Переплетення ниток

Ткацьке переплетення є однією з головних характеристик структури тканини.

Нитки основи та утоку послідовно переплітаються між собою за певним порядком, який називається рапортом переплетення, внаслідок чого створюється тканина з характерними для даного переплетення структурою, зовнішнім виглядом та властивостями. Рапорт переплетення визначається мінімальною кількістю ниток основи та утоку, які необхідні для утворення закінченого малюнку переплетення. Відрізки ниток основи та утоку на поверхні тканини, які вільні від переплетення з нитками іншої системи, називають перекриттями. Довжина перекриттів впливає на стан поверхні тканини та її властивості. Довгі перекриття надають тканині більшої гладкості поверхні та розтяжності.

Класифікація ткацьких переплетень

Всі ткацькі переплетення поділяються на 4 класи:

1. Прості.

2. Дрібновізерункові.

3. Складні.

4. Великовізерункові (жакардові).

Прості переплетення поділяються на такі види: полотняне, саржеве, сатинове, атласне.

Дрібновізерункові переплетення поділяються на два підкласи: похідні від простих та комбіновані.

Похідні від простих переплетень поділяються на групи:

а) похідні від полотняного: репсове та рогожка;

б) похідні від саржевого: посилена, складна, ламана та зворотна саржа;

в) похідні від атласу та сатину - посилені атлас та сатин.

Комбіновані переплетення поділяються на такі види: крепові,

діагоналеві, вафельне, канвове, поздовжньо- та поздовжньо- поперечносмугасті.

Складні переплетення поділяються на три підкласи: подвійні, ворсові, ажурні.

Подвійні переплетення поділяються на групи: дволицеві, двошарові, мішкові.

Ворсові переплетення поділяються на групи: уточно-ворсові, осново-ворсові та махрові.

Великовізерункові (жакардові) переплетення поділяються на два підкласи: прості та складні; останні, в свою чергу, поділяються на: дволицеві, двошарові та ворсові.

Характеристика переплетень

Прості переплетення:

Полотняне переплетення характеризується частим переплетенням між собою ниток основи та утоку, на поверхню тканини виводиться однакова кількість основних та уточних перекриттів однакової довжини, які розташовані у шаховому порядку. Тканини мають однакову структуру лицевої та зворотної сторін. Рапорт переплетення по основі дорівнює двом ниткам. Таким переплетенням виробляють найбільш тонкі, легкі та найменш щільні тканини типу батисту, шифону, а також такі тканини, як бязі, ситці та інші. При використанні ниток основи та утоку різної товщини на тканині утворюється поздовжній або поперечний рубчик, так звшіж удавано репсовий ефект (тканини типу попліну).

Тканини полотняного переплетення мають жорстку стабільну структуру, високу міцність, найменший розтяг.

Саржеве переплетення характеризується наявністю на поверхні тканини діагональних смуг, які утворюються основними та уточними перекриттями внаслідок зсуву рапорту переплетення в кожному наступному горизонтальному ряді перекриттів на одну нитку. Звичайно діагоналі розташовуються під кутом 45°, але у випадку підвищеної щільності основи або утоку діагоналі можуть йти більш круто або більш полого.

Рапорт саржевого переплетення по основі дорівнює трьом та більше ниткам і може виражатися дробом, чисельник якого показує число основних перекриттів, а знаменник - число уточних перекриттів в рапорті. Якщо на лицевій стороні тканини переважають основні нитки, саржа називається основною, а якщо уточні -уточною.

Тканини саржевого переплетення більш гладкі, щільні, товсті та важкі, ніж полотна, вони більш розтягуються (особливо по діагоналі), мають меншу міцність, але більш стійкі до стирання. Саржевим переплетенням виробляють підкладкові, костюмні, плащові, деякі пальтові тканини та для суконь.

Сатинове та атласне переплетення створюють гладку поверхню тканини з підвищеним блиском. Утворюються переплетення внаслідок рідкого переплетення між собою ниток основи та утоку та виведення на поверхню подовжених перекриттів. В сатині лицева поверхня тканини створюється уточними перекриттями, в атласі - основними. Малюнок переплетення будується внаслідок зсуву рапорту в кожному наступному ряді перекриттів не менш, ніж на одну нитку. Рапорт переплетення виражається дробом, де в чисельнику вказують число ниток в ньому, а в знаменнику - число ниток зсуву.

