Оздоблення тканин з хімічних волокон та ниток

Оздоблення тканин з хімічних волокон та ниток має багато спільного з оздобленням тканин з натурального шовку в зв’язку зі схожістю їх структури. Але є і деякі відмінності, які пояснюються різною природою волокон. Цикл оздоблювальних процесів визначається волокнистим складом, структурою та призначенням тканин.

І. Попереднє оздоблення складається з: обпалювання, крепі- рування, заварювання, відварювання, білення.

1. Обпалюванню піддають тканини зі штапельної пряжі.

2. Крепірування - обробка крепових тканин з віскозних ниток на креповому каландрі. Тканина проходить між гарячим (80-85°С) металевим валом, на якому вигравіруваний певний рельєфний малюнок, та пружнім валом з щільноспресованої бавовняної тканини. Після такого тиснення тканина надбає рельєфний малюнок, який після наступного відварювання створює креповий ефект.

3. Заварювання - обробка тканин з ацетатних та триацетатних ниток у розпрямленому стані миючим розчином при температурі 95-98°С на протязі 20-30 хвилин з наступним різким охолодженням, що дозволяє уникнути створення заломів при наступних вологих обробках, температура яких не перевищує температури заварювання.

4. Відварювання. Тканини з віскозних ниток і штапельного волокна, а також крепові відварюють в мильних розчинах невисокої концентрації для видалення шліхти, масел та різних забруднень. Тканини з ацетатних та триацетатних ниток в зв’язку з їх високою чутливістю до лугів та високих температур відварюють в нейтральних розчинах при температурі 80-85°С. Тканини звільняються при цьому від різних домішок та забруднень, шліхти, рівномірно усаджуються та крепіруються, збільшується їх гігроскопічність. Тканини з синтетичних волокон відварюють на протязі 30-60 хвилин в розчинах синтетичних миючих засобів для видалення шліхти та масел.

5. Біленню можуть піддаватися капронові тканини та деякі тканини з штучних волокон.

2. Фарбування.

Тканини з віскозних ниток та штапельних волокон фарбують прямими азофарбниками, кубозолями. Легкі тканини для суконь (маркізет, креп-жоржет), які часто піддають пранню, фарбують кубовими фарбниками. Напівшовкові підкладкові тканини (саржа, сатин-дубль) фарбують сірковими фарбниками. Ацетатні та триацетатні тканини, а також тканини з синтетичних волокон (капрону, лавсану, нітрону, хлорину) фарбують дисперсними фарбниками. Тканини з капрону фарбують також кислотними, протравними та прямими фарбниками, а тканини з нітрону - катіонними.

2. Друкування тканин з хімічних волокон та ниток виконуються аналогічно друкуванню тканин з натурального шовку.

3. Заключна обробка складається з: стрижки і чистки, апретування, вирівнювання по ширині, сушки, термообробки, декатирування, м’якчіння, каландрування, правки утоку.

1. Крепові тканини насичують м’яким апретом, пропускають через ширильно-усадочну машину, потім обробляють вологим паром на заключному декатирі для усадки та поліпшення крепового ефекту, надання м’якості та блиску, вирівнюють по утоку.

2. Тканини для сорочок та суконь з віскозних ниток та зі штапельної пряжі насичують м’яким апретом, потім обробляють на сушильно-ширильній машині та на матовому каландрі, каландрують і виправляють на уточно-розправлюючій машині.

3. Плащові тканини з віскозних ниток насичуються водовід- штовхуючими апретами, пропускаються через сушильні барабани, ширильну каретку і каландр з сукном.

4. Підкладкові тканини з віскозних ниток в основі та бавовняної пряжі в утоку апретують зі зворотної сторони, обробляють на сушильно-ширильній машині, піддають м’якчінню, каландрують та виправляють на уточно-розправлюючій машині.

5. Ворсові тканини з штучних ниток проходять такі ж процеси заключної обробки, як і натуральні шовкові тканини.