Вміти: а) показати частини та відділи вегетативної нервової системи; б) малювати схему простої вегетативної рефлекторної дуги.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

а) вивчити відмінності вегетативної нервової системи (ВНС) від соматичної;

б) вивчити поділ вегетативної нервової системи;

в) вивчити центральнийі периферичний відділи симпатичної частини ВНС;

г) вивчити центральний і периферичний відділи парасимпатичної частини ВНС;

д) вивчити надсегментарні центри ВНС;

е) вивчити основні вегетативні сплетення черевної порожнини і тазу.

Контрольні питання:

1. Відмінності вегетативної нервової системи (ВНС) від соматичної.

2. Поділ ВНС на симпатичну та парасимпатичну частини.

3. Основні функції симпатичної частини ВНС.

4. Основні функції парасимпатичної частини ВНС.

5. Функціональний антагонізм двох частин ВНС.

6. Функціональний синергізм двох частин ВНС.

7. Центральні відділи ВНС, принцип розташування.

8. Центральний відділ симпатичної частини ВНС.

9. Центральний відділ парасимпатичної частини ВНС.

10. Надсегментарні центри ВНС, загальна характеристика.

11. Периферичний відділ вегетативної нервової системи, загальна характеристика.

12. Вегетативний ганглій, будова.

13. Класифікація вегетативних гангліїв.

14. Симпатичний стовбур, будова, топографія, частини.

15. Проста рефлекторна дуга ВНС.

16. Білі та сірі сполучні гілки, склад, відмінність.

17. Пре- та постгангліонарні нервові волокна, відмінність.

18. Вегетативні сплетення, склад, класифікація.

Обсяг самостійної роботи на занятті:

Студенти розбирають класифікацію нервової системи, на препаратах, муляжах і таблицях, визначають локалізацію структур, що є центральними та периферійними відділами вегетативної нервової системи. Визначають хід вегетативних волокон та ї ділянки іннервації. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань:

Яким номером на малюнку позначено:

Симпатичний стовбур

Зірчастий вузол

Черевне сплетення

Верхнє брижове сплетення

Нижнє брижове сплетення

Війковий вузол

К рилопіднебінний вузол

Вушний вузол

Крижові парасимпатичні ядра

Тазові вузли

1. Центральна частина симпатичної нервової системи міститься в:

А) Бічних рогах на рівні ThI - LIII;

Б) Бічних рогах на рівні СI - СVIII;

В) Бічних рогах на рівні LII - СoI;

Г) В довгастому мозку;

Д) Передніх рогах на рівні ThI - LIII.

2. Аксони симпатичних клітин виходять за межі спинного мозку

А) Самостійно;

Б) В складі передніх корінців спинномозкових нервів;

В) В складі задніх корінців спинномозкових нервів;

Г) В складі симпатичних корінців;

Д) В складі вегетативних нервів.

3. Непарний вузол симпатичного стовбура розташований в:

А) Грудному відділі;

Б) Шийному відділі;

В) Куприковому відділі;

Г) Поперековому відділі;

Д) Тазовому відділі.

4. Особливістю периферичної частини вегетативної нервової системи є:

А) Наявність двох нейронів в аферентній частині рефлекторної дуги;

Б) Наявність двох нейронів в еферентній частині рефлекторної дуги;

В) Наявність двох вставних нейроні;

Г) Відсутність вставних нейронів;

Д) Наявність трьох нейронів в еферентній частині рефлекторної дуги.

5. Волокна, що йдуть від спинного мозку до вузла називаються:

А) Міжгангліонарні;

Б) Сполучні;

В) Постгангліонарні;

Г) Превертебральні;

Д) Прегангліонарні.

6. В грудному відділі симпатичного стовбура є:

А) 8-9 вузлів;

Б) 3 вузли;

В) 11-12 вузлів;

Г) 5-6 вузлів;

Д) 18-20 вузлів.

7. Зірчастий вузол знаходиться:

А) На межі між грудним та поперековим відділами;

Б) На межі між поперековим і тазовим відділами;

В) В куприковому відділі;

Г) На межі між шийним і грудним відділами;

Д) Посередині грудного відділу.

8. В тазовому відділі симпатичного стовбура є:

А) 4 пари крижових вузлів і один куприковий непарний вузол;

Б) 1 куприковий непарний вузол;

В) 4 пари крижових вузлів і 1 пара куприкових вузлів;

Г) 3 пари крижових і 2 пари куприкових вузлів;

Д) 1 пара куприкових вузлів.

9. Центральна частина парасимпатичної вегетативної нервової системи розташована:

А) В крижовому відділі спинного мозку;

Б) В бульбальному відділі головного мозку;

В) В корі півкуль головного мозку; Г) В таламусі;

Д) В бульбарному відділі головного мозку та в крижовому відділі спинного мозку.

