1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів

Характер людини найкраще розкривається тоді, коли вона дає оцінку характеру іншої людини.

Жан Поль, німецький письменник

Джерело справжньої оригінальності починається з того, щоб не мати бажання бути тим, ким ви не є.

Л. Вітгенштейн, австралійський філософ

У психології широко використовується типологія особистості -класифікація людей на групи за певними істотними ознаками. Розрізняють такі підходи до типології: за однією основою, за декількома ознаками, за співвідношенням ознак, за «прототипом».

Хоча всі ми різні, однак культура певного соціального середовища в конкретний історичний момент накладає глибокий відбиток на психологію особистості, формує як індивідуальні її відмінності, так і типові особливості. «Діти більше схожі на свій час, ніж на своїх батьків» - відоме спостереження народної педагогіки.

Які ж типові молодіжні прояви викликало сьогодення? Чим не схожі нинішні студенти на своїх попередників?

Соціально-психологічний портрет сучасного студента визначається, насамперед, статусом студентства в умовах становлення Ринкової економіки, трансформації всіх сфер суспільного життя в Україні. Незважаючи на всі негаразди, протягом останніх років вища школа в ^країні, на відміну від інших ланок освіти, не тільки не скоротила своїх ^обсягів, а навпаки, збільшила. Реалізується ступенева вища освіта (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр). Поряд із цим в Україні зберігаються такі негативні тенденції на ринку праці як безробіття (особливо серед молоді) і проблема працевлаштування молодих фахівців.

68

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

«психологія вищої и

В.І. Юр

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Соціальне становлення студентської молоді визначається так матеріальними чинниками. Хоча більшість студентів утримують бат. треба констатувати, що багатьох можна віднести до категорії бідну зубожілих.

Типовою стратегією в студентському середовищі, як і в суспільс загалом, стає «стратегія виживання», орієнтація на вирішення нагальь потреб існування. Багато студентів вимушені поєднувати (а то й заміц_ професійне навчання з пошуком засобів для існування та оплати саме навчання. Нерідко сфера їхньої трудової діяльності дуже віддалена майбутнього фаху, який опановується. Як тут не пригадати знаменні Б. Шоу, який говорив: «Бідність - мачуха генія».

Потрібно зважати й на те, що сучасна соціально-економічна політична нестабільність у суспільстві, майнове його розшарувань корупція в різних ешелонах влади, недоліки в організації педагогічне, процесу, реальна глибока дегуманізація освіти, штучне відокремлення, від виховання, зниження виховного потенціалу сім'ї, неякісна організаі праці на виробництві, зростаюча активність ділків тіньової економік наявність сфер нетрудового збагачення, бізнес через нелегальні азарі ігри, сутенерство, рекет, відсутність нормальних умов для запобігань поширення наркоманії, алкоголізму, а також інших негативних явищ сприяє скороченню асоціальних проявів у поведінці, зменшенню кількс правопорушень і злочинів серед молоді.

Попри всі ці проблеми і труднощі, нинішнє покоління студентів мг безперечні переваги перед своїми попередниками у виборі форк навчання (денна (очна), вечірня, заочна й дистанційна, екстернат), зміс освіти (вибіркові навчальні дисципліни, факультативні заняі індивідуальний навчальний план студента, індивідуальний фас,, навчального процесу тощо). Вони мають відкритий доступ до різш джерел інформації, у т. ч. до сучасних інформаційних технологій, зокрек мережі Іпіегпеі.

Врегульована правова база функціонування системи вищої освіти прийнято Закон Уфаїни «Про вищу освіту», в якому чітко визначено праЕ та обов'язки студентів, а також функції студентського самоврядуванні Вища освіта в Україні поступово інтегрується в європейський освіти простір (Болонський процес).

До чинників, які визначають соціально-психологічний порі сучасного студента належать:

1. Рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчанні поінформованість про вузівські реалії, уявлення про професійне майбу. та інше, тобто те, з чим студент приходить до вищої школи і впливати що можна лише опосередковано.

2. Організація навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин викладача зі студентами та інші чинники, які проявляються в процесі навчання та якими можна управляти.

Які ж типові прояви в поведінці та діяльності сучасних студентів?

Процес вибору професії, навчання у ВНЗ для багатьох студентів став більш прагматичним, цілеспрямованим, що відповідає тим соціально-економічним і політичним змінам, ціннісним трансформаціям, які відбуваються в українському суспільстві. Цінність вищої освіти як самостійного соціального феномену, який має соціокультурну, особистісну і статусну привабливість, відступила на другий план. Водночас відбуваються певні зміни в системі цінностей молоді щодо роботи і професії. Для молоді важливішими стають такі ознаки: висока оплата праці, цікава робота, можливість досягти професійної майстерності, а також виявляти ініціативу. Прагматичніший підхід молодих людей виявляється також у поглядах на різні аспекти професійної діяльності. Пріоритетними стають зручні години роботи, тривала відпустка, відповідність змісту діяльності своїм здібностям тощо. Хоча вища освіта й не розглядається єдиною передумовою досягнення всього цього, однак і не заперечується її значення та роль у професійній кар'єрі.

