1.Характеристика світогляду

а) Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які визначають загальне розуміння світу і місце в ньому людини. Тобто основою світогляду є знання, які формуються всім життям, комплексом природничих та суспільних наук. Але світогляд не просто сума знань, а їхній «сплав», їхнє складне переплітіння. Для світогляду дуже важливе, щоб знання стали переконанням, способом життя і визначали норми поведінки. Тут світогляд стискається з мораллю.

б) основні компоненти:

-пізнавальний-узагальнене знання про світ

-ціннісно-нормативний-цінності(поширені у суп. Уявлення про осн.життєві цілі та способи їх досягнення),ідеали, норми.

-емоційно-вольовий-щоб знання, цінності та ідеали реалізувалися в практичних вчинках і діях,необх.їх перетворення в особистісні переконання, вироблення певної психолог. установи на готовність діяти.

У світогляді виділяють світорозуміння пізнавально-інтелект. Рівень та світовідчуття – емоційно - психолог. рівень. Тобто у форм. світогляду бере участь не тільки розум, а й емоціїю

2. Істор.Світ.

а) Оскільки істор. епохи відрізнялися одна від одної рівнем розвитку культури, ек. і політ. ладом, рівнем розвитку пізнання, то світогляд в різні епохи відрізн., виступаючи у виді різноманітних форм світогляду - міф, релігія, філософія. Міф та релігія відрізн. своєрідним трактуванням явищ оточуючого світу та людини. Першою спробою дати питання на світогл. питання був міф. Метафорична форма викладу думок, злиття уяви, фантазії з самою реальністю, олюднення природи дає змогу розгляд. Цей тип як емоційно-образну свідомість дитинства людства. Релігійний базується на вірі в Бога, тобто прийняття відповідних положень без доказів-основа реліг. світогляду. Але міф та релігія зі своїми готовими, раз і на завжди даними відповідями вже не могли задовольнити зрост. інтерес людини до пізнання, узагальнити накопичений досвід. Саме в цей час зявл. перші філософи. Вони розкріпачують мислення, звільняють його від кордонів.

б) Філ. - особливий вид дух. діяльності, якому притаманний ряд рис, які зближують ії з деякими інш. сферами та відокремлюють від них. Виявлення специфіки філ. здійсн. через порівн. її з наукою

1.Елементами науково знання є факти, закономірності, теорії. Знання регламентуються вже на імпиричному рівні. А філ. висновки не підлягають емпір. перевірці. Наука розглядає лише фрагмент світу, а не в цілому. Сутність філ. - розмірковування над загальними проблемами у системі людина-світ.

2.Наука відпов. на питання чому?, а філ - для чого? з якою метою? Наука покликана обслуг. Практичні потребиа філ. обґрунтовує ідеал, повяз. з пошуком сенсу життя людини та суспільства.

3.В науці завжди є фундам. теорія - прадигма, яку приймають усі вчені, що працюють в даній області. У філ ніколи не було єдиної парадигми ,тут ми вступаємо в царство свободи духу(можна прийняти будь яку точку зору)

4.наука еволюціонує по типу природно - істор. прогресу, поступальним рухом від нижчих форм до більш досконалих. філ притаман. Соціокультурний тип прогресу, при якому кожна нова форма розгляд. як самоцінна і НЕ порівн.. з інш. З точки зору прогресивності.