- •Навчальна дисципліна «університетська освіта» Модульна структура курсу
- •1,0 Кредит – 36 годин
- •Розділ 1. Методичні вказівки з виконання завдань модульного контролю
- •Відомість обліку і контролю виконання завдань у системі модульного контролю
- •Розділ 2. Модульне планування дисципліни «Університетська освіта»
- •2.1. Зміст тем дисципліни
- •Розділ 3. Зміст завдань модульного контролю
- •3.1. Перша частина модуля:Університетська освіта: її роль та значення в підготовці фахівців для всіх сфер діяльності суспільства
- •Тема 1. Університет - вищий навчальний заклад: історія створення та розвиток на сучасному етапі
- •1. Університет як вищий навчальний заклад: його місія, роль та значення у розвитку суспільства
- •2. Історія появи університетів як специфічної освітянської системи у світі та Європі
- •3. Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі
- •4. Концепції класичного університету на сучасному етапі
- •Згідно із Законом України «Про вищу освіту», вища освіта в Україні є:
- •Тема 2. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ххi столітті: її зміст і стратегія реалізації
- •1. Національна доктрина розвитку освіти: загальні положення
- •2. Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти
- •3. Національний характер освіти і національне виховання
- •4. Стратегія реалізації Національної доктрини в умовах реформування і модернізації університетської освіти
- •1. Зміст стратегії та основні напрями подальшого розвитку освіти в Україні затверджені у:
- •3. До пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти не належать:
- •4. Держава повинна забезпечувати:
- •9. Громадянам, які навчаються в університетах України, не гарантується:
- •10. Що очікує суспільство від реалізації «Національної доктрини розвитку освіти» в найближчому майбутньому?
- •Тема 3. Реформування вищої освіти України і Болонський процес
- •1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави
- •2. Принципи реформування системи вищої освіти
- •Ознаки-принципи безперервної освіти [138; 139]
- •3. Стратегічні завдання реформування університетської освіти в Україні: механізм реалізації
- •1. Ефективними напрямами реформування вітчизняної вищої освіти в найближчому майбутньому є:
- •2. Яке з нижче наведених міністерств і відомств не несуть прямої відповідальності за реформування вищої освіти в Україні?
- •3. Метою системного реформування вищої освіти в Україні є:
- •4. Міністерство освіти і науки України спільно з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •5. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •10. Реформу сфери вищої освіти і підготовки кадрів в Україні необхідно здійснювати як:
- •11. Які Ви знаєте документи, які пов’язані з втіленням „Болонської Конвенції”:
- •12. Основними елементами Концепції освітньої діяльності в Донецькому національному університеті є:
- •Тема 4. Університетська освіта в контексті Болонського процесу
- •1. Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти
- •2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти: його головні цілі
- •Структура вищої освіти в умовах її реформування та модернізації
- •Основні переваги багаторівневої структури вищої освіти та пріоритетні завдання у сфері диверсифікації освіти
- •2. Болонський процес викликаний до життя:
- •3. В освітньо-кваліфікаційних характеристиках спеціальності викладено:
- •9. Яке значення для удосконалення вищої фінансово - економічної освіти України має Болонський процес:
- •10. До цілей Болонського процесу не відноситься:
- •11. До фундаментальних принципів досягнення високого рівня якості університетської (вищої) освіти в умовах Європейського простору не відносяться:
- •12. Програма дій, щодо реалізації Болонського процесу включає:
- •Тема 5. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою
- •1. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців ринкового типу – невід’ємна складова Болонського процесу
- •2. Теоретичні і методичні основи фундаменталізації підготовки фахівців з вищою освітою: їх застосування в університетській освіті
- •3. Головні напрями фундаменталізації фінансово-економічної освіти в університеті: механізми їх впровадження
- •4. Доцільність і ефективність використання системного програмування, пакетів прикладних програм, електронних книг як інноваційних засобів і мобільного навчання в університеті
- •1. Фундаменталізація розвитку інноваційної вищої освіти – це:
- •2. Фундаменталізація навчання - це збільшення кількості:
- •3. Індивідуалізація навчання - це:
- •10. Заліковий кредит – це:
- •11. До форм організації навчального процесу в умовах кмсонп відноситься:
- •12. Самостійна робота студента здійснюється:
- •Тема 6. Організація навчального процесу в університеті
- •1. Навчання як один із найважливіших видів діяльності людини: його роль та значення в розвитку суспільства
- •2. Форми навчання
- •3. Організаційні форми навчального процесу
- •9. Заліковий кредит – це:
- •10. Мобільність студентів, викладачів і фахівців – це:
- •Тема 7. Управління вищою освітою в Україні: стратегія його вдосконалення
- •1. Нормативно – правова база державного управління вищою освітою України
- •2. Органи управління вищою освітою в Україні
- •3. Принципи управління вищими навчальними закладами
- •Стратегічне завдання системи управління вищою освітою України в умовах її реформування
- •Тема 8. Вищі навчальні заклади України та світу
- •Вищий навчальний заклад: історія виникнення і становлення, мета та головні завдання його діяльності
- •Цікаво знати, що……………..
- •Львівський національний університет ім. Івана Франка
- •Мета і завдання діяльності внз України
- •Типи вищих навчальних закладів
- •Структурні підрозділи вищого навчального закладу
- •Вищи навчальні заклади України в системі її інтеграції до Європейського простору вищої освіти
- •Рейтинг внз країн світу за рівнем якості освіти, що здобувається («Топ – 200» *)
- •Тема 9. Стандарти вищої освіти України: зміст та необхідність удосконалення
- •1. Зміст, цілі та принципи забезпечення якості університетської освіти
- •2. Головні принципи, призначення і мета стандартів: рекомендації щодо їх використання в умовах Болонської системи
- •3. Система стандартів вищої освіти України, її складові
- •15. Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності „Фінанси і кредит” у Донецькому національному університеті відбиває:
- •16. Які стандарти вищої освіти не затверджує Міністерство освіти і науки України?
