4. Загальні принципи організації пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб. Власник підприємстві зобов’язаний:

 — організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки;

 — утримувати в справному стані засоби пожежного зв’язку, пожежну техніку, засоби пожежегасіння;

 — здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

 — визначати обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки.

Якщо на підприємстві працює 50 і більше чоловік рішенням трудового колективу можуть створюватися пожежно-технічні комісії (ПТК). До складу комісії входять працівники керівного складу підприємства. Крім ПТК створюються добровільні пожежні дружини (ДПД). До складу ДПД входять робітники чоловічої статі не молодші 18 років. Вони повинні слідкувати за справністю засобів пожежегасіння, правилами зберігання ЛЗР і ГР. Згідно Закону України «Про пожежну безпеку» за роботу в ДПД надається додатково 5 оплачених днів до відпустки.

Тема 4.2. Термінологія в пожежній безпеці

План

1. Теоретичні основи процесу горіння.

2. Різновидності горіння.

3. Показники пожежної і вибухонебезпечності речовин та матеріалів.

Література: [2] с.276-278;

[3] с.252-262; [4] c.265-270.

1. Теоретичні основи процесу горіння

Горіння — це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникнення полум’я. Для виникнення горіння потрібна наявність горючої речовини, окисника та джерела запалювання.

Розрізняють наступні види горіння: вибух, детонація, спалах. займання, самозаймання, само спалахування і тління.

Вибух — надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії й утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну руйнівну роботу.

Детонація — це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька тисяч метрів за секунду.

Спалах — короткочасне інтенсивне згоряння обмеженого об’єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини, що супроводжується видимим випромінюванням, але без ударної хвилі.

Займання — початок горіння під впливом джерела запалювання.

Спалахування — займання, що супроводжується появою полум’я.

Самозаймання — початок горіння внаслідок само ініційованих екзотермічних процесів. Воно може бути мікробіологічне і хімічне.

Самоспалахування — самозаймання, що супроводжується появою полум’я.

Здатність самозайматися речовин та матеріалів необхідно враховувати під розроблення заходів пожежної профілактики при їх зберіганні, транспортуванні, термообробці і виконанні технологічних операцій.

3. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин

та матеріалів

Відповідно до ГОСТ 12. 1. 044-89 оцінку пожежовибухонебезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу).

За горючістю речовини та матеріали поділяють на три групи: негорючі, важкогорючі, горючі.

Негорючі — це речовини та матеріали не здатні горіти в повітрі нормального складу. Це переважно неорганічні матеріали, металеві, гіпсові, цегляні конструкції та інше.

Важкогорючі — це речовини та матеріали здатні до займання в повітрі нормального складу від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння. До них належать асфальтобетон, пресовані деревۥяні плити та інше.

Горючі — це речовини та матеріали здатні до займання в повітрі нормального складу від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення. В свою чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто ті, які займаються від джерела запалювання незначної енергії без попереднього нагрівання (папір, целюлоза та ін.)та важко займисті, які займаються від порівняно потужного джерела запалювання (пресований картон, рубероїд та інше).

Температура спалаху — найменша температура речовини, за якої над її поверхнею утворюється пара, здатна спричинити спалах, але її швидкість не достатня для стійкого горіння.

За температурою спалаху розрізняють:

 — легкозаймисті рідини (ЛЗР), які мають температуру спалаху що не перевищує 61^оС у закритому тиглі (бензин, ацетон, етиловий спирт).

 — горючі рідини (ГР) які мають температуру спалаху що не перевищує 61^оС у закритому тиглі або 66^оС у відкритому(мінеральні мастила, мазут та інші).