Питання для самоперевірки

1. Які засоби індивідуального захисту використовуються на виробництв?.

2. Дати характеристику ЗІЗ.

3. Згідно яких нормативних документів видаються ЗІЗ?

4. Як організовується видача засобів захисту?

Тема 2.9. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих та допоміжних приміщень

План

1. Поняття про санітарно-захисну зону.

2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд.

3. Основні вимоги до допоміжних приміщень.

4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації.

Література:[2] с.194-201;

[3] с. 175-178; [4] с. 184-18.

1. Поняття про санітарно-захисну зону

Створення безпечних та здорових умов праці починається з правильного вибору майданчика для розміщення підприємства та раціонального розташування на ньому виробничих, допоміжних та інших будівель та споруд.

Згідно з Державними правилами планування та забудов населених пунктів, підприємства відокремлюються від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір санітарно-захисної зони в залежності від потужності, умов технологічного процесу, кількісного та якісного складу шкідливих виділень. СЗЗ поділяється на 5 класів:

І клас — 1000 м ;

ІІ клас — 500 м;

ІІІ клас — 300 м;

ІV клас — 100 м;

V клас —50 м;

До І, ІІ та ІІІ класу відносяться підприємства хімічної та металургійної промисловості, підприємства з видобутку руди, виробництва будівельних матеріалів.

До ІV підприємства текстильної, легкої та харчової промисловості.

До Vкласу, крім деяких підприємств хімічної промисловості відносяться великі друкарні, меблеві фабрики.

Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже тільки тоді вони можуть виконувати роль захисних бар’єрів від виробничого пилу, газів, шуму та випромінювання.

2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд

Основні вимоги до будівель виробничого призначення викладені в СНиП 2. 09 02-88.

При планування виробничих приміщень необхідно врахувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм корисної площі для працюючих, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, що забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування.

Об’єм виробничого приміщення на одного працівника згідно з санітарними нормами повинен складати не менше 15м³, а на комп’ютерній дільниці 20м³, площа приміщення відповідно — не менше 4,5м² і 6м².Виробничі приміщення потрібно групувати за умовами праці з метою попередження шкідливого впливу на працівників, які працюють в нормальних умовах праці.

Ширина основних проходів в середині цехів повинна бути не менше 1,5м, а проїздів 2,5м. Двері та ворота які ведуть на двір потрібно обладнати тамбурами або повітряними завісами.

Висота виробничих приміщень має бути не менше 3,2м, а для приміщень складського господарства — 3м. Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути зносостійкою, теплою, щільною, легко очищуватися, а в деяких приміщеннях  — волого-, кислото- та вогнестійкою.

3. Основні вимоги до допоміжних приміщень

До складу будь-якого підприємства повинні входити допоміжні приміщення, які поділяються на п’ять груп:

 — санітарно-побутові (гардеробні, душові, умивальники, туалети);

 — охорони здоров’я (кімнати відпочинку і психологічного розвантаження, приміщення особистої гігієни жінки і медпункт);

 — громадського харчування (кімната для приймання їжі, буфет, їдальня);

 — культурного обслуговування (бібліотека, спортзал, приміщення для зборів);

 — адміністративні (приміщення управління, громадських організацій, охорони праці).

Санітарно-побутові приміщення потрібно розміщувати з максимальним наближенням до робочих місць, щоб не було зустрічних потоків людей, а також проходів через приміщення з шкідливими умовами праці. Наприклад, питна вода і санвузли розташовують на віддалі не більше 75м від найвіддаленого робочого місця.