6. Згідно із Законом України «Про вищу освіту», вища освіта в Україні є:

а) 5-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, доктор філософії;

б) 4-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

в) 3-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: бакалавр, магістр, доктор філософії;

г) 2-рівневою з присвоєнням випускникам ВНЗ кваліфікації: молодший спеціаліст, спеціаліст.

7. Національна доктрина розвитку освіти в Україні - це:

а) програма підготовки фахівців з різних спеціальностей;

б) противага європейським освітнім тенденціям;

в) засіб адаптації європейських освітніх стандартів до національної системи і традицій;

г) перелік заходів з підготовки та оновлення видань навчального характеру.

8. Європейський вибір України полягає в:

а) адаптації законодавства України до норм ЄС та поглиблення у сфері зовнішньої політики;

б) русі до стандартів демократії, інформаційного суспільства, що ґрунтується на засадах верховенства права і забезпечення прав та свобод людини;

в) трансформації кордонів із сусідами та безвізовий режим їх перетину;

г) поглибленні співпраці у сфері безпеки та оборони.

8. Заява європейських міністрів освіти «Зона європейської вищої освіти» підписана:

а) 19 червня 1999 р;

б) червень 2000 р.;

в) 2001 р.;

г) 2-а половина XX століття.

8. Велика Хартія університетів прийнята у:

а) 2000 році;

б) 2009 році;

в) 1988 році;

г) 2005 році;

д) 2007 році.

Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ххi столітті: її зміст і стратегія реалізації

План

1.Національна доктрина розвитку освіти: загальні положення.

2.Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти.

3.Національний характер освіти і національне виховання.

4.Стратегія реалізації Національної доктрини в умовах реформування і модернізації університетської освіти.

Література [2,4 5, 8, 12, 13,18, 23, 24, 26, 34, 35]

1. Національна доктрина розвитку освіти: загальні положення

Національна доктрина розвитку освіти як офіційний документ визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і головні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття [4, 5, 8, 12, 18, 24]. Структуру основного змісту Національної доктрини розвитку освіти наведено на рис.1.

Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства [2,4].

Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.

За роки незалежності на основі Конституції України визначено пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснюється практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття") [13].

Вихід української освіти на міжнародний ринок освітніх послуг

Поєднання освіти та науки є умовою розвитку освіти

Сучасна економіка освіти повинна створити всі умови для формування високого освітнього рівня українського народу

Модернізація управління освітою передбачає: перехід до програмно-цільового управління; поєднання державного і громадського контролю

Держава забезпечує здоров'я учнів та студентів

Підготовка наукових та науково-педагогічних працівників - важлива умова модернізації освіти

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження нових інформаційних технологій, що досягається шляхом розроблення індивідуальних модульних навчальних програм, сучасних засобів навчання

Безперервність формується таким чином: формування потреби та здатності особистості до самоосвіти; створення інтегрованих навчальних планів та програм; запровадження дистанційної освіти

Мережа навчальних закладів повинна задовольнити потреби кожного громадянина України, відповідно до її інтересів.

Держава піклується про моральне та фізичне здоров'я учасників навчального процесу, сприяє залученню їх до занять спортом і фізичною культурою.

Освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства.

Створюється система безперервної мовної освіти, виховання поваги до рідної мови

Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти

Мета полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України.

Пріоритетні напрями: особистісна орієнтація освіти; формування цінностей; створення рівних можливостей у здобутті освіти

Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України

1. Перехід до нового рівня освіти

2. Конкурентоспроможність освіти

3. Зростання самостійності і самодостатності особистості

Рис. 1. Структура основного змісту Національної доктрини розвитку освіти [4]

Разом з цим стан справ у галузі освіти, темпи та глибина перетворень не повною мірою задовольняють потреби особистості, суспільства і держави. Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу, потребу в радикальній модернізації галузі, ставлять перед державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти і науки, першочерговість розв'язання їх нагальних проблем.

Актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та подальше утвердження її національного характеру. Мають постійно оновлюватися зміст освіти та організація навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

Критичним залишається стан фінансування освіти і науки, недостатнім є рівень оплати праці працівників освіти і науки. Потребує державної підтримки університетська освіта, навчання здібних та обдарованих учнів і студентів.Питпнням дослідження теорії і практики фінансової забезпечення освіти і науки присвятили такі відомі вчені, економісти, як: В. Білопольська, О. Веретенникова, Л. Добровольська, П. Коваль, В. Косаріна, Л. Омелянович, Д. Табачник, О. Шубін, О. Буцька. При цьму переважна частка наукових робіт зазначених вчених спрямована більше на дослідження проблем фінансового забезпечення розвитку вищої освіти і науки на загальнодержавному рівні і тільки деякі наукові праці стосувалися становлення та розвитку механізму фінансової діяльності ВНЗ.

В умовах Болонського процесу необхідно істотно зміцнити навчально-матеріальну базу, здійснити комп'ютеризацію навчальних закладів, упровадити сучасні інформаційні технології, забезпечити ефективну підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, запровадити нові економічні та управлінські механізми розвитку освіти. Усі ці проблеми в умовах реформи потребують першочергового розв'язання.

В Україні повинен забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток університетської освіти, а також повинні створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя.