1.4.4. Проблема лідера та лідерства

Лідер - це людина, яка може зщ інших робити те, що їм не подобається, і до того ж вдаваг що їм подобається це робити.

Гаррі Трумен, президент і

Ще одним механізмом інтеграи/ї студентів у групі є ліде Лідерство - це здатність окремої особистості спонукати інших «запалювати», надихати їх на певну активність і діяльність.

У практичному плані це здійснює окрема людина, яка висува« фупою на основі своїх психологічних якостей і рис поведінки в щ Лідер (від лат. І_еасіег - ведучий, керівник) - член групи, який спої-висувається на роль неофіційного керівника в умовах певної, специці та досить значущої ситуації, щоб забезпечити організацію спі/ діяльності людей для найбільш швидкого й успішного досягнення спі/ мети.

Між лідерством і керівництвом є суттєва різниця. Б. Д. Пар наводить такі відмінності між функціями лідера та керівника:

• лідер покликаний здійснювати переважно регуляв міжособистісних стосунків у групі, натомість керівник здійснює регул* офіційних відносин групи як деякої соціальної організації;

• лідерство виникає за умов мікросередовища (яким є мі група), керівництво - елемент макросередовища, тобто воно пов'язан усією системою суспільних відносин;

• лідерство виникає стихійно, керівник будь-якої реаль соціальної групи або призначається, або обирається, але так чи інак цей процес є не стихійним, а навпаки, цілеспрямованим, здійснюваним контролем різних елементів соціальної структури;

• явище лідерства менш стабільне, висунення лідер залежить від настрою групи, натомість керівництво - явище стабільніше;!

• керівництво підлеглими порівняно з лідерством має чіткіше ^значену систему санкцій;

• процес прийняття рішення керівником (і взагалі в системі керівництва) значно складніший; він опосередкований багатьма обставинами, які не обов'язково мають витоки в цій групі, натомість лідер здебільшого приймає безпосередні рішення, які стосуються групової

діяльності;

• сфера діяльності лідера - здебільшого мала група, де він є лідером, сфера дії керівника ширша, оскільки він репрезентує малу групу в ширшій соціальній системі.

Для групи створюються сприятливі умови, коли офіційний керівник групи та лідер - одна людина, або коли між ними є узгодженість.

У кожній мікрогрупі є лідер. Залежно від спрямування конкретної діяльності мікрогрупи може бути декілька лідерів (організатор вечора відпочинку, організатор культпоходу, організатор шефської допомоги

тощо).

Які якості притаманні лідеру?

• зацікавленість у досягненні групової мети;

• енергійність;

• ініціативність і соціальна активність;

• емоційна стійкість;

• упевненість у собі;

• організаторські здібності;

• досвід і навички організаторської діяльності;

• розумові здібності;

• доброзичливість і емпатія;

• емоційна привабливість тощо.

Авторитетність і престижність лідера (офіційного і неофіційного) має також ознаку гідності.

Яких умов повинен дотримуватися офіційний лідер (наприклад, староста групи) для регулювання стосунків у групі загалом?

1. Використовувати добре організовану цікаву справу, щоб залучати всіх студентів у ділові стосунки. Це зближує студентів.

2. Враховувати стосунки в кожній мікрогрупі, сприяти збагаченню ^та зміцненню зв'язків між ними.

3. В оцінках товаришів бути справедливим, об'єктивним, не протиставляти мікрогрупи одна одній, не підтримувати суперництво,

конкуренцію між ними.

4. Уміти прогнозувати соціально-психологічні наслідки тих або

^Інших спільних справ.

ні)

Таким чином, лідер здійснює найбільший психологічний вплив на

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрчеико

«ПСИХОЛОГІЯ ВИї

_Пс^ппЯК_В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

групу загалом і окремих її членів, коли виступає в ролі координ організатора групових справ. ^

Проте й роль неофіційного лідера в житті групи неоднозначна, перше, лідер може підвищувати, а може знижувати загальну ефектиЕ у розв'язанні окремих завдань групи. Якщо знижує, то, можливо, нейтралізувати вплив такого лідера? Як? Складне питання. »

По-друге, якщо ефективність діяльності групи підвищується ті* за рахунок неофіційного лідера (саме він користується найбільї авторитетом), то він може встановити з офіційним керівні* співробітництво або навіть змінити офіційного лідера. Зрідка, але бувг

Таким чином, із боку офіційного лідера стиль керівництва груї повинен бути гнучким. Важливо знайти диференційований підхід*, кожного відповідно до індивідуальних особливостей, сприяти згуртоваї-колективу, спрямувати його активність на виконання основних заЕ професійної підготовки студентів.

особливості

студентсьі