- •Навчальна дисципліна «університетська освіта» Модульна структура курсу
- •1,0 Кредит – 36 годин
- •Розділ 1. Методичні вказівки з виконання завдань модульного контролю
- •Відомість обліку і контролю виконання завдань у системі модульного контролю
- •Розділ 2. Модульне планування дисципліни «Університетська освіта»
- •2.1. Зміст тем дисципліни
- •Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю
- •3.1. Перша частина модуля:Університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства
- •Тема 1. Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі
- •1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства
- •2. Історія появи університетів як специфічної освітянської системи у світі та Європі
- •3. Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі
- •4. Концепції класичного університету на сучасному етапі
- •Згідно із Законом України «Про вищу освіту», вища освіта в Україні є:
- •Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ххi столітті: її зміст і стратегія реалізації
- •1. Національна доктрина розвитку освіти: загальні положення
- •2. Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти
- •3. Національний характер освіти і національне виховання
- •4. Стратегія реалізації Національної доктрини в умовах реформування і модернізації університетської освіти
- •1. Зміст стратегії та основні напрями подальшого розвитку освіти в Україні затверджені у:
- •3. До пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти не належать:
- •4. Держава повинна забезпечувати:
- •9. Громадянам, які навчаються в університетах України, не гарантується:
- •10. Що очікує суспільство від реалізації «Національної доктрини розвитку освіти» в найближчому майбутньому?
- •Тема 3. Реформування вищої освіти України і Болонський процес
- •1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави
- •2. Принципи реформування системи вищої освіти
- •Ознаки-принципи безперервної освіти [138; 139]
- •3. Стратегічні завдання реформування університетської освіти в Україні: механізм реалізації
- •1. Ефективними напрямами реформування вітчизняної вищої освіти в найближчому майбутньому є:
- •2. Яке з нижче наведених міністерств і відомств не несуть прямої відповідальності за реформування вищої освіти в Україні?
- •3. Метою системного реформування вищої освіти в Україні є:
- •4. Міністерство освіти і науки України спільно з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •5. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •10. Реформу сфери вищої освіти і підготовки кадрів в Україні необхідно здійснювати як:
- •11. Які Ви знаєте документи, які пов’язані з втіленням „Болонської Конвенції”:
- •12. Основними елементами Концепції освітньої діяльності в Донецькому національному університеті є:
- •Тема 4. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •1. Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти
- •2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти: його головні цілі
- •Структура вищої освіти в умовах її реформування та модернізації
- •Основні переваги багаторівневої структури вищої освіти та пріоритетні завдання у сфері диверсифікації освіти
- •2. Болонський процес викликаний до життя:
- •3. В освітньо-кваліфікаційних характеристиках спеціальності викладено:
- •9. Яке значення для удосконалення вищої фінансово - економічної освіти України має Болонський процес:
- •10. До цілей Болонського процесу не відноситься:
- •11. До фундаментальних принципів досягнення високого рівня якості університетської (вищої) освіти в умовах Європейського простору не відносяться:
- •12. Програма дій, щодо реалізації Болонського процесу включає:
- •Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
- •2. Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою: їх застосування в університетській освіті
- •3. Головні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті: механізми їх впровадження
- •4. Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
- •1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:
- •2. Фундаменталізація навчання - це збільшення кількості:
- •3. Індивідуалізація навчання - це:
- •10. Заліковий кредит – це:
- •11. До форм організації навчального процесу в умовах кмсонп відноситься:
- •12. Самостійна робота студента здійснюється:
- •Тема 6. Організація навчального процесу в університеті
- •1. Навчання як один із найважливіших видів діяльності людини: його роль та значення в розвитку суспільства
- •2. Форми навчання
- •3. Організаційні форми навчального процесу
- •9. Заліковий кредит – це:
- •10. Мобільність студентів, викладачів і фахівців – це:
- •Тема 7. Управління вищою освітою в Україні: стратегія його вдосконалення
- •1. Нормативно – правова база державного управління вищою освітою України
- •2. Органи управління вищою освітою в Україні
- •3. Принципи управління вищими навчальними закладами
- •Стратегічне завдання системи управління вищою освітою України в умовах її реформування
- •Тема 8. Вищі навчальні заклади України та світу
- •Вищий навчальний заклад: історія виникнення і становлення, мета та головні завдання його діяльності
- •Цікаво знати, що……………..
