- •Передмова
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3 професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психолопя особистості та діяльності викладача вищої школи
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •IV. Література до всього курсу
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання Тії
- •1.1.1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричні психологічних фактів. Поняття про методику психологічне дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних фаі соціалізації особистості студента як фахівця
- •1Ві. Юрчюко
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента! майбутнього фахівця з вищою освітою
- •1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •1.3.2. Професіоналізація новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Студента
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи Конспект лекції
- •1.4.2. Розвиток студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.4. Проблема лідера та лідерства
- •1.4.5. Психологічні
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівськиі навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальниі процесом у вищій школі
- •2.1.1. Освіта як система, характерні для неї особливості
- •2.1.2. Необхідність і об'єктивні можливості управлії системою освіти. Види педагогічного управління
- •Навчальний процес і педагогічне управління ним
- •Порівняльна характеристика традиційної авторитарної та сучасної гуманістичної моделі навчання студентів
- •3. Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Рекомендовані технічні й електронні засоби навчання та контролю знань студентів:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •2.2.1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної
- •2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
Освіта - річ пречудова, але добре було б інколи пам'ятати: нічому з того, що потрібно було б знати, примусом навчити не можна.
Оскар Уайльд, англ. письменник
Навчання для студентів повинно набути особистісного життєвого сенсу, який поєднує розум, почуття і волю та виявляється в спрямуванні творчої пізнавальної активності на життєве самовизначення і професійне самоствердження, оволодіння професією і розвиток своїх потенційних можливостей. Неупереджене, пристрасне ставлення до мети, завдань і процесу навчання загалом визначає успіхи студента в учбовій діяльності.
Успіх у навчанні залежить від багатьох факторів, серед яких провідне місце займають мотиви (причини, що спонукають до навчання), установка (психологічне налаштування, готовність до діяльності), пізнавальні потреби й інтереси, а також цілеспрямованість та інші вольові
якості студента.
На успішність студента впливає також і рівень його інтелектуального розвитку, багаж знань і вмінь, із яким він приходить зі школи. Проте в дослідженні А. О. Реана був виявлений цікавий факт. Результати тестування за шкалою загального інтелекту групи студентів-майбутніх педагогів були зіставленні з рівнем їх успішності. Виявилось, що відсутній значущий зв'язок рівня інтелекту студентів із показниками Успішності як із фахових предметів, так і з дисциплін загально-гуманітарного циклу. Цей дивний, на перший погляд, факт отримав висвітлення також у дослідженні В. О. Якуніна та М. І. Мєшкова, які встановили іншу суттєву закономірність. Виявилось, що «сильні» і «слабкі» студенти все ж таки відрізняються один від одного, однак не за Рівнем інтелекту, а за мотивацією навчальної діяльності. Для «сильних» СтУДентів характерною є внутрішня мотивація: вони мають потребу в опануванні професією на високому рівні, зорієнтовані на отримання міцних професійних знань і практичних умінь. Стосовно ж «слабких» студентів, то '* мотиви загалом зовнішні, ситуативні: уникнути осуду і покарання за Низьку успішність, не залишитися без стипендії тощо.
Результати дослідження засвідчують, що висока позитивна Мотивація може відігравати роль компенсаторного фактора за умови
Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко
«психологія вищої и
. Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
недостатньо високого рівня розвитку спеціальних здібностей або прог у необхідних знаннях, уміннях і навичках студента. У зворотно^ напрямку такої компенсаторної залежності не спостерігається. Це означ що ніякий високий рівень інтелектуальних здібностей студента не компенсувати низьку його учбову мотивацію та безпосередньо спр успішній навчально-професійній його діяльності. Саме тому важли. проблемою є завдання формування професійних мотивів навчаї-., потреби в набуванні професійних знань, умінь і навичок. Тоді навчах надає насолоду, викликає позитивні переживання, бажання працювати.