За рівнем професійної спрямованості М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович розглядають таку типологію студентів:

Перший тип - студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання. Вона обумовлена чітким уявленням про майбутню професію. Орієнтація в професійній сфері пов'язана з привабливістю змісту фаху, його відповідністю власним здібностям, високою соціальною значущістю. Ці студенти характеризуються високим рівнем активності.

Другий тип - студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленні до професії. Здебільшого вибір фаху не має чітко вираженої професійної мотивації, інформація про професію поверхова. Головна орієнтація у професійній сфері пов'язана з соціальними можливостями, що надаються професією, із широким застосуванням •спеціальності та перспективою успішної професійної кар'єри. Для більшості студентів цієї групи прийнятним є компроміс між негативним (або індиферентним) ставленням до професії та продовженням навчання У ВНЗ. Через це їхня активність характеризується непостійністю,

чергуванням спадів і підйомів.

_м Третій тип - студенти з негативним ставленням до професії. Мотивація вибору обумовлена переважно загальновизнаними в ^сУспільстві цінностями вищої освіти. Рівень їх уявлень про професію И У фаховій сфері приваблює матеріальна винагорода, соціальні

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ц

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

можливості, що надаються професією (можливість працювати в міс тривала відпустка тощо). Показники активності невисокі й дуже нестійкі;

Залежно від ставлення студентів до професійного навчанн громадської роботи, за їх соціальною активністю та позанавчальн» інтересами можна виокремити такі групи (або типи) студентів:

1 тип: Студенти, яким притаманний комплексний підхід до щ та завдань професійного навчання. Вони мають широкі пізнавати інтереси, допитливі, ініціативні, успішно навчаються з усіх предмет Багато читають додаткової літератури, самі активно шукають і аргументи, додаткові обґрунтування, порівнюють інформацію і знаход, істину, зацікавлено обмінюються думками з товаришами, перевіряй достовірність своїх знань.

Студент такого типу має орієнтацію на широку спеціалізацію, різнобічну глибоку професійну підготовку. Він бере активну учас роботі наукових гуртків або навіть проводить наукові дослідження раз^ викладачем. Ці студенти активні в громадській роботі, знаходять час відвідання театру й музею, зайняття спортом тощо. І

2 тип: Студенти, які чітко орієнтуються на вузьку спеціалізації Хоча пізнавальна діяльність студента й виходить за межі навчаль програми, проте на відміну від першого типу, якому притаманне подолай, рамок навчальної програми нібито в ширину, то цей вихід здійснюється] глибину. Для цієї групи студентів притаманне цілеспрямоване, вибіркс набуття лише тих знань, умінь і навичок, які необхідні (на їх думку) і майбутньої професійної діяльності. Ці студенти добре й відмін навчаються з предметів, що пов'язані з їхньою спеціальністю, виявляючи при цьому належного інтересу до суміжних наук і дисциплін.

Система духовних запитів студента звужена рамками професійне інтересів і тими, які перебувають поблизу них.

3 тип: Цю групу складають студенти ледарі та нероби. До виі^ школи вони прийшли за вимогою батьків, «за компанію» з товаришем а£ щоб не йти працювати чи служити в армії. Сфера їх інтересів міститься межами навчально-професійної діяльності. До навчання ставлять байдуже, постійно пропускають заняття, мають «хвости». Якщо допомагають товариші (батьки або викладачі), то часто дотягують отримання диплому.

У психологічній літературі є також і інша типологія студентів. Та. наприклад, В. Т. Лісовський виділяє такі типи студентів: «Гармонійний* «Професіонал», «Академік», «Організатор громадської роботи» «Любитель мистецтва», а також «Старанний», «Середняк» «Розчарований», «Ледар», «Творчий», «Богемний».

Не можна вважати правильною настанову окремих викладачів д₀ студентів: «Вони нічого не хочуть, вони нічого не знають». Неправда -_<оцуть, але не того, що, на думку викладачів, повинні хотіти. Знають, але не те, Щ° ^вони повинні, знову ж таки, на думку викладачів, знати.

А яким має бути «ідеальний» студент, якого ви мріяли б навчати в невдовзі? Один зі студентів на це відповів коротко: «Справжній студент той, ^хто звільнений від шкільних стереотипів». Викладачі так характеризують ідеального студента:

• уміє вчитися;

• розсудливий;

• самостійний (самоконтроль, самоорганізація тощо);

• творчий (мислить творчо);

• має інтерес до науки, бере участь у науковому гуртку.

