя

2. Чим утворене ядро очного яблука?

А) Склистим тілом, кришталиком, рогівкою

Б) Склистим тілом, кришталиком, сітківкою

В) Склистим тілом, кришталиком, водянистою вологою камер

Г) Склистим тілом, передньою камерою, рогівкою

Д) Склистим тілом, кришталиком, задньою камерою очного яблука

3. Які оболонки виділяють в очному яблуці?

А) Білкову оболонку, судинну, сітківку, райдужку

Б) Рогівку, склеру, судинну оболонку

В) Фіброзну оболонку, судинну оболонку, сітківку

Г) Склеру, сітківку, надбілкову пластинку, райдужну

Д) Рогівку, судинну оболонку, війкове тіло

4. Які м'язи має райдужна оболонка?

А) Медіальний

Б) Циркулярний

В) Війковий

Г) Сфінктер і дилятатор зіниці

Д) Циркулярний і радіальний

5. Які окорухові м'язи має очне яблуко?

А) Три косі, три прямі

Б) Чотири косі, два прямі

В) Три косі, чотири прямі

Г) Чотири прямі, один косий

Д) Два косих та чотири прямих

6. З яких частин складається орган слуху і рівноваги?

А) Зовнішнього слухового проходу, слухової труби, внутрішнього вуха

Б) Зовнішнього вуха, середнього вуха, внутрішнього вуха

В) Вушної раковини, середнього вуха, внутрішнього вуха

Г) Завитки, мішечка, півколових каналів

Д) Зовнішнього вуха, зовнішнього слухового проходу, мішечка, маточки

7. Скільки стінок має барабанна порожнина?

А) Чотири (4)

Б) П'ять (5)

В) Шість (6)

Г) Дві (2)

Д) Три (3)

8. Визначіть послідовно ланцюжок слухових кісточок, починаючи від барабанної перетинки?

А) Коваделко, молоточок, стремінце

Б) Молоточок, стремінце, коваделко

В) Молоточок, коваделко, стремінце

Г) Стремінце, молоточок, коваделко

Д) Коваделко, стремінце, молоточок

9. 3 яких відділів складається кістковий лабіринт?

А) Присінка, спільної кісткової ніжки, завитки, переднього півколового каналу

Б) Присінка, завитки, кісткових півколових канальців

В) Завиткового отвору, пластинки веретена

Г) Присінка, гребня присінка, півколових каналів

Д) Півколових каналів, ампули півколових каналів, завитки

10. 3 яких відділів складається перетинчастий лабіринт?

А) Мішечка, маточки, півколових проток, завиткової протоки

Б) Маточки, плями, купола

В) Мішечка, ендолімфатичної протоки, передньої півколової протоки, завитки

Г) Задньої півколової протоки, ампули проток, мішечка, маточки, завитки

Д) Маточкомішечкової протоки, півколових каналів, завитки

ЛІТЕРАТУРА

(дивись список рекомендованої літератури)

ЗАНЯТТЯ № 15

Тема: «Анатомія периферійної нервової системи. Спинномозкові нерви: фор­­мування, види. Грудні нерви. Шийне, плечове, поперекове, крижово-куприкове нервове сплетення, ділянки іннервації»

Актуальність теми: Набуті певні навички у вивчені топографії і будови спинномозкових нервів вказують на зв’язок соматичної нервової системи з вегетативною, що дає можливість визначити патогенез різних неврологічних розладів. Набуті певні навики у вивчені топографії і будови шийного сплетення дозволять зрозуміти взаємозв’язок і взаємозалежність нервів і функції м’язів. Набуті певні навики у вивчені топографії і будови плечового сплетення дозволять зрозуміти взаємозв’язок і взаємозалежність судин і нервів у забезпеченні структури і функції м’язів. Велике значення в лікарській практиці при проведенні пункції плевральної порожнини має знання топографії міжреберного судинно-нервового пучка. Набуті певні навики у вивчені топографії і будови поперекового сплетення дозволять зрозуміти взаємозв’язок і взаємозалежність судин і нервів у забезпеченні структури і функції м’язів, дадуть можливість пояснити анатомічні ознаки невриту поперекового сплетення (ділянки больових відчуттів, обмеженість рухів). Практичне значення має вивчення формування крижових, куприкових спинно-мозкових нервів, складу і топографії крижового та куприкового сплетень, гілок цих сплетень для діагностики і лікування їх пошкоджень. Знання топографії довгих гілок поперекового сплетення має практичне значення для хіругії та неврології. Вивчення топографії крижового сплетення має практичне значення для хірургії та неврології. Знання топографії сідничого нерва, його гілок дає можливість правильно ставити діагноз хвороби при консервативному лікуванні і використовувати сідничу ділянку для внутрішньом’язових ін’єкцій.

