Модуль 2. Психологічні засади управління вузівськиі навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів

Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальниі процесом у вищій школі

Конспект лекції

' План

1. Освіта як система, характерні для неї особливості.

2. Необхідність і об'єктивні можливості управління систеї освіти. Види педагогічного управління.

3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління:

а) мета і зміст професійної освіти;

б) психологічні засади організації навчального процесу;

в) педагогічний контроль і оцінка як функція управління.

Основні поняття теми: педагогічне управління, керівництва, об'єкт управління, професіограма, модель фахівця, навчального процесу, самостійна навчальна робота, професії компетентність, професійна рефлексія, контроль і оцінка.

2.1.1. Освіта як система, характерні для неї особливості

Освіта - це те, що залишаєть ' коли все, що ти вивчив - забуп

Б. Ф. Скінне американський психс

Оптимізація управління в системі освіти, як і в інших сфер соціального буття людини, передбачає врахування також психологічну соціально-психологічних чинників, які впливають на цей процес. Вс. пов'язані з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей люд« та закономірностей їх взаємодій у соціальних групах.

Л. М. Карамушка визначає управління як явище об'єктивне світу, яке притаманне високоорганізованим динамічним системам полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу керуючої системи керовану за допомогою спеціальної сигнально-інформаційної програми.

Управління в технологічному смислі передбачає організацію, пи/ііністрування та керування, від яких залежить ефективність роботи всієї истеми. Одним із соціальних об'єктів управління є система освіти.

Освіта є впорядкованою, налагодженою системою, яка гадається з декількох ланок, між якими існує черговість і наступність. Система освіти підпорядкована єдиній меті - формуванню людини як особистості шляхом входження її в соціальне середовище; формування особистості, яка в подальшому здатна до соціальної творчості та розвитку культури. Саме тому освіта визнана цивілізованим світом як реальна цінність суспільства з підготовки наступного молодого покоління до самостійного життя і праці.

Управління в системі освіти, на відміну від технічних систем, завжди особистісне (особистість - особистість), тобто це взаємодія двох осіб - керівника (педагога) та підлеглого (учня, студента). Складність у тому, що керувати людьми можна легко лише тоді, коли вони цього хочуть. А якщо не хочуть? Тоді їх треба тільки примушувати. Проте керівництво набагато ефективніше й дієвіше, ніж примус. Тому забезпечити ефективну реалізацію цілей і завдань можна лише при правильній поведінці керівника, при певному його стилі керівництва. За всіма відомостями, це демократичний стиль керівництва. Лише при такому стилі людина, якою керують (учень, студент, викладач), є не об'єктом, а суб'єктом діяльності, Це означає, що людина працює на вищому рівні активності, є автономною, самостійною і творчою. У системі освіти це особливо важливо, адже розвиток - це саморозвиток, саморух, хоча й соціально обумовлений.

Культура - це виклик і сила, яка запрошує. Мистецтво педагогічного управління полягає саме в тому, щоб вихованці прийняли Цей виклик, визнали його в педагогів. «Є лише одна сила - сила прийти на допомогу, і одна честь - честь надати допомогу» (Р. Емерсон). Щоб надати таку допомогу, суспільство спеціально готує людей, які організовують і реалізують процес передачі знань через педагогічну взаємодію, керують засвоєнням соціального досвіду. Саме тому навчання ' виховання є спільною груповою діяльністю типу Оі - О₂ (особистість -

особистість).

Освіта - динамічна система, бо зміст і програми освіти залежать ^ВІД розвитку науки і культури. Разом зі зміною і розвитком культури змінюється також зміст, мета, завдання та технологія навчання і виховання. Наприклад, у другій половині XX століття змінилося три ^сгпратегїї навчання і виховання:

• академічна;

• технологічна;

• гуманістична.

(117)

П.Г. Подоляк, а/. Юрченко

«ПСИХОЛОПЯ 8ИЩ0Г (і

«псмхопопя вищої школи»