Тканини сатинового та атласного переплетень характеризуються підвищеною щільністю: перші - по утоку, другі - по основі. Тканини більш важкі та товсті, ніж полотна та саржі; стійкі до стирання, м’які та еластичні, мають високе обсипання та розсунення ниток. Сатиновим переплетенням виробляють бавовняні сатини, деякі драпи. Атласним - бавовняний тік - ластик, шовкові атласи, креп-сатини.

Дрібновізерункові перететення

1. Переплетення, похідні від простих:

Репсове переплетення утворюється внаслідок подовження основних або уточних перекриттів полотняного переплетення при зберіганні шахового порядку переплетення ниток основи та утоку між собою. Нитки однієї системи можуть перекривати 2-3 та більше ниток іншої системи. При цьому на поверхні тканини утворюються випуклі рубчики (поздовжні в уточному репсі і поперечні в основному репсі). Тканини репсового переплетення внаслідок більш рідкого переплетення ниток, ніж у тканин полотняного переплетення, більш м’які, а внаслідок більшої щільності - більш міцні та менш розтяжні. Виробляють репсовим переплетенням бавовняні та шовкові репси, деякі костюмні та пальтові тканини.

При розкрої тканин необхідно враховувати напрямок рубчиків.

Рогожка - це подвійне або потрійне полотняне переплетення, яке створюється внаслідок одночасного переплетення між собою 2-3 ниток основи з 2-3 нитками утоку, внаслідок чого на поверхні тканини утворюються прямокутники з основних та уточних перекриттів, які розташовані в шаховому порядку. Рогожка, на відміну від полотняного переплетення, дозволяє виробляти тканини більшої щільності, достатньо м’які та еластичні (бавовняні та лляні рогожки, деякі види шовкових тканин для суконь та декоративні).

Посилена саржа, на відміну від звичайної, не має одиночних перекриттів.

Вона може бути основною, уточною або рівносторонньою. На поверхню тканини виведені по 2-3 нитки основи або утоку. При цьому утворюються більш широкі та рельєфні, ніж у звичайної саржі, діагоналеві смуги на поверхні тканини. Цими переплетеннями виробляють костюмні тканини (шевйот, бостон, трико), тканини для суконь (шотландки, кашемір, фланелі), деякі пальтові тканини та підкладкові.

Складна саржа характеризується наявністю в одному рапорті декількох діагоналей різної ширини. Це переплетення також може бути основним, уточним та рівностороннім. Виробляють цими переплетеннями деякі види тканин для суконь та костюмів.

Ламана саржа утворюється при зміні напрямку діагоналей саржі під прямим кутом, внаслідок чого на поверхні тканини утворюється рельєфний малюнок у вигляді “ялинки”. Завдяки різному відбиттю світла діагоналями, які ідуть в різних напрямках, на поверхні тканини спостерігаються поздовжні смуги з уточних та основних перекриттів, які чергуються між собою. Найбільш виразний ефект “ялинки” створюється при строкатому способі виготовлення тканини (з ниток різного кольору). Ламаною саржею виробляють бавовняні та вовняні костюмні тканини типу трико, а також деякі пальтові.

Зворотна саржа відрізняється від ламаної тим, що в місцях зламу виникає зсув діагоналей: проти діагоналей з основних перекриттів розташовуються діагоналі з уточних перекриттів. Цим переплетенням виробляють костюмні (трико), пальтові (драпи), білизняні (гринсбон) тканини.

Посилені сатин та атлас утворюються посиленням основних перекриттів в сатині та уточних в атласі. Посилення здійснюється виведенням на лицеву поверхню подвійних перекриттів, міцність тканин при цьому зростає. Посиленим сатином виробляють бавовняні тканини для спецодягу: молескін, сукна. Посиленим атласом - костюмні вовняні габардини.

Тканини, вироблені переплетеннями, похідними від саржевого, мають такі ж самі властивості, як і тканини звичайного саржевого переплетення.