Основні властивості пряжі та ниток

Пряжа та нитки характеризуються такими властивостями:

• лінійна щільність;

• розривне навантаження (міцність);

• розривне видовження;

• скручування;

• нерівномірність ниток по цих характеристиках.

Лінійна щільність скрученої пряжі та комплексних ниток

визначається як номінально-розрахункова величина за формулою: Т_р = (Ті + Тг + Тз.... + Т„) Г), де:

Ті, Т2, Тз, Т_п - це лінійна щільність ниток (однониткової пряжі), які скручені між собою,

Г|— коефіцієнт скручування.

Лінійну щільність однониткової пряжі та монониток визначають за допомогою вагового текстильного квадранту або технічних терезів з наступним розрахунком за формулою:

1000 У т

Т = ^

к

де: - сума мас відрізків ниток, г;

1 - довжина відрізку нитки (пряжі), м;

1000 - Коефіцієнт для переводу довжини ниток в кілометри;

п - число відрізків ниток.

Розривне навантаження (міцність) - це найважливішій показник якості пряжі та ниток. Міцність визначається якістю волокнистої сировини, ступенем скручування пряжі (нитки), її лінійною щільністю та характером оздоблення. Визначають міцність за допомогою розривних машин і вимірюють в сН/текс.

Розривне видовження показує приріст довжини нитки в момент її розриву, визначається видовження видом сировини та структурою ниток. Вимірюється в % від початкової довжини або в мм.

Скручування визначається числом обертів нитки навколо власної осі на 1 метр її довжини. Ступень скручування визначається лінійною щільністю та призначенням пряжі та ниток, а також залежить від виду та якості волокон. Ступень скручування впливає на міцність пряжі: при збільшенні скручування міцність зростає, зростає також і пружність. Визначають ступень скручування за допомогою спеціального приладу - круткоміру.

Дефекти пряжі та ниток

Сміттєва пряжа - є наслідком недостатнього очищення волокон в процесі прядіння. Після фарбування домішки і забруднення виділяються як білі крапки, що погано впливає на зовнішній вигляд пряжі та виробів і знижує їх сорт.

Пересічки та переслежини - це чергування тонких та товстих ділянок в пряжі, яке виникає внаслідок неправильної роботи витягувального приладу рівничної або прядильної машин. Цей дефект сприяє нерівномірності фарбування тканин і не допускається в 1 та 2 сортах текстильних матеріалів.

Шишки - короткі місцеві потовщення пряжі.

Непропрядки - малоскручені потовщені ділянки ниток.

Петлі та сукрутини - утворюються при намотуванні пряжі на її поверхні внаслідок великого скручування або слабого натягу.

Забруднена пряжа - ускладнює процеси відварювання: після нього залишаються плями.

Дефекти штучних ниток

Нерівномірний та недостатній блиск виникає внаслідок порушень технології формування волокон та їх оздоблення.

Різновідтінковість при фарбуванні виникає внаслідок неоднорідності целюлози або забруднення віскози.

Жорсткість виникає при формуванні волокон з невизрілої або перезрілої віскози.

Ворсистість - це велика кількість обірваних волокон на поверхні нитки, появлення яких пояснюється недостатньою в’язкістю віскози.

Кучерявість - місцева волокнистість ниток.

Дефекти пряжі та ниток обумовлюють виникнення дефектів тканин, знижують їх сортність.