Ткацтво Загальні відомості про ткацтво та тканини
Ткацтво - це процес виготовлення тканини.
Тканина уявляє собою просторову сітку з прямокутних або квадратних чарунок,, які утворюються при переплетенні двох та більше взаємно перпендикулярних систем ниток. Система ниток, які розташовані уздовж тканини, називається основою. Система ниток, які розташовані поперек тканини, називається утоком.
Послідовність операцій підготовки ниток до ткацтва.
Підготовка ниток основи.
Перемотування для збільшення довжини ниток основи. Нитки з декількох паковок послідовно перемотують на одну велику бобіну, кінці ниток зв’язують. Нитки при цьому також очищуються від пуху та бруду, дефектні ділянки обривають та вилучають.
Снування - це підготовка системи ниток основи відповідно ширині тканини, тобто ряду паралельно розташованих ниток однакової довжини, які намотані на загальну бобіну - снувальний вал. Для цього 300-600 бобін розташовують на спеціальній рамі - шпу- лярнику; нитки з них з однаковим натягом намотують на снувальний вал. Таким чином, готується партія валів, нитки з яких в процесі шліхтування з’єднуються в одну основу і намотуються на ткацький навій.
Шліхтування - нанесення на поверхню ниток клейової речовини, яка покриває нитки після висушування гладкою еластичною плівкою. Це зменшує обривність ниток, захищає їх від тертя о деталі ткацького верстату. Шліхтуванню піддають однонит- кову пряжу. Скручену пряжу, а також вовняну апаратну пряжу та синтетичні нитки не шліхтують.
Проборка та прив’язування - це заключна операція підготовки ниток, в ході якої нитки заправляють у відповідні деталі ткацького верстату ручним або механізованим способами.
Підготовка ниток утоку.
Перемотування ниток на шпулі човника.
Зволоження ниток або нанесення емульсій для зменшення обривності.
Процес ткацтва
Процес виготовлення тканини на ткацькому верстаті складається з трьох основних моментів:
Одна система ремізок 8 (рис. 7) піднімається уверх і піднімає певну кількість ниток основи у відповідності з рапортом ткацького переплетення, а інша опускається донизу і опускає решту ниток основи. При цьому між розсуненими таким чином нитками основи створюється так званий ткацький зів. Бердо 6 знаходиться у вихідній позиції, а човник 5 з одного боку верстату проходить крізь ткацький зів, прокладає нитку утоку і входить при гальмуванні в човникову коробку на іншому боці батану 4.
Рис.
7. Схема устаткування ткацького верстату
Бер до рухається до краю тканини, що виробляється З, і прибиває нитку утоку до кута ткацького зіву. В цей момент верхня ремізка опускається донизу, а нижня піднімається уверх, ре- мізки зустрічаються у середньої позиції і ткацький зів закривається.
Ремізка, яка рухається донизу,-займає крайню нижню позицію, а ремізка, яка піднімалась уверх, займає крайню верхню позицію. Бердо повертається у вихідну позицію. Знов відкривається ткацький зів, крізь який човник рухається в зворотному напрямку та прокладає нитку утоку. Процес повторюється.