V. Форми контролю і звіту.

Контролює роботу керівник етнографічної практики, який призначається наказом ректора. Керівник складає і підписує план етнографічної практики, який складає студент спільно з ним або з науковим консультантом та методистом.

Після етнографічної практики студент подає керівнику документи:

1. план етнографічної практики з помітками про виконання;

2. щоденник етнографічних досліджень;

3. робочий зошит для польових досліджень;

4. польові етнографічні матеріали: письмові, графічні, образотворчі, географічні карти;

5. етнографічні джерела: вироби ремесел, знаряддя праці, одяг, вишивки, хатнє начиння та інше;

6. аналіз зібраних матеріалів з елементами типологізації, реконструкції, наукового передбачення;

7. звіт, в якому зазначається об’єкт і причини його дослідження, хронологічні етапи вивчення, власні спостереження і враження, висновки, побажання і рекомендації щодо покращення ефективності проходження етнографічної практики.

Для узагальнення та систематизації польових матеріалів, зібраних під час практики і підготовки звіту, студентам надається 3-5 днів після завершення етнографічних досліджень.

Vі. Підбиття підсумків етнографічної практики

Підведення підсумків етнографічної практики проводиться через 10 днів після закінчення даної практики в складі деканату, завідувача кафедри, кураторів задіяних груп, керівника практики, а також методистів, визначених наказом ректора.

Підсумкову доповідь робить викладач, який здійснював керівництво етнографічною практикою. Заслуховуються звіти студентів, їх пропозиції і побажання щодо більшої ефективності проведення етнографічних досліджень. Кращі наукові розробки студентів рекомендуються до друку в матеріалах студентської конференції, періодичній пресі Полтавщини, збірнику наукових праць Полтавського краєзнавчого музею.

Результати етнографічної практики виставляються в екзаменаційну відомість, а також у залікові книжки та індивідуальні плани студентів за національною шкалою оцінювання та кредитно-модульною системою.

Екзаменаційні питання:

1. Предмет, об’єкт та завдання етнографії як науки. Визначення понять «етнологія», «етнографія», «народознавство».

2. Діяльність Етнографічної комісії УАН (1921 — 1933 рр.).

3. Гадання, замовляння, ворожіння як специфічні види народних знань.

4. Сучасна етнографічна та етнологічна наука в Україні.

5. Первісні форми релігійних вірувань жителів етнічної території України.

6. Прядіння і ткацтво в Україні.

7. Проблема походження українського етносу в історіографії.

8. Землеробський календар та народна метрологія.

9. Водні засоби пересування українців.

10. Розвиток етнографічної науки наприкінці ХІХ століття.

11. Похоронно-поминальний обрядовий цикл.

12. Деревообробні промисли та ремесла.

13. Основні джерела та методологія етнографічних досліджень.

14. Весняна обрядовість українців.

15. Народини (особливості обрядів, пов’язаних із народженням дитини).

16. Етнографічна характеристика народних свят зимового циклу.

17. Особливості розвитку етнографії в радянський період.

18. Традиції українського літописання у ХІІ — середині ХVІІ століть.

19. Язичництво як світоглядна система переконань.

20. Становлення етнічної території України в історичній ретроспективі.

21. Загальна характеристика домашніх промислів та ремесел.

22. Етнічні спільноти, їх класифікація.

23. Анкета-програма Ф. Туманського для опису України.

24. Головні убори та взуття українців.

25. Основні шляхи формування національної свідомості та патріотизму, поваги до власної історії та культури у підростаючого покоління.

26. Етнографічна діяльність М. Маркевича.

27. Піст у житті українців та його значення.

28. Етнографічна діяльність М.Костомарова.

29. Характеристика свят та обрядів осіннього циклу.

30. «Черниговского наместничества топографическое описание…» А. Шафонського та «Топографическое описание Харьковского наместничества» Н. Загоровського.

31. Основні етапи українського державотворення в історичній ретроспективі.

32. Обрядова їжа українців.

33. Поняття та зміст звичаєвого права в Україні.

34. Співвідношення за змістом і обсягом понять «етнос», «народ», «нація».

35. Становлення та діяльність академічних установ в незалежній Україні.

36. Сучасний український костюм. Національні тенденції в сучасному українському костюмі.

37. Процес становлення Української Академії Наук та її установ.

38. Теорія енергетичних полів та пасіонарності Л. Гумільова. Правомірність теорії географічного детермінізму в етнологічній науці.

39. Чумакування як різновид торгово-візничого промислу в Україні.

40. Проблема походження слов’ян в історичній науці.

41. Типи та функції сім’ї.

42. Народні прикмети та передбачення погоди.

43. Пріоритетні наукові проблеми сучасної етнології та етнографії.

44. Основні та допоміжні види господарювання українців

45. Зарубіжні автори про етнографічні знання українців ХV — середини ХVІІ століть.

46. Історико-етнографічне районування України.

47. Сучасні принципи створення сім’ї в Україні.

48. Вклад українських вчених у вітчизняну і світову етнографічну науку: дослідження Г. Новицького, мандрівні нотатки Г. Григоровича-Барського, внесок Ф. Сафроновича.

49. Трудова обрядовість українців.

50. Основні версії походження індоєвропейців та їх аргументація.

51. Народна медицина.

52. Особливості свят літнього циклу.

53. Історичні типи народних поселень.

54. Історичні умови розвитку етнографії у ХVІІ — ХVІІІ століттях.

55. Феномен етнічності.

56. Козацькі літописи ХVІІІ століття як джерело етнографічних знань.

57. Діяльність Російського географічного товариства та його вплив на розвиток етнографічної думки в Україні.

58. Етнографічна діяльність Д. Де ла Фліза.

59. Народна педагогіка.

60. Історичні умови та особливості розвитку етнографічної науки в Україні у ХІХ столітті.

61. Динаміка чисельності та розміщення українців на рубежі ХХ-ХХІ століть.

62. Первісні форми шлюбних взаємин та їхній розвиток в Україні.

63. Традиційні та повсякденні страви українців.

64. Загальна характеристика етнографічних та етноконфесійних груп в Україні.

65. Перша етнографічна експедиція Російської Академії Наук в Україну.

66. Особливості народного житла жителів Наддніпрянщини.

67. Етнічний склад населення України та етнонаціональні конфлікти.

68. Діяльність Комісії для опису губерній Київського учбового округу.

69. Мережа транспортних сухопутних шляхів та водних артерій України.

70. Етнографічні праці та розвідки першої половини ХХ століття.

71. Проблема початкового етапу існування української нації.

72. Весільний обрядовий цикл свят.

73. Регіональні особливості народного одягу населення України.

74. Засоби декоративного оздоблення українського одягу.

75. Організаційні форми та основні функції молодіжних об’єднань українців.

76. Характеристика демонологічного пантеону українців.

77. Релігійне життя українського народу в історичній ретроспективі.

78. Шкірообробні промисли та ремесла.

79. Усна народна творчість як джерело етнографічних знань.

80. Український народний одяг періоду середньовіччя.

81. Основні форми громадського самоврядування.

82. Специфіка давньоруського вбрання населення етнічної території України.

83. Сучасна релігійна ситуація в країні.

84. Організація та функції сільської громади.

85. Дохристиянські вірування українців.

86. Характерні риси народного житла Південної України.

87. Звичаєве право в житті запорозького козацтва.

88. Християнство як світова релігія, його значення в житті українського народу.

89. Загальна характеристика народних знань.

90. Роль звичаєвого права в регулюванні громадського побуту українців.

86