- •Львівський національний університет ім. Івана Франка
- •Мета і завдання діяльності внз України
- •Типи вищих навчальних закладів
- •Структурні підрозділи вищого навчального закладу
- •Вищи навчальні заклади України в системі її інтеграції до Європейського простору вищої освіти
- •Рейтинг внз країн світу за рівнем якості освіти, що здобувається («Топ – 200» *)
- •Тема 9. Стандарти вищої освіти України: зміст та необхідність удосконалення
- •1. Зміст, цілі та принципи забезпечення якості університетської освіти
- •2. Головні принципи, призначення і мета стандартів: рекомендації щодо їх використання в умовах Болонської системи
- •3. Система стандартів вищої освіти України, її складові
- •15. Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності „Фінанси і кредит” у Донецькому національному університеті відбиває:
- •16. Які стандарти вищої освіти не затверджує Міністерство освіти і науки України?
- •17. Призначення Європейських стандартів і рекомендацій у сфері вищої освіти полягає в тому, щоб:
- •18. Мета Європейських стандартів не полягає в тому щоб:
- •3.2. Друга частина модуля: організація фінансово-економічної освіти (вступ до спеціальності)
- •Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та проблеми розвитку
- •Організація фінансово-економічної освіти в Україні: механізми її реалізації
- •Вимоги до умінь фахівців за деякими спеціальностями [72]
- •Мета і завдання розвитку фінансово-економічної освіти на сучасному етапі
- •Структура знань і умінь фахівця з вищою економічною освітою відповідно рівнів
- •4. Головні напрями в структурі знань і умінь фахівця з фінансів і кредиту
- •Головні принципи модернізації та розвитку фінансово-економічної освіти в Україні в умовах Болонського процесу
- •6. Концепція створення ефективного механізму модернізації та розвитку фінансово-економічної освіти в Україні в умовах її інтеграції до Європейського простору
- •1. Який з перерахованих принципів не належить до навчального плану з вивчення дисципліни „Фінанси: вступ до спеціальності”:
- •6. До завдань фінансово – економічної освіти не відноситься:
- •7. Адаптація світового досвіду, збереження кращих вітчизняних традицій та розширення міжнародної співпраці не налаштовано на:
- •8. До основних принципів розвитку фінансово–економічної освіти в Україні не відноситься:
- •9. Вдосконалення системи управління за якістю фінансово – економічної освіти через налагодження взаємодії між органами влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями – це:
- •10. Чи регулюється загальними законами попиту і пропозиції, в умовах ринкової економіки, вища фінансово - економічна освіта:
- •Тема 11. Науково-методичне забезпечення вищої фінансово-економічної освіти в Україні: удосконалення та розвиток його змісту
- •1. Підрозділи університету, що здійснюють науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Навчально-методичний комплекс спеціальності
- •Навчально-методичний комплекс спеціальності (нмкс):
- •Навчально-методичні комплекси дисциплін (нмкд):
- •4. Організація контролю знань студентів
- •Тема 12. Сфери професійної діяльності фахівців з фінансів, грошового обігу та кредиту
- •1. Сфери професійної діяльності майбутніх фахівців з фінансів і кредиту
- •Державні та муніципальні фінансові органи
- •Фінансові служби підприємств
- •Банківські установи
- •Податкова служба
- •Страхові компанії
- •Фондові біржі
- •Пенсійні фонди
- •Контрольно-ревізійні управління
- •Державне казначейство
- •Інвестиційні компанії
- •Фінансові консалтингові компанії
- •Фінансові промислові групи
- •Університетська освіта
- •Фінанси
- •Гроші, кредит, банки
- •Банківські операції
- •Фінанси підприємств
- •Бюджетна система
- •Податкова система
- •Страхування
- •Місцеві фінанси
- •Бюджетний менеджмент
- •Податковий менеджмент
- •Фінансовий менеджмент
- •Інвестиції
- •Корпоративне управління
- •Управління фінансовими ризиками
- •Фінансові ризики
- •Фінансовий ринок
- •Фінансова санація
- •Національна економіка
- •Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
- •Ринок фінансових послуг
- •Фінансовий аналіз
- •Інформаційні системи і технології у фінансовій сфері
- •2. Посади, які мають право займати фахівці зі спеціальності „Фінанси і кредит”
- •Керівники:
- •Професіонали:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напрямку підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” установлює:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.03050801 „Фінанси і кредит” (за спеціалізованими програмами) установлює:
- •3 205 . Завдання, функції, права та обов’язки:
- •3.1. Міністерства фінансів України.
- •Державного казначейства України.
- •3.3. Рахункової палати України.
- •3.4. Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •3.5. Державної податкової адміністрації України.
- •3.6. Національного банку України.
- •3.7. Пенсійного фонду України.
- •До професійної свідомості фахівця не належить:
- •До структур професійної діяльності фахівців у сфері фінансів і кредиту не відноситься:
- •Чи має право працювати фінансист у таких сферах фінансової системи України як:
- •До головних функцій Міністерства фінансів України не відносяться:
- •Майбутній фінансист та банкір в умовах ринкової економіки не повинен відповідати таким вимогам як:
- •Магістр з фінансів і кредиту – це:
- •3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами
- •Бібліотека: мета та головні завдання її діяльності, історія виникнення і становлення
- •Головні завдання бібліотек
- •Цікаво знати, що…………….. Найбільшими бібліотеками світу є:
- •7. Національна бібліотека ім. Вернадського, Київ, Україна.
- •Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Київ
- •2. Види бібліотек
- •3. Організаційно–економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек
- •Головні функції бібліотек вищих навчальних закладів
- •Управління, структура, штати та матеріально – технічне забезпечення
- •Права та обов’язки університетських бібліотек
- •Новітні інформаційні системи та технології: їх використання у створенні інформаційного простору бібліотеки
- •Тема 14. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •Складові соціально – культурної інфраструктури вищого навчального закладу
- •Характерні особливості складових соціально - культурної інфраструктури університету
- •«Молодість і спорт - завжди поруч»
- •Актовий зал та конференц-зал в актовій залі ДонНу проходить урочисте засідання, присвячене випуску магістрів
- •3. Концепція виховної роботи в університеті
- •Тема 15. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої освіти України
- •1. Студентське самоврядування як самостійна діяльність студентів
- •2. Головні функції, завдання та напрями діяльності студентського самоврядування.