Навчальна мета:

Знати: а) шийні спинномозкові нерви, кількість, формування, хід, топографію, поділ на гілки;

б) загальну характеристику дорзальних (задніх) гілок спинномозкових нервів;

в) формування, топографію шийного сплетення;

г) хід, топографію та функцію шкірних гілок шийного сплетення;

д) хід, топографію та функцію м’язових гілок шийного сплетення;

е) хід, топографію та функцію змішаної гілки шийного сплетення;

є) формування, топографію плечового сплетення;

ж) топографію над- і підключичної частини плечового сплетення;

з) короткі гілки плечового сплетення, формування, хід, топографію, ділянки іннервації;

и) топографію та анатомічну будову підключичної частини плечового сплетення;

і) ділянки іннервації довгих гілок плечового сплетення на плечі, передпліччі та кисті;

й) формування, хід та поділ на гілки грудних спинномозкових нервів;

к) поперекові спинномозкові нерви, їх утворення, склад;

л) поперекове сплетення, утворення, топографію, класифікацію гілок;

м) короткі і довгі гілки поперекового сплетення;

н) гілки куприкових і крижового спинномозкових нервів;

о) крижове сплетення, формування, топографію, класифікацію гілок;

п) куприкове сплетення, формування, топографію;

р) гілки куприкового сплетення, ділянки іннервації.

Вміти: а) показати корінці спинного мозку;

б) показати шийні, грудні, поперекові, крижові та куприковий спинномозкові нерви;

в) показати гілки спинномозкових нервів;

г) намалювати схему формування та розподілу на гілки спинномозкових нервів; д) показати ділянки іннервації гілок шийного сплетення;

е) показати надключичну частину плечового сплетення;

є) показати підключичну частину плечового сплетення;

ж) промацати надключичну частину плечового сплетення на живому;

з) показати підключичну частину плечового сплетення;

и) показати міжреберні нерви;

і) показати поперекове сплетення;

й) показати крижове сплетення.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

а) вивчити структури периферійної нервової системи;

б) вивчити класифікацію, формування, хід, топографію спинномозкових нервів;

в) вивчити поділ спинномозкових нервів на гілки;

г) вивчити формування, розташування і групи гілок шийного сплетення;

д) вивчити формування, розташування і групи гілок плечового сплетення;

е) вивчити грудні нерви;

є) вивчити формування, розташування і групи гілок поперекового сплетення;

ж) вивчити формування, розташування і групи гілок крижово-куприкового сплетення.

Контрольні питання:

1. Спинномозкові нерви, кількість пар, формування, хід, топографія, склад.

2. Класифікація спинномозкових нервів.

3. Гілки спинномозкових нервів.

4. Шийні спинномозкові нерви, кількість, формування, хід, топографія, поділ на гілки.

5. Дорзальні гілки шийних спинномозкових нервів, хід, топографія, гілки, ділянки іннервації.

6. Вентральні гілки спинномозкових нервів, загальна характеристика.

7. Шийне сплетення, формування, топографія, групи гілок.

8. Рухові (м’язові) гілки шийного сплетення, ділянки іннервації.

9. Шкірні гілки шийного сплетення, загальна характеристика, місце виходу під шкіру шиї.

10. Чутливі та рухові гілки діафрагмального нерва, ділянки іннервації.

11. Надключична частина плечового сплетення, топографія, гілки.

12. Короткі гілки плечового сплетення;

13. Довгі гілки плечового сплетення;

14. Підключична частина плечового сплетення, анатомічна будова, топографія, пучки.

15. Нерви присереднього пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації на плечі.

16. Нерви бічного пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації на плечі.

