3. Основні поняття в галузі охорони праці

В ДСТУ 2293-93 «Охорона праці. Терміни та визначення» дані визначення основних понять та термінів в області охорони праці.

Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, лікувально-профілак­тичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Умови праці — сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність працівників.

Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.

Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого пошкодження здоров’я.

Нещасний випадок —раптовий вплив на людину виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю, або наступає смерть.

Професійні захворювання — наслідок дії несприятливого виробничого фактора на людину під час трудової діяльності.

Питання для самоперевірки

1. Завдання і мета дисципліни «Основи охорони праці».

2. Дати основні визначення в галузі охорони праці.

3. Основні завдання охорони праці.

4. Зробити перелік установ, які займаються питаннями охорони праці в Україні.

Розділ 1. Правові та організаційні питання охорони праці

Тема 1.1. Основні положення Закону України «Про охорону праці»

План

1. Основні законодавчі акти про охорону праці.

2. Кодекс законів про працю України (КЗпП).

3. Пільги та компенсації за шкідливі умови праці

4. Нормативно-правові акти з охорони праці.

5. Фінансування охорони праці.

Література Закон України «Про охорону праці»; КЗпП Украї ни. ст. 21,26

1. Основні законодавчі акти про охорону праці

а) Конституція України ст.43,45,46;

б) Закон України «Про охорону праці»;

в) Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування;

г) Кодекс законів про працю України КЗпП.

2. Кодекс законів про працю України кЗпП. Глава XI Охорона праці

Ст. 153. Створення безпечних і нешкідливих умов праці

Відповідальний .власник. Безпека повинна відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці

Ст. 154. Додержання вимог щодо охорони праці при проектуванні будівництва та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.

Ст. 155. Заборона введення в експлуатацію підприємств. які не відповідають вимогам охорони праці

Ст. 156 Заборона передачі у виробництво зразків нових машин та ін засобів виробництва, впровадження нових технологій, що не відповідають вимогам.

Ст. 157. Державні міжгалузеві та галузеві акти про ОП. Ст. 158 Обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо полегшення та оздоровлення умов праці.

Ст. 159. Обов'язки працівника виконання вимог нормативних актів про о. п.

Ст. 160. Контроль за додержання, вимог норм, актів про охорону праці;

Ст. 161. Заходи щодо охорони праці.

Ст. 162. Кошти на заходи з охорони праці.

Ст. 163. Видача спецодягу та ін. ЗІЗ.

Ст. 164. Компенсація виплати за невиданий спецодяг і спец, взуття.

Ст. 165. Видача мила та знешкоджувальних, засобів.

Ст. 166. Видача молока і лікувально-профілактичного, харчування.

Ст. 167. Забезпечення працівників гарячих цехів газованою солоною водою.

Ст. 168. Перерви в роботі для обігріву і відпочинку.

Ст. 169. Обов'язкові медогляди працівників певних категорій (з важкими, шкідливими, небезпечними умовами а також віком до 21 р.)

З набуттям незалежності Україна перша серед республік колишнього Союзу прийняла 14 жовтня 1992р. Закон України «Про охорону праці». В 2002р. прийнята нова редакція закону..

Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права і працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за відповідною участю органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Цей закон з внесенням змін набирає чинності з дня його опублікування 27.12.02. крім статі 19 четвертої частини, яка набуває чинності з 1 січня 2003р.

Розділ І. Основні положення (ст. 1 – 4)

Ст. 1. Визначення понять і термінів. Роботодавець — власник підприємства або уповноважений орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання і фізична особа, яка використовує найману працю. Працівник — особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки, або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Ст.2. Сфера дії закону Дія закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Ст. 3. Законодавство про охорону праці.

Складається з цього Закону, КЗпП України, Закону України «Про загальне обов'язкове державне соціальне страхування від НВ і профзахворювання».

Ст.4. Державна політика охорони праці.

Розділ II Гарантій прав на охорону праці (ст. 5-12)

Ст.5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору.

Ст.6. права працівників на ОП під час роботи.

Ст.7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці:

• забезпечення лікувально - профілактичним харчуванням;

• скорочення тривалості робочого часу (36 год. на тиждень);

• пільгова пенсія;

• додаткова оплачувана відпустка (24 календарні дні);

• оплата праці у підвищеному розмір (10-20%).

Ст.8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.

Ст.9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників, або у разі їх смерті. Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відносно до колективного чи трудового договору.

Ст.10. Охорона праці жінок.

Ст. 11. Охорона праці неповнолітніх.

Ст.12. Охорона праці інвалідів.

Розділ III. Організація охорони праці (ст. 13 -24)

Ст.13. Управління охороною праці та обов'язки роботодавця.

• Створити умови праці відповідно до нормативних актів;

• Забезпечити функціонування СУОП;

• Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог.

• Ст.14 Обов'язки працівник щодо додержання вимог нормативно правових актів з охорони праці.:

• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей;

• знати і виконувати вимоги нормативно правових актів з ОП;

• проходити установленому законодавством порядку медогляди.

Ст.15. Служба охорони праці на підприємстві.

Ст.16. Комісія з питань охорони праці.

Ст.17. Обов'язкові медогляди працівників певних категорій.

Ст.18. Навчання з питань охорони праці.

Ст.19. Фінансування охорони праці.

Ст.20. Регулювання охорони праці в колективному договорі в угоді.

Ст.21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування будівництва та реконструювання підприємства, об'єктів та засобів виробництва.

Ст.22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Ст.23. Інформація та звітність про стан охорони праці.

Ст.24. Добровільне об'єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці.

Розділ IV. Стимулювання охорони праці (ст. 25 - 26)

Ст.25. Економічне стимулювання охорони праці

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства ФСС за умови зниження, або відсутності травматизму, може бути встановлено знижку, або надбавку.

Ст. 26. Відшкодування школи юридичним, фізичним особам і державі завданих збитків порушенням вимог з охорони праці.

Відшкодовуються витрати на проведення робіт з рятування потерпілих рід час аварії, нещасного випадку, або професійного захворювання.

Розділ V

Нормативно-правові акти з охорони праці (ст. 27-30)

Ст.27. Документи що належать до нормативно-правових актів з охорони праці НПАОП ці правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи обов'язкові до виконання.

Розділ VI. Управління охороною праці (ст. 31-37)

Органи управління:

Кабінет Міністрів України;

• Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;

• Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

• місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування;

• асоціації, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств.

Розділ VII. Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці (ст. 38-42)

Ст.38. Органи державного нагляду за охороною праці:

• Державний комітет України з нагляду за охороною праці;

• органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою;

• уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

• уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Ст. 41. Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Розділ VIII. Відповідальність за порушення законо­давства з охорони праці (ст. 43-44)

Види відповідальності:

 — дисциплінарна

 — адміністративна

.— матеріальна;

 —  кримінальна;