10. Вищі центри вегетативної нервової системи знаходяться в:

А) Корі півкуль головного мозку;

Б) Сірому горбі та смугастому тілі;

В) Таламусі та сочевицеподібному ядрі;

Г) Хвостатому ядрі;

Д) Середньому мозку.

ЛІТЕРАТУРА

(дивись список рекомендованої літератури)

ЗАНЯТТЯ № 18

Тема: «Серце, зовнішня та внутрішня будова. Будова стінки.

Про­відна система серця. Кола крово­обігу. Анатомія артерій та вен.

Мікро­циркуляторне рус­ло. Лімфатична система. Лімфатичні капіляри, стовбури, протоки. Лім­фа­тичні вузли. Селезінка»

Актуальність теми: Анатомія провідної системи серця розкриває морфологічні основи циклічності фаз серцевого циклу та аритмій серця. Знання проекції та місць найкращого вислуховування тонів серця на зовнішній поверхні грудної клітки мають велике значення у кардіології. Практичне значення топографії судин грудної порожнини в зв’язку з оперативним втручанням на її органах. Набуті певні навики у вивчені топографії зовнішньої сонної артерії та лімфатичних вузлів і судин шиї дають змогу використати їх в хірургічній практиці та в практичній онкології, для відшукування місця промацування пульсу загальної сонної артерії та лімфатичних вузлів шиї. Хребтова артерія є важливим джерелом живлення мозку, тому остеохондроз шийного відділу хребта може викликати судинні розлади кровопостачання мозку. Має певне практичне значення вміння притискати підключичну артерію при кровотечах і промацувати пульс пахвової артерії. Набуті певні навички у вивчені топографії плечової, ліктьової, променевої артерій дозволять використати їх у практичній діяльності для знаходження місця промацування пульсу даних артерій при порушенні прохідності магістральних судин, місця раціонального накладання джгута на плечі з метою тимчасової зупинки кровотечі. В практичній роботі знання топографії черевного відділу аорти має значення для правильного перетискання та накладання джгута при кровотечі з неї чи її гілок. Знання ходу і топографії непарних нутряних гілок черевного відділу аорти та ділянок їх кровопостачання має практичне значення при проведенні оперативних втручань на шлунково-кишковому тракті. Вивчення кава-кавальних і порто-кавальних анастомозів розкриває їх значення як колатеральних шляхів відтоку крові із системи ворітної вени при виникненні перешкод для неї в печінці. Вивчення особливостей кровообігу плода розкриває механізми вроджених вад серця. Вивчення топографії стегнової артерії має практичне значення для хірургічної діяльності при наданні першої допомоги (травми і кровотечі).

Навчальна мета:

Знати: а) зовнішню будову серця;

б) анатомічну будову камер серця;

в) анатомічну будову стінки серця;

г) анатомічну будову серцевих клапанів;

е) анатомічну будову провідної системи серця;

є) артерії серця; ж) вени серця;

і) проекцію клапанів серця на грудну клітку;

й) місця вислуховування тонів клапанів серця;

к) анатомічну будову перикарда, пазухи порожнини перикарда;

л) анатомічну будову великого і малого кола кровообігу;

м) класифікацію і анатомічну будову судин макроциркуляторного русла;

н) класифікацію і анатомічну будову судин мікроциркуляторного русла;

а) особливості будови лімфатичних капілярів;

в) головні лімфатичні стовбури і протоки;

г) анатомічну будову лімфатичних вузлів;

д) класифікація лімфатичних вузлів;

й) анатомічну будову і функції селезінки.

Вміти: а) показати верхівку, основу серця, його поверхні та борозни, вушка передсердь; б) показати стулки серцевих клапанів;

в) показати стінки серця;

г) показати праву та ліву вінцеві артерії;

д) показати на живому місця вислуховування тонів серця;

е) намалювати схему великого та малого кіл кровообігу людини.

є) показати на вологому препараті грудну протоку;

ж) показати на вологому препараті праву лімфатичну протоку;

з) показати на таблиці яремні стовбури;

и) показати на таблиці підключичні стовбури;

і) показати на вологому препараті лімфатичні вузли;

й) показати на вологому препараті селезінку.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

а) вивчити будову серця ззовні;

б) вивчити будову камер серця;

в) вивчити будову серцевих клапанів;

г) вивчити анатомічну будову стінок серця;

д) вивчити провідну систему серця;

е) вивчити топографію серця;

є) вивчити анатомічну будову перикарда;

ж) вивчити будову кіл кровообігу;

з) вивчити класифікацію кровоносних судин;

и) вивчити загальну будову кровоносних судин;

і) вивчити ланки гемомікроциркуляторного русла;

й) вивчити складові частини лімфатичної системи;

к) вивчити лімфатичні судини;

л) вивчити лімфатичні вузли;

м) вивчити будову селезінки.