- •3. Права та обов'язки органів студентського самоврядування
- •4. Організаційна структура студентського самоврядування
- •Студентська рада гуртожитків
- •Рада старост
- •Рада відмінників
- •Студентське самоврядування – це:
- •3.4. Контрольні питання з дисципліни
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт
- •Місія університету: її формування, зміст та реалізація
- •Історія виникнення університетів у світі, зокрема в Європі та Україні
- •Історія розвитку університетської освіти України
- •Болонський процес: історія, передумови виникнення та створення Великої Хартії університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: стратегія її реалізації
- •Завдання № 1 з підсумкового модульного контролю знань студентів
- •1. Один з перших праобразів вищого навчального закладу було засновано:
- •2. Еліту українського суспільства формують такі вищі навчальні заклади, як:
- •3. Національна доктрина розвитку освіти в Україні - це:
- •5. Метою системного реформування вищої освіти України є:
- •6. Програма дій з реалізації Болонської декларації надасть українському суспільству можливість:
- •13. Заліковий кредит – це:
- •14. До форм організації навчального процесу в умовах кмсонп відноситься:
- •15. Вищий навчальний заклад – це:
- •Велика Хартія університетів прийнята у:
- •17. Ефективними напрямками реформування вітчизняної вищої освіти, в найближчому майбутньому, є:
- •18. Зміст стратегії та головні напрямки подальшого розвитку освіти України затверджені у:
- •19. Міністерство освіти і науки України разом з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •20. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •35. До фундаментальних принципів досягнення високого рівня якості університетської (вищої) освіти в умовах Європейського простору не відносяться:
- •36. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •37. Індивідуалізація навчання - це:
- •До складу соціально – культурної інфраструктури університету відносяться:
- •45.Магістр з фінансів і кредиту – це:
- •Розділ 4. Критерії оцінки знань студентів з усіх видів завдань в умовах кредитно-модульної системи
- •Критерії оцінювання завдань у системі модульного контролю з дисципліни «Університетська освіта»
- •Оцінювання виконаних завдань у системі модульного контролю знань студентів з дисципліни «Університетська освіта»
- •Загальне оцінювання знань студентів з курсу «Університетська освіта»
- •35Мм слайди
- •Термінологічний словник
- •Література з курсу «Університетська освіта»
- •Задонская и. А. Социокультурные процессы развития современного университетского образования : Дис. ... Канд. Социол. Наук : 22.00.06 : Тамбов, 2004 164 c. Ргб од, 61:04-22/562
- •Фахові періодичні видання
- •Додатки
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки
- •Напрямок підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”
- •Додаток 4
- •Перелік і назва візуальних засобів супроводження змісту дисципліни “Університетська освіта”
11. До фундаментальних принципів досягнення високого рівня якості університетської (вищої) освіти в умовах Європейського простору не відносяться:
а) зацікавленість студентів, роботодавців і суспільства в цілому у високій якості освіти;
б) ключова важливість автономії закладів і установ, збалансована усвідомленням того, що автономія ВНЗ несе з собою дуже серйозну відповідальність за якість освіти;
в) система зовнішнього забезпечення якості освіти повинна відповідати своїй меті і ніяким чином не ускладнювати роботу ВНЗ більше, ніж це необхідно для виконання контрольованою системою своїх завдань;
г) наявність одного монолітного рішення для всіх вищих навчальних закладів країн Європи без урахування їх особливостей , кращих надбань в сфері національної освіти тощо;
д)відтворення такої матеріально-технічної основи ВНЗ, використання якої уможливить підготовку фахівців високої якості і які будуть затребувані ринковою економікою своєї країни Європи та світу.
12. Програма дій, щодо реалізації Болонського процесу включає:
а) відношення між викладанням та науково-дослідницькою роботою у ВНЗ;
б) обґрунтовану стратегію щодо якості вищої освіти і стандартів;
в) організацію системи забезпечення високої якості освіти;
г) високу відповідальність ректорату, кафедр, факультетів та інших підрозділів ВНЗ і осіб за забезпечення високого рівня вищої освіти;
д) стратегію реформування державного управління фінансовою і банківською системами.
Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
План
Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою: їх застосування в університетській освіті
Головні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті: механізми їх впровадження
Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
Література [81,86, 106; 107;114; 115,118]
1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
В умовах ускладнення виробництва, прискорення науково-технічного прогресу та формування інформаційного суспільства вузькоспеціалізовані фахівці, підготовлені за скороченою програмою, швидко переставали б бути конкурентоспроможними на ринку праці. При цьому на початку ХХІ століття екстенсивними шляхами – подовженням терміну навчання та ускладненням навчального матеріалу – так і не вдалося розв’язати проблему швидкого застарівання знань, що особливо гостро постала у сфері високих технологій – отримання нових матеріалів та здобування нових знань [106; 107].
Аналіз вітчизняних та зарубіжних педагогічних досліджень показує, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти на перше місце виступають саме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не технологічні, утилітарні знання та вміння застосування інформаційних технологій в навчальному процесі, як це має місце в останні десятиліття. Слід відмітити, що повернення до фундаментальної освіти в тому вигляді, в якому вона існувала в СРСР, є неможливим, оскільки змінилися соціально-економічні умови, роль знань у суспільстві, сама система освіти. Однак, без фундаментальної освіти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до навчання протягом всього життя фахівця з фінансів та кредиту також неможлива.
