Змістовний модуль 6. Українська народна і національна символіка.

Поняття «знаку», «символу», «оберегу» у розумінні українців. Символічне значення дерев та кущів в Україні: дуб, вишня, липа, явір, клен. Калина як символ українського народу. Калина в обрядах, звичаях народу, у фольклорі. Верба як символ українства. Рослини у фольклорі, традиціях та звичаях українського народу. Барвінок, мальви, нагідки, чорнобривці, любисток як найбільш поширені квіти в українців. Символічне значення птахів та тварин. Народна християнська символіка. Українська геральдика. Розвиток української національної символіки наприкінці ХХ – початку ХХІ століть.

Види навчальної діяльності студентів: лекція, семінарське заняття, індивідуальна робота, самостійна робота

Лекція. На лекціях викладач дає студентам головні напрями вивчення теми, пропонує основну й додаткову літературу, висвітлює найбільш важливі питання, показує приклад аналізу літературних явищ, скеровує процес подальшого самостійного осмислення студентами матеріалу. Лекція не є пасивним для студента видом навчальної діяльності. Вона потребує спеціальної підготовки (читання художніх текстів, уміння поставити запитання, вести діалог з викладачем та ін.).

Семінарське заняття поглиблює знання, отримані під час лекції. До практичного заняття студенти повинні опрацьовувати необхідну наукову та науково-методичну літературу з теми, відобразити це у своїх конспектах. На практичному занятті студент повинен вільно й розлого висловлюватися щодо того чи іншого питання теми, спираючись на додатковий матеріал, а також на знання наукової (основної і додаткової) літератури до теми. Важливим є виконання окремих видів самостійної роботи до теми практичного заняття, яка оцінюється окремо.

Індивідуальна робота студентів та її види (тестування, анкетування, опитування, консультація): Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Види індивідуальної роботи студентів у процесі вивчення курсу «Етнографія України»: тестування, анкетування, опитування, реферат, консультація.

Тести є ефективною формою підготовки до практичного заняття, а також для самоперевірки студента. Тести застосовуються не тільки в поза аудиторній роботі студентів, але й в аудиторній , для контролю якості знань.

Анкетування є способом опитування населення, полягає у тому, що дослідник набуває масовий етнографічний матеріал зі широкого кола питань. Етнологи використовують такі типи етнографічних анкет і відповідні анкетні форми опитування населення: анкети на які репрезентанти інформації відповідають самостійно та анкети, які заповнюють за відповідями респондентів етнологи. Набувши за допомогою анкетування статистичний матеріал в різні роки, етнолог може простежити динаміку процесів, головні тенденції і закономірності розвитку, а відтак на основі отриманих результатів пропонувати органам виконавчої та представницької влади певні рекомендації щодо посилення чи послаблення досліджуваних явищ.

Результати тестування і реферати оцінюються окремо й фіксуються в журналі академічної групи.

Викладач надає індивідуальну допомогу студентам у формі консультацій, пояснюючи складні моменти теми, спрямовуючи діяльність студентів, допомагаючи їм правильно організувати свою роботу.

Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах. комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Реферат пише кожний студент протягом вивчення навчальної дисципліни «Етнографія України» під керівництвом викладача на одну з обраних тем (обсяг – 10-15 сторінок). Як форма письмового оформлення доповіді на конкретну тему, за змістом він нагадує тематичний конспект, адже реферат – це спроба розібратися в тій чи іншій проблемі глибше, можливість самостійно подивитись на історичні події, явища, процеси, з’ясувати те, що раніше залишалося непоміченим. Водночас, він дає змогу студентові впевненіше орієнтуватися в джерелах та літературі з обраної теми, створює умови для комплексного використання навичок роботи з літературою, розвиває аналітичне, самостійне мислення, вчить логічно й аргументовано висловлювати на письмі свою думку до кожного практичного заняття студент отримує певну самостійну роботу (наприклад, проаналізувати особливості традиційного житла, світоглядні уявлення, народні знання, громадський та сімейний побут українців тощо), яка оцінюється окремо й фіксується в журналі академічної групи.