4. Заходи та засоби захисту від дії електромагнітних полів

Заходи захисту від всіх видів випромінювання поділяються на:

 — організаційні;

 — технічні;

 — санітарно-гігієнічні;

 — лікувально-профілактичні.

До організаційних заходів колективного захисту належать:

— розміщення об’єктів таким чином, щоб звести до мінімуму можливе опромінення людей;

 — «захист часом», перебування людей обмежується часом;

 — «захист віддалю», розміщення робочих місць на максимально допустимій віддалі від джерела випромінювання;

 — «захист кількістю», потужність джерел випромінювання повинна бути мінімально необхідною;

 — проведення дозиметричного контролю.

Технічні засоби колективного захисту:

 — екранування джерел випромінювання ЕМП;

 — екранування робочих місць;

 — дистанційне керування установками.

До лікувально-профілактичних заходів колективного захисту належать:

 — попередній та періодичні медогляди;

 — скорочення тривалості робочого часу та надання додаткової відпустки;

• допуск до роботи осіб віком не молодші 18 років.

Тема 2.7. Іонізуючі випромінювання. Інфразвук, ультразвук

План

1. Види. властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань.

2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.

3. Захист від іонізуючих випромінювань.

4. Інфразвук та ультразвук, його вплив на організм людини.

Література:[2] с.168-176;

[3] с.148-157; [4] с.158-164.

1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань.

Іонізуюче випромінювання — це випромінювання взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Джерелом іонізуючого випромінювання є природні та штучні радіоактивні речовини та елементи (уран, радій, цезій, стронцій та інші).

Іонізуюче випромінювання поділяються на електромагнітні та корпускулярні. До корпускулярних належать альфа та бета частинки, а до електромагнітних гама та рентгенівські випромінювання.

Альфа-випромінювання — потік позитивно заряджених частинок (ядер атомів гелію) що рухаються зі швидкістю 20 000 км/сек.

Бета-випромінювання — потік електронів та позитронів. Їх швидкість наближається до швидкості світла.

Гама-випромінювання — являють собою короткохвильове магнітне випромінювання, яке за своїми властивостями подібне до рентгенівського. Однак має значно більшу швидкість та енергію.

Іонізуюче випромінювання характеризується двома основними властивостями, здатністю проникати через середовище, що опромінюється та іонізувати повітря та живі клітини організму. Найбільшу проникну здатність мають гама та рентгенівські промені.

За одиницю експозиційної дози приймають кулон на кілограм (Кл/кг).

2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини може бути зовнішнім, внутрішнім та комбінованим. Вони, проникаючи в організм людини, передають свою енергію органам та тканинам шляхом збудження атомів та молекул, що входять до складу клітин організму. Це веде до зміни хімічної структури різноманітних з’єднань, що призводить до порушення біологічних процесів, обміну речовин, функції кровотворних органів, змін у складі крові. Радіаційні ураження можуть бути загальними та місцевими (променеві опіки шкіри, слизових оболонок тощо).

Тривалий вплив іонізуючого опромінення в дозах, що перевищують гранично допустимі, може викликати променеву хворобу, зміни в серцево-судинній системі, крововиливи у судинах мозку, випадання волосся, катаракти та генетичні порушення.

Допустимі дози опромінення регламентуються Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Згідно з цими нормами визначають наступні категорії опромінюваних осіб:

категорія А — особи, що постійно чи тимчасово працюють з джерелами випромінювання;

категорія Б — обмежена частина населення, яка не працює з джерелами випромінювання, але за місцем проживання може піддатися опроміненню;

категорія В — населення області, країни.

Одиницею еквівалентної дози опромінення в системі СІ є зіверт (Зв). 1 Зв дорівнює 100 бер.

За ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено три групи критичних органів організму:

І — все тіло, червоний кістковий мозок;

ІІ — щитовидна залоза, печінка, нирки, шлунок, легені;

ІІІ — шкіра, верхні та нижні кінцівки.