Починати кураторові треба з вивчення мотивів вступу студек саме до цього університету, на цей факультет. Сприятливими чинника вибору професії є яскраво виражені професійні інтереси індивіда, йі прагнення бути корисним, обов'язок соціального служіння та ін. В окрел же студентів мотивом вибору професії часто є її соціальна престижніс вплив знайомих і рідних або високий рейтинг навчального закладу тої Як наслідок, у цих студентів образ майбутньої професії розмий, несформовані плани майбутнього життєвого шляху; навчальна діяльнії мотивується бажанням уникнути невдач, а не мотивами успіхів. У зв'язк цим був проведений експеримент із «екзаменом-автоматом». Студент було запропоновано замість «відмінно» отримати оцінку «добре», замк «добре» - «задовільно», «задовільно» - «задовільно». Як результат, 7' з них погодилися на такі оцінки, тобто мотивували своє бажа> захисними механізмами. Навчання для них - засіб позбавк неприємності. При цьому важко очікувати на творчий підхід і насолс успіхом. Людина навчається упродовж приблизно 20 років. Якщо любити навчання, то третина життя втрачає свій сенс.
Професійна діяльність повинна набувати життєвого сенсу. відбувається тоді, коли людина відображає, втілює в собі цінно професійної діяльності. Коли між людиною та її справою немає розр> лише тоді праця цілком поглинає її, вона одержує задоволення від сак діяльності. Тому й важливо, щоб студенти осмислювали свій цінніс життєвий простір і побачили його зв'язок з обраною професією.
Розуміння важливої ролі мотивації учбової діяльності призвело формулювання принципу мотиваційного забезпечення навчальне процесу (О. С. Гребенюк). Багато психологів висловлюють думку пр необхідність цілеспрямованого формування в студентів позитиви мотивації навчально-професійної діяльності, підкреслюючи складніс управління цим процесом (А. К. Маркова).
Проведене експериментальне дослідження зі студентами ,_,_. змогу визначити принципи й психолого-педагогічні умови забезпечень професійноїмотивації"їх навчання:
1. Формувати (і підтримувати) прагнення студентів виявити і сГПвердити себе через навчально-професійну діяльність. Із цією метою застосовують:
• ознайомлення з майбутньою професійною діяльністю, її
суспільною значимістю;
створення уявлень про професіонала з обраної спеціальності, усвідомлення ближніх (безпосередніх) і кінцевих (перспективних) цілей професійного навчання;
складання «Образу-Я» як фахівця;
формування ціннісних орієнтацій, що пов'язані з професійною
діяльністю;
• забезпечення умов для самопізнання, самовиховання,
стимулювання прагнення до самовдосконалення;
• підтримання допитливості й "пізнавального" психологічного клімату в студентській академічній групі.
Як наслідок, формується часова перспектива, ідентифікація з професійною моделлю, уявлення про себе в майбутньому в ролі виконавця професійної діяльності.
2. Допомагати (навчати) мінімізувати тривожність, невпевненість щодо професійної діяльності, приділяти увагу розвиткові професійних якостей, здібностей до саморегуляції Ось чому психологічні служби в університетах багато важать для таких студентів.
3. Навчання набуває життєвого сенсу, якщо приносить задоволення, переживання успіху, усвідомлення свого просування вперед. Тому самооцінку треба підвищувати за рахунок успіху, а не зниженням рівня домагань.
САМООЦІНКА =
РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ
Над психологією мотивації надбудовується психологія свободи вчитися, бажання вчитися, потреби в набутті знань. К. Роджерс писав: «Під навчанням я розумію ненаситну допитливість, що рухає розумом Л|одини, яка прагне опанувати все, що може почути, побачити або пРочитати з теми, яка має для неї особистісний смисл».
Отже, щоб навчально-професійна діяльність була повноцінною, Потрібно внутрішньо відмовитися від очікування лише винагороди за неї у вигляді позитивних оцінок. Треба одержувати насолоду від самого процесу навчання. Важливим до того ж є зв'язок розуму й почуттів. °- І- Вернадський говорив: «Навчання я розглядаю як клубок: одна нитка -Розум, друга нитка - почуття. І вони завжди стикаються».