3. Заходи та засоби захисту від дії шуму та вібрації

Класифікація засобів та заходів колективного захисту, що зменшують шум на шляху його поширення.

Архітектурно планувальні:

 — раціональне розміщення будівель та споруд; засоби звукоізоляції;

 — раціональне розміщення робочих місць; засоби звукопоглинання;

 — створення шумозахисних зон;

Акустичні:

 — засоби звукоізоляції;

 — засоби звукопоглинання;

 — засоби віброізоляції;

 — засоби демпферування;

• глушники шуму.

Питання для самоперевірки

І. Що таке шум та його фізичні характеристики.

2. Як впливає інфра та ультразвук на організм людини?

3. Які заходи та засоби застосовуються для захисту від дії шуму?

4. Як впливає догляд за устаткуванням на рівень шуму?

Тема 2.6. Вплив електромагнітних полів на організм людини

План

1. Джерела виникнення електромагнітних полів.

2. Дія елекромагнітних полів на організм людини.

3. Інфрачервоні, ультрафіолетові та лазерні випромінювання.

4. Засоби захисту від дії електромагнітних полів.

Література:[2] с.177-183;

[3] с.158-168; [4] с. 165-175.

1. Джерела виникнення електромагнітних полів

Розрізняють природні та штучні джерела електромагнітних полів (ЕМП). Основні джерела природних електромагнітних полів:

 — електричне та магнітне поле землі;

 — космічні ЕМП, ті що генеруються сонцем.

Штучні джерела електромагнітних полів:

 — телевізійні та радіотрансляційні станції;

 — високовольтні лінії для електропередач;

 — пристрої мобільного та сотового зв’язку;

 — антени та трансформатори.

Електромагнітні поля характеризуються певною енергією, яка поширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних хвиль є: довжина хвилі; частота коливань, швидкість поширення

2. Дія електромагнітних полів на організм людини

ЕМП можуть викликати біологічні та функціональні несприятливі ефекти, які проявляються у передчасній втомлюваності, частих головних болях, погіршенні сну, порушенні роботи центральної нервової системи. При систематичному опроміненні ЕМП спостерігається зміна кров’яного тиску, сповільнення пульсу, нервово-психологічні захворювання. Теплова дія ЕМП призводить до появи катаракти, тобто до поступової втрати зору.

Для кількісної характеристики цієї енергії застосовують значення поверхневої густини потоку енергії що визначається в Вт/м^2. Дотримання допустимого значення, яке залежить від довжини хвилі контролюється шляхом вимірювання напруженості на робочих місцях і в місцях можливого знаходження персоналу.

3. Інфрачервоні, ультрафіолетові та лазерні випромінювання

Інфрачервоні випромінювання (ІЧ) здійснюють на організм людини в основному теплову дію. Залежно від довжини хвилі ІЧ-випромінювання поділяються на короткохвильові, з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 мкм та довгохвильові — 1,4 мкм.

Вплив ІЧ-випромінювання на людину може бути загальним та локальним і призводить за звичай до підвищення температури.

Основними джерелами ІЧ-випромінювання є нагріті поверхні стін печей та їх відкриті отвори, струмені розплавленого металу та лампи ІЧ-випромінювання.

Ультрафіолетові (УФ) належать до оптичного діапазону магнітних хвиль і знаходяться між тепловими та іонізуючими. Джерелами їх виникнення є дугове електрозварювання, ртутно-кварцеві лампи та квантові генератори.

Спектр УФ-випромінювання поділяється на три області:

 — довгохвильова, довжина хвилі — 400-320 нм;

 — середньохвильова — 320-280 нм;

 — короткохвильова — 280-10 нм.

УФ-випромінювання характеризуються двоякою дією на організм людини: з одного боку, небезпекою переопромінення, а з іншого необхідністю для нормального функціонування організму.

Джерелом лазерного випромінювання є оптичний квантовий генератор (лазер), принцип роботи якого базується на використанні вимушеного електромагнітного випромінювання. При експлуатації лазера виникає небезпека, не лише пов’язана з дією лазерного випромінювання, а з низкою супутніх чинників, а саме: підвищеною запиленістю та загазованістю повітря, УФ-випромінюванням, іонізуючим та електромагнітним випромінюванням.

З метою забезпечення безпечних умов праці персоналу санітарними правилами та нормами (СанПтаН № 5804-91) регламентовані гранично допустимі рівні лазерного випромінювання, які виражені в електричних експозиціях що вимірюється в Дж/см².