17. Нерви заднього пучка плечового сплетення, хід, топографія, ділянки іннервації.

18. Грудні спинномозкові нерви, формування, хід, природа.

19. Формування та склад поперекових спинномозкових нервів.

20. Утворення, топографія та класифікація гілок поперекового сплетення.

21. Короткі гілки поперекового сплетення, ділянки іннервації.

22. Довгі гілки поперекового сплетення, ділянки іннервації.

23. Гілки крижових і куприкового спинномозкових нервів.

24. Формування, топографія і гілки крижово-куприкового сплетення.

Обсяг самостійної роботи на занятті:

Студенти самостійно на препаратах, таблицях і муляжах ознайомлюються з структурними компонентами периферійної нервової системи. Визначають закономірності формування спинних нервів та розподіл їх на гілки. Вказують місця розташування та закономірності формування нервових сплетен а також знаходять гілки, що відходять від сплетень. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань:

Я ким номером на малюнку позначено:

Спинномозковий вузол

Вентральна гілка

Передній корінець

Оболонкова гілка

Внутрішня гілка задньої гілки

Стовбур спинномозкового нерва

Зовнішня гілка задньої гілки

Біла сполучна гілка

Дорзальна гілка

Задній корінець

1. Чим утворюються задні корінці спинномозкових нервів?

А) Аксонами клітин задніх рогів

Б) Аксонами клітин передніх рогів

В) Аксонами клітин спинномозкових вузлів

Г) Аксонами клітин бокових рогів

Д) Аксонами кліти задніх та передніх рогів

2. Чим утворюються передні корінці грудних спинномозкових нервів?

А) Аксонами клітин задніх рогів

Б) Дендритами клітин спинномозкових вузлів

В) Аксонами клітин спинномозкових вузлів

Г) Дендритами клітин бокових та задніх рогів

Д) Аксонами клітин бокових та передніх рогів

3. Спинномозковий нерв поділяється на гілки всі, крім:

А) Передньої

Б) Задньої

В) Медіальної

Г) Менінгеальної

Д) Сполучних

4. Які з гілок спинномозкових нервів утворюють шийне сплетення?

А) Передні

Б) Задні

В) Передні і задні

Г) Менінгеальні і передні

Д) Сполучні білі і передні

5. Який нерв належать до поперекового сплетення?

А) Серединний

Б) Стегновий

В) Соромітний

Г) Сідничий

Д) Литковий

6. Чим утворено шийне сплетення?

А) Передніми гілками всіх шийних нервів

Б) Задніми гілками всіх шийних нервів

В) Передніми і задніми гілками всіх шийних нервів

Г) Передніми гілками чотирьох верхніх шийних нервів

Д) Передніми і задніми гілками чотирьох верхніх шийних нервів

7. Передні гілки яких грудних нервів приймають участь в утворенні плечового сплетення?

А) Двох верхніх

Б) Трьох верхніх

В) Частина першого

Г) Чотирьох верхніх

Д) Повністю першого

8. Чим утворене плечове сплетення?

А) Передніми гілками трьох нижніх шийних та двох верхніх грудних нервів

Б) Передніми і задніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів

В) Передніми гілками двох нижніх шийних та двох верхніх грудних нервів

Г) Передніми гілками чотирьох-п'яти нижніх шийних та першого грудного нерва

Д) Передніми і задніми гілками чотирьох нижніх шийних та першого грудного нерва

9. Чим утворено поперекове сплетення?

А) Передніми гілками двох нижніх грудних нервів

Б) Передніми гілками трьох-чотирьох верхніх поперекових нервів і XII грудного

В) Підреберним нервом

Г) Передніми гілками всіх поперекових нервів

Д) Міжребровими нервами

10. Чим утворено крижове сплетіння?

А) Передніми гілками всіх поперекових і крижових нервів

Б) Передніми і задніми гілками IV і V поперекових та І, II і ІІІ крижових нервів

В) Передніми плками IV-V поперекових і чотирьох крижових нервів

Г) Передніми гілками всіх крижових і нижнього поперекового нервів

Д) Передніми гілками всіх поперекових і трьох верхніх крижових нервів

ЛІТЕРАТУРА

(дивись список рекомендованої літератури)