Як стверджує доктор педагогічних наук Семеріков С.О., розв’язанню протиріччя між радянським та сучасним підходами до визначення фундаментальної освіти відносить чимало освітніх технологій – насамперед, це технології електронного і дистанційного навчання та тренінгові технології. Проте нова освітня парадигма, в основі якої лежить фундаменталізація навчання, передбачає якісно нові цілі вищої освіти, нові принципи добору та систематизації знань: на базі цих принципів не стільки розширюється обсяг професійних та загальнонаукових знань, скільки визначаються їх зв’язки та способи формування і функціонування в практичній діяльності [106; 107].
Спрямування системи університетської освіти на особистість як головний соціальний орієнтир проявляється в різних напрямах, і провідним серед них є створення для будь-якого члена суспільства можливості здобуття освіти будь-якого характеру та рівня в будь-який період його життя. Становлення особистісно орієнтованої системи освіти в Україні, на наш погляд, неможливе без підготовки для неї фахівців нового покоління – викладачів, здатних у своїй педагогічній діяльності в університеті реалізувати нову освітню парадигму.
Фундаменталізація предметної підготовки майбутніх економістів, фінансистів, банкірів є актуальним завданням сучасної університетської освіти, оскільки характерною ознакою інформаційного суспільства є те, що в ньому покоління речей та ідей змінюються швидше, ніж покоління людей. Підготовка фінансистів та банкірів за суттю є професійною освітою, проте в сучасних соціально-економічних умовах традиційне протиріччя між фундаментальним та професійним навчанням набуває нового і достатньо гострого змісту: якщо в минулому вузька профілізація була показником високої соціальної захищеності, то сьогодні таким показником стає мобільність, якої може набути лише широко освічена людина, здатна гнучко реагувати на зміну технологій. Орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минулого століття, поступово зникає з виробничої сфери: у ХХІ столітті потрібен фахівець, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів чи вимог ринку. Досягнення мобільності (зокрема, навчальної та професійної) є одним з найважливіших завдань Болонського процесу, розв’язання якого можливе лише за умови фундаментального характеру вищої освіти. Ми спостерігаємо, як вузькопрофесійна підготовка фахівців поступово витісняється з системи вищої освіти України. Проявом зазначеної тенденції є заходи Міністерства освіти та науки України, спрямовані на зближення вищої педагогічної та класичної університетської освіти. Як відмічає Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник: «Освіта сьогодні – це освіта, яку треба модернізувати і адаптувати до вимог європейських стандартів» [114; 115,118].
Таким чином, усунення наявного протиріччя між соціальним замовленням суспільства, сучасними вимогами до підготовки фахівців у сфері економіки, фінансів та кредиту, необхідністю підвищення їх фундаментальної підготовки та більш широкого використання дистанційних (мобільних) технологій в освітянській практиці, з одного боку, та теорією і практикою навчання в університеті, з іншого, є суспільно значущою проблемою.
Питанню фундаменталізації навчання у вищій школі присвячені праці А.А. Аданникова, С.І. Архангельського, О.В. Балахонова, С.А. Бєляєвої, С.У. Гончаренка, А.П. Загнітка, Г.Я. Дутки, Л.І. Дмитриченко, О.В. Євця, Л.С. Йолгіної, С.Я. Казанцева, В.Г. Кінельова, В.В. Кондратьєва, Н.Г. Кошелевої, О.Г. Кучерявого С.В. Носирєва, А.Б. Ольнєвої, Л.О. Омелянович, М.В. Садовникова, С.О. Семерікова, О.І. Скафи, О.В. Сергеєва, Н.Ф. Тализіної, В.Д. Шадрикова, В.П. Шевченка, М.О. Читаліна та ін. [81,86,114; 115,124,125].