А які типи студентів бачать самі студенти у своєму студентському середовищі? Ось одна така типологія, яку розробили студенти щодо самих

себе:

1. Відмінники - «зубрили» - ті, хто постійно відвідують заняття і через наполегливу працю (не завжди раціонально організовану) добиваються гарних результатів. Вони дуже дисципліновані, а тому з них часто обирають «старост».

2. Відмінники - «розумні» - ті, хто володіють високим інтелектом, великою шкільною базою і своїми запитаннями можуть поставити деяких викладачів у складне становище. Дехто з них вважає: «Навіщо відвідувати кожне заняття, адже ми й так розумні». Взагалі навчаються за принципом «усього потроху».

3. Студенти - «трудівники» - ті, хто постійно навчається, але з огляду на їх розумові здібності їхнім успіхам у навчанні не позаздриш.

4. «Випадкові» - це контингент різноманітний: дівчата, які бажають стати дипломованими дружинами; юнаки, що «косять від армії»; хулігани, яких батьки «всунули» до університету, аби вони хоча чимось займались. Вони після закінчення ВНЗ переважно працюють не за спеціальністю і т. п.

5. Студент - «трутень» - той, хто живе за рахунок інших, використовує чужі знання, матеріал (конспекти, контрольні роботи тощо) ^Як власний; нікому не допомагає, але сам постійно потребує допомоги; ³Дебільшого невдячно «використовує» інших.

Отже, при роботі зі студентами потрібно враховувати

^Зак°номірності та психологічні механізми особистісного їх розвитку, які

³УМовлені як своєрідністю соціальної ситуації розвитку студентства, так і

^сновними психологічними особливостями юнацького віку. Викладачеві

°трібно безумовно «приймати» кожну особистість студента в її

Повторному вияві та визнавати за ним право власного вибору.

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрчвнко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇІі

/. Юрчвнко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Завдання до практично-семінарського заняття № 2 «Психологія студентського віку»

Питання для опрацювання: -

1. Проаналізувати фактори, які характеризують студентство! окрему соціальну групу. Чим обумовлені особливості сучасн студентства в Україні?

2. Які особливості юнацького віку є визначальними когнітивного та психосоціального розвитку студента?

3. Дати коротку характеристику студентського періоду людини за схемою аналізу психологічного віку.

4. Чому вузівське навчання є одним із головних факте соціалізації особистості студента? За якими основними механізмами здійснюється?

5. Коли розпочинається процес соціалізації особис майбутнього викладача? Які його джерела?

6. Використовуючи психологічну літературу, розкрити соціаль психологічний портрет сучасного студента. Наскільки і в чому співпадає (або не співпадає) з реальним портретом студента з ваі колишньої групи? Чи є протиріччя? Які? (Відповісти письмово).

7. Які психологічні особливості юнацького віку дали приї П. Флоренському припустити таке: «Секрет творчості в збереженні юне Секрет геніальності в збереженні дитинства»?

8. Чи відомий Вам художній твір, одним із героїв якого є студе^ Яку характеристику дає автор цьому студенту? Яке ставлення автора цього героя?

9. Чому кінець студентського віку вчені вважають періоде «сходження людини до вершин творчості»?

10. Чому студентський період життя людини називай доленосним?

11. Чи має позитивне значення для формування особистості студента криза його ідентичності? Якщо так, то яке?

12. В яких проявах поведінки та рисах особистості студеі- виявляється успішність його адаптації до ВНЗ? Запропонуйте влас програму підвищення рівня соціально-психологічної адаптації студента вищої школи.

Самостійна робота студента:

І. Опрацювати першоджерела (конспект, тезиси): 1. Абдуллина О.А. Личность студента в процессе профессиональ ной підготовки// Вьісшее образование в России. -1993. -№ 3. - С. 165-17С

2. Андреев А. Студент и культура: Информация к размьішлению // _сШЄе образование в России. - 2004. - №4. - С. 101-105.

3. Балабанова Л. М. Психолого-педагогічні проблеми гтх/дентського віку // Психологія: 36. наук, праць. - К.: НПУ, 1999. - ^4(7)--С 169-170.

4. Бондаренко О. Ф. Психологічні особливості сучасного студента та проблеми професійної підготовки психологів-практиків // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - №4. - С. 8 -11.

5. Вайсеро К. И. О социально-культурной адекватности студентов // Инновации в образовании. - 2002. - №4. - С. 77- 88.

6. Вербан Е. О. Стратегії і прийоми психологічного подолання життєвих криз особистості // Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - №8. - С. 7-9; № 9. - С. 12-14.

7. Жигайло Н. Психологічні проблеми адаптації студентів- першокурсників і шляхи їх вирішення // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2004. - №4. - С. 107-112.

8. Захарова Л. Н. Личностньїе особенности, етили поведения и типьі профессиональной самоидентификации студентов педвуза // Вопросьі психологии. - 1991. - №2. - С. 60-66.

9. Конопкин О. А. Общая способность к саморегуляции как фактор субьективного развития // Вопросм психологии. - 2004. - №2. - С. 128-135.

10. Леонтьев А. Н. Психологические вопросьі формирования личности студента // Психология в вузе. - 2003. - №1-2. - С. 232-241.

11. Мещерякова И. А., Иванова А. В. Проблемное поле и переживання студентов // Психологическая наука и образование. - 2004. - №2.-С. 5-Ю.

10. Подоляк Л. Г. Психологія раннього юнацтва // Психологічна

газета. - 2004. - №18 (18). - С. 28-31.

13. Поторій Я. І. Особливості ціннісно-мотиваційної сфери ^стУДента // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №2. - С 36-39.

14. Разумникова О. М. Взаимодействие тендерних стереотипов и ^изненньїх ценностей как фактор вьібора профессии // Вопросьі "сихологии. - 2004. - №4. - С. 76-83.

15. Семенов И. Н., Репецкий Ю. А. Личностное самоопределение *^ак ключевой фактор образования взросльїх // Мир психологии. - 1999. - ^2 (18). -с. 32-38.

16. Скрипник В. Особливості перебігу та самосприйняття ^с°Ціально-психологічної адаптації студентів 1 курсу // Психологія і суспільство. - 2005. - №2. - С. 34-40.

Л.Г. Подоляк. В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ Е

«психолопя вищої школи»

Додаткова література:

1. Астахова В. І. Деякі нові штрихи в соціальному _ми студентства // Проблеми вищої школи. - К., 1993. - Вип. 78. - С. 65-6

2. Барабаш Н., Тульчинский М. Психофизиологи особенности студентов с различньїми типами «коронарного поведе Вестник вьюшей школьї. - 2000. - №3. - С. 32-33.

3. Белобрьїкина О. А. Традиции как средство ра профессиональной идентичности студентов-психологов // Психо. вузе. - 2004. - №2. - С. 99-109.

4. Дубовицкая Т. Д. Диагностика уровня профессионги направленности студентов // Психологическая наука и образован 2004. - №2. - С. 82-86.

5. Иванова Н. Л. Идентичность и толерантность: соотної зтнических и профессиональньїх стереотипов // Вопросьі психоло 2004. - №6. - С. 54-62. і

6. Кіпень В. Українське студентство: на що орієнтуємося і цінуємо? // Управління освітою. - 2001. - № 22. - С. 3-5.

7. Левківська Г. П. Адаптація першокурсника в умовах ВЗО. Науково-методичний центр, 2001. - 128 с.

8. Мартинюк І. О. Проблеми життєвого самовизначення м Досвід прикладного дослідження. - К.: Наукова думка, 1993. - 54 с.

9. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности. - Просвещение, 1991. - 286 с. ( С. 133-285).

10. Особистісні кризи студентського віку: 36. наук. ст. / Відп. ^ Т. М. Титаренко. - Луцьк: Ред.-вид. відділ «Вежа» Волинського держ. у» ім. Лесі Українки, 2001. - 110 с.

11. Разумникова О. М. Пол и профессиональная направленн студентов как факторьі креативности // Вопросьі психологии. - 2002. - С. 111-125.

12. Савченко С. В. Социализация студентской молодежи условиях регионального образовательного пространства. - Луга Альма-Матер, 2003. - 406 с.

13. Саенко Ю. В. Суеверие современньїх студентов // Воп психологии. - 2004. - №4. - С. 122-130.

14. Селіверстов С. І. Деякі проблеми адаптації студентів перше курсу у вищому навчальному закладі // Проблеми освіти. - 1997. - №10 С. 69-81.

15. Фурман А. В. Психодіагностика особистісної адаптованім. Наукове видання. - 2-е вид., скор. - Тернопіль: Економічна думка, 2003 64 с.

16. Шихи Г. Возрастньїе кризисьі: Ступени личностного роста. -

_лбЮвента, 1999. -434 с. ^с " 17. Зриксон 3. Идентичность: юность и кризис: Пер. с англ. - М.,

₁₉96.-344С.

II. Визначити основні поняття теми та виписати їх із поясненням у

тематичний словник.

III. Скласти психологічний портрет «ідеального», на Вашу думку,

студента.

IV. Дати оцінку своїм професійним якостям, які Ви набули під час

навчання у ВНЗ.

Таблиця 1.3