- •Передмова
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3 професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психолопя особистості та діяльності викладача вищої школи
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •IV. Література до всього курсу
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання Тії
- •1.1.1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричні психологічних фактів. Поняття про методику психологічне дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних фаі соціалізації особистості студента як фахівця
- •1Ві. Юрчюко
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента! майбутнього фахівця з вищою освітою
- •1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •1.3.2. Професіоналізація новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Студента
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи Конспект лекції
- •1.4.2. Розвиток студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.4. Проблема лідера та лідерства
- •1.4.5. Психологічні
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівськиі навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальниі процесом у вищій школі
- •2.1.1. Освіта як система, характерні для неї особливості
- •2.1.2. Необхідність і об'єктивні можливості управлії системою освіти. Види педагогічного управління
- •Навчальний процес і педагогічне управління ним
- •Порівняльна характеристика традиційної авторитарної та сучасної гуманістичної моделі навчання студентів
- •3. Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Рекомендовані технічні й електронні засоби навчання та контролю знань студентів:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •2.2.1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної
- •2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
Самооцінка професійних якостей
Оцінка
П рофесійні якості особистості
Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко
«психологія вищої и
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента! майбутнього фахівця з вищою освітою
Конспект лекції
План
віку:
Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки.
Професіоналізація особистості студента як новоутЕ
а) професіоналізація пізнавальної сфери;
б) формування мотиваційно-професійної спрямован особистості;
в) розвиток «Я-концепції» як показника професій* зростання;
г) формування професійних здібностей.
Фахова компетентність як показник психологічної готое студента до професійної діяльності.
Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
Основні поняття теми: навчально-професійна діяльні* світоглядний плюралізм, «Я-концепція», ідентифікація, професіоналіз особистості, професійна ідентичність, професійна спрямовані» професійна самооцінка, професійна рефлексія, фахова компетентнії професійна готовність, самовиховання.
Здоровий глузд і працьовитій компенсують у вас брак талан тоді як ви можете бу найгеніальнішим, однак зніч згубити своє життя.
Бернард Шоу, англійський драмаї
У Національній доктрині розвитку освіти визначено: «Гс..~-завдання вищої школи - професійна підготовка студентів, формував фахівців із вищою освітою, здатних до творчості, прийняття оптималі рішень, таких, що володіють навичками самоосвіти й самовихованг вміють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності».
Одним із головних завдань вищого навчального закладу, сказано в Законі України «Про вищу освіту», є забезпечення культури
- духовного розвитку особистості, виховання осіб, що навчаються у и щиХ навчальних закладах, у дусі українського патріотизму і поваги до конституції України.
1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
Існує єдина насолода в житті -навчатися.
Франческо Петрарка, італійський поет
Провідною діяльністю у вищій школі є навчально-професійна, яка вимагає від студента більшої навчальної (і наукової) активності, засвоєння нових психологічних норм і критеріїв соціокультурного розвитку. Саме в процесі навчальної діяльності та через неї досягаються основні цілі підготовки фахівців. Навчально-професійній діяльності студентів притаманні як загальні риси процесу учіння (механізми та етапи, цілісність структури та єдність основних його компонентів тощо), так і специфічні, зумовлені особливостями її мети і змісту, мотивації та форм організації. Вона найбільш інтенсивно впливає на особистісне зростання та професійне становлення студентів, набуття ними професійно важливих знань, умінь і навичок. У процесі професійного навчання завершується професійне самовизначення, трансформується структура самосвідомості студента, формується соціально-професійний аспект його «Я-концепції», «професіоналізуються» психічні процеси і стани тощо. У процесі навчально-професійної діяльності виникають такі новоутворення стУдентського віку як професійна ідентичність, професійна рефлексія, пРофесійне мислення, готовність до професійної діяльності. Мета Навчально-професійної діяльності - засвоєння наукового знання у Формі теоретичних понять і вмінь застосування їх при розв'язанні
професійних завдань.
Характерні для навчально-професійної діяльності ознаки:
1. Професійне навчання у вищій школі для майбутнього фахівця починається під час формування професійних знань, умінь і навичок та засвоєння способів професійно-творчої діяльності. Доки індивід не Зіткнувся зі світом професійних теоретичних знань, у його досвіді немає Повноцінної навчально-професійної діяльності, хоча одночасно він може Досить інтенсивно опановувати способи здійснення різноманітних
Рактичних перетворювальних дій, які ґрунтуються на узагальненнях
Мп"ричного рівня.
Л.Г. Подоляк. В.І. Юрченко
«психологія вищої и
. Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
Теоретичне знання має бути включене в реальну діяльні^ студента. Це можливо за умови, коли професійні поняття постають! знаряддя досягнення його цілей, способів розв'язання прийнятих професійних завдань. Понятійна форма озброєння знаннями пові стати способом досягнення практичної професійної мети. ЛЛ професійної підготовки полягає не в передачі конкретних предметі знань, умінь і навичок, а в озброєнні студентів системними інтегрована науковими знаннями, які є загальною передумовою оволодіння способі вирішення виробничих проблем. У цьому змістовна відмінність навчаль професійної діяльності від практичної і пізнавальної (теоретичн діяльності. Крім наукових теоретичних знань студент набуває практ^ методичні й конструктивно-майстерні знання та уміння.
У вищій школі вивчаються не основи наук (як у школі), а науки в їх розвитку. При цьому самостійна робота студентів зближується науково-дослідною роботою викладачів, тобто забезпечується єднй навчальної та наукової роботи студентів.
Викладання майже всіх наук професіоналізовано.
Навчання має проблемний характер.
Для вищої школи характерним є емоційність, мажорність ус процесу навчання.
6. Враховуються вікові та індивідуальні особливості студентів. Навчально-професійна діяльність студентів, з одного Ь
відрізняється від діяльності школяра (головне оволодіти знаннями), с іншого, - від діяльності професіоналів (практичне виконання певн практичних функцій).
Таким чином, головна відмінність навчально-професійі діяльності полягає в тому, що вона професійно спрямова* підпорядкована засвоєнню способів і досвіду професійного розв'язав тих практичних завдань, з якими можна зіткнутися в майбутньої оволодіння професійним мисленням і творчістю. Суттєвим для неї є там посилення ролі професійних мотивів самоосвіти та самовиховання, які] найважливішою умовою розкриття можливостей особистості студені його професійного розвитку.