8.1.2. Структура та функції органів внутрішньогосподарського контролю

Організація внутрішньогосподарського контролю покладена на керівника підприємства, який через наявні відділи, юридичні служби, служби маркетингу, бухгалтерії, планово-економічні, виробничі, від­діли технічного контролю, лабораторії та інші служби підприємства здійснює контроль за виконанням виробничих планів і завдань, по­ло­жень, законів, інструкцій, власних рішень.

Внутрішньогосподарський контроль – це взаємозалежна система контрольних дій усіх служб підприємства із виконання єдиної мети та завдань.

Система внутрішнього контролю визначається внутрішніми пра­ви­лами та процедурами контролю, які запроваджуються власником під­приємства для досягнення поставленої мети – забезпечення (в межах можливого) стабільного й ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та ра­ціонального використання активів підприємства, запобігання та ви­криття фальсифікацій і помилок, достовірності бухгалтерських записів та своєчасної підготовки фінансової інформації.

Система внутрішнього контролю виходить за межі тих аспектів, які безпосередньо стосуються тільки бухгалтерського обліку, і включає:

а) середовище контролю, де відбуваються операції – заходи і за­писи, які характеризують загальне ставлення керівництва і власників підприємства до діючої системи внутрішнього контролю, важливість діючої системи внутрішнього контролю для підприємства.

До факторів середовища контролю належать:

• діяльність керівництва (власників);

• економічна політика та методи керівництва;

• організаційна структура підприємства і методи розподілу функ­цій управління та відповідальності;

• управлінські методи контролю, в тому числі кадрова політика і практика, а також порядок розподілу обов’язків;

б) специфічні заходи контролю, які забезпечують:

• періодичне зіставлення, аналіз і перевірку рахунків;

• перевірку арифметичної точності записів;

• контроль умов функціонування та використання комп’ютерних інформаційних систем, зокрема підтримання контролю над періо­дич­ними змінами комп’ютерних програм, доступ до бази інформаційних даних;

• ведення та перевірку контрольних рахунків і перевірочних об­лі­кових регістрів за рахунками;

• порядок проходження та затвердження документів (графік до­ку­ментообігу);

• зіставлення прийнятих внутрішніх правил з вимогами законо­дав­чих актів та зовнішніми джерелами інформації;

• порівняння загальної суми наявних грошових коштів, вартості цінних паперів і товарно-матеріальних запасів із записами в облікових реєстрах;

• порівняння та аналіз фінансових результатів діяльності підпри­ємства з показниками фінансового плану (прогнозу).

8.1.3. Обов’язки і відповідальність посадових осіб

Внутрішній контроль повинен здійснюватися всіма наявними струк­турними підрозділами, відділами та службами суб’єкта госпо­да­рювання. Кожна посадова особа та працівник підприємства зобов’я­зані виконувати контрольні функції у відповідності зі своїми поса­довими й функціональними обов’язками, які повинні бути затверджені керівниками підприємства (бухгалтерія, планово-економічний, відділи постачання й збуту, лабораторія, відділ маркетингу та ін.).

У штаті суб’єкта господарювання може бути посада ревізора чи аудитора як суб’єкта внутрішнього контролю. Однак і ревізор або аудитор, як і інший працівник, здійснюючи внутрішньогосподарський контроль, виконує контрольні функції тільки в межах своїх повно­важень, посадових і функціональних обов’язків, затверджених керів­ником.