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова серця.

2. Камери серця.

3. Клапани серця

4. Судини великого кола кровообігу.

5. Судини малого кола кровообігу.

6. Класифікація кровоносних судин.

7. Анатомічна будова стінки артерій, вен і лімфатичних судин.

8. Ланки мікроциркуляторного русла, назвати, анатомічна будова.

9. Оболонки стінки серця.

10. Провідна система серця, її субстрат.

11. Артерії серця, початок.

12. Вени серця, поділ.

13. Іннервація серця.

14. Скелетотопія (межі) серця.

15. Проекція клапанів серця на грудну клітку.

16. Місця вислуховування клапанів серця.

17. Перикард, його будова.

18. Лімфатична система: будова і функції.

19. Лімфатичні капіляри: будова і відмінності від кровоносних капілярів.

20. Лімфатичні судини: будова стінки, класифікація.

21. Лімфатичні вузли: анатомічна будова і класифікація.

22. Грудна лімфатична протока.

23. Права лімфатична протока.

24. Яремні стовбури (правий і лівий).

25. Підключичні стовбури (правий і лівий).

26. Анатомічна будова селезінки.

27. Внутрішня будова і функції селезінки.

Обсяг самостійної роботи на занятті:

На препаратах, муляжах і таблицях студенти розглядають зовнішню будову і розташування серця, основних кровоносних і лімфатичних судин. Вивчають елементи мікроциркуляторного русла. Знаходять і вивчають будову селезінки. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань:

Яким номером на малюнку позначено:

Дуга аорти

Верхня порожниста вена

Верхівка серця

Правий шлуночок

Вінцева борозна

Лівий шлуночок

Низхідна частина аорти

Праве вушко

Плечоголовний стовбур

Передня міжшлуночкова борозна

1. Скільки камер має серце людини?

А) Три

Б) Чотири

В) Дві

Г) П’ять

Д) Одну

2. З якої камери серця починається велике коло кровообігу?

А) З правого передсердя;

Б) З правого шлуночка;

В) З лівого шлуночка;

Г) З лівого передсердя;

Д) З лівого вушка.

3. Де закінчується мале коло кровообігу?

А) В лівому шлуночку;

Б) В лівому шлуночку і в лівому передсерді;

В) В правому передсерді;

Г) В правому передсерді і правому шлуночку;

Д) В лівому передсерді.

4. Які судини впадають в ліве передсердя?

А) Порожнисті вени;

Б) Легеневі вени;

В) Внутрішня яремна вена;

Г) Легеневий стовбур;

Д) Аорта.

5. Які вени впадають в праве передсердя?

А) Внутрішня яремна вена;

Б) Легеневі вени, отвір вінцевого синуса;

В) Верхня і нижня порожнисті вени і вінцевий синус;

Г) Передня і зовнішня яремні вени;

Д) Нижня порожниста вена і непарна вена.

6. Які артерії кровопостачають серце?

А) Підключичні артерії;

Б) Загальні сонні артеріі;

В) Вінцеві артерії;

Г) Грудна аорта;

Д) Легеневі артерії.

7. Які судини входять до складу гемомікроциркуляторного русла?

А) Передкапілярні артеріоли та післякапілярні венули, малі артерії

Б) Артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри, венули

В) Передкапілярні артеріоли та післякапілярні венули

Г) Артерії, вени, передкапілярні артеріоли та післякапілярні венули

Д) Артерії, вени, лівфатичні судини

8. Які частини має аорта?

А) Висхідну, дугу, тазову

Б) Висхідну, дугу, низхідну

В) Грудну, черевну, тазову

Г) Низхідну, дугу, шийну

Д) Висхідну, дугу, стегнову

9. 3 яких вен формується нижня порожниста вена?

А) 3 зовнішніх клубових

Б) 3 внутрішніх клубових

В) З загальних клубових

Г) 3 ворітної печінкової, верхньої і нижньої брижової, селезінкової

Д) 3 правої і лівої плечеголовних вен

10. Яка з лімфатичних судин є найбільшою в тілі?

А) Яремний стовбур;

Б) Бронхо-середостінний стовбур;

В) Грудна протока;

Г) Права лімфатична протока;

Д) Підключичний стовбур.

ЛІТЕРАТУРА

(дивись список рекомендованої літератури)

ЗАНЯТТЯ № 19

Тема: «Практичні навички з навчального матеріалу модуля 1»

Навчальна мета:

Закріпити вивчене: про будову структур опорно-рухового апарату, систем внутрішніх органів та регулюючих систем (нервової та серцево-судинної).

Знати: будову, топографію та функції органів опорно-рухового апарату, травної, дихальної, сечо-статевої, ендокринної, імунної, нервової та серцево-судинної систем.