- •17. Призначення Європейських стандартів і рекомендацій у сфері вищої освіти полягає в тому, щоб:
- •18. Мета Європейських стандартів не полягає в тому щоб:
- •3.2. Друга частина модуля: організація фінансово-економічної освіти (вступ до спеціальності)
- •Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та проблеми розвитку
- •Організація фінансово-економічної освіти в Україні: механізми її реалізації
- •Вимоги до умінь фахівців за деякими спеціальностями [72]
- •Мета і завдання розвитку фінансово-економічної освіти на сучасному етапі
- •Структура знань і умінь фахівця з вищою економічною освітою відповідно рівнів
- •4. Головні напрями в структурі знань і умінь фахівця з фінансів і кредиту
- •Головні принципи модернізації та розвитку фінансово-економічної освіти в Україні в умовах Болонського процесу
- •6. Концепція створення ефективного механізму модернізації та розвитку фінансово-економічної освіти в Україні в умовах її інтеграції до Європейського простору
- •1. Який з перерахованих принципів не належить до навчального плану з вивчення дисципліни „Фінанси: вступ до спеціальності”:
- •6. До завдань фінансово – економічної освіти не відноситься:
- •7. Адаптація світового досвіду, збереження кращих вітчизняних традицій та розширення міжнародної співпраці не налаштовано на:
- •8. До основних принципів розвитку фінансово–економічної освіти в Україні не відноситься:
- •9. Вдосконалення системи управління за якістю фінансово – економічної освіти через налагодження взаємодії між органами влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями – це:
- •10. Чи регулюється загальними законами попиту і пропозиції, в умовах ринкової економіки, вища фінансово - економічна освіта:
- •Тема 11. Науково-методичне забезпечення вищої фінансово-економічної освіти в Україні: удосконалення та розвиток його змісту
- •1. Підрозділи університету, що здійснюють науково-методичне забезпечення навчального процесу
- •Навчально-методичний комплекс спеціальності
- •Навчально-методичний комплекс спеціальності (нмкс):
- •Навчально-методичні комплекси дисциплін (нмкд):
- •4. Організація контролю знань студентів
- •Тема 12. Сфери професійної діяльності фахівців з фінансів, грошового обігу та кредиту
- •1. Сфери професійної діяльності майбутніх фахівців з фінансів і кредиту
- •Державні та муніципальні фінансові органи
- •Фінансові служби підприємств
- •Банківські установи
- •Податкова служба
- •Страхові компанії
- •Фондові біржі
- •Пенсійні фонди
- •Контрольно-ревізійні управління
- •Державне казначейство
- •Інвестиційні компанії
- •Фінансові консалтингові компанії
- •Фінансові промислові групи
- •Університетська освіта
- •Фінанси
- •Гроші, кредит, банки
- •Банківські операції
- •Фінанси підприємств
- •Бюджетна система
- •Податкова система
- •Страхування
- •Місцеві фінанси
- •Бюджетний менеджмент
- •Податковий менеджмент
- •Фінансовий менеджмент
- •Інвестиції
- •Корпоративне управління
- •Управління фінансовими ризиками
- •Фінансові ризики
- •Фінансовий ринок
- •Фінансова санація
- •Національна економіка
- •Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
- •Ринок фінансових послуг
- •Фінансовий аналіз
- •Інформаційні системи і технології у фінансовій сфері
- •2. Посади, які мають право займати фахівці зі спеціальності „Фінанси і кредит”
- •Керівники:
- •Професіонали:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напрямку підготовки 6.030508 „Фінанси і кредит” установлює:
- •Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста за спеціальністю 7.03050801 „Фінанси і кредит” (за спеціалізованими програмами) установлює:
- •3 205 . Завдання, функції, права та обов’язки:
- •3.1. Міністерства фінансів України.
- •Державного казначейства України.
- •3.3. Рахункової палати України.
- •3.4. Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •3.5. Державної податкової адміністрації України.
- •3.6. Національного банку України.
- •3.7. Пенсійного фонду України.
- •До професійної свідомості фахівця не належить:
- •До структур професійної діяльності фахівців у сфері фінансів і кредиту не відноситься:
- •Чи має право працювати фінансист у таких сферах фінансової системи України як:
- •До головних функцій Міністерства фінансів України не відносяться:
- •Майбутній фінансист та банкір в умовах ринкової економіки не повинен відповідати таким вимогам як:
- •Магістр з фінансів і кредиту – це:
- •3.3. Третя частина модуля: студентське самоврядування та соціально-культурна інфраструктура університету
- •Тема 13. Бібліотека університету: порядок та правила користування її фондами
- •Бібліотека: мета та головні завдання її діяльності, історія виникнення і становлення
- •Головні завдання бібліотек
- •Цікаво знати, що…………….. Найбільшими бібліотеками світу є:
- •7. Національна бібліотека ім. Вернадського, Київ, Україна.
- •Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Київ
- •2. Види бібліотек
- •3. Організаційно–економічні основи функціонування вітчизняних університетських бібліотек
- •Головні функції бібліотек вищих навчальних закладів
- •Управління, структура, штати та матеріально – технічне забезпечення
- •Права та обов’язки університетських бібліотек
- •Новітні інформаційні системи та технології: їх використання у створенні інформаційного простору бібліотеки
- •Тема 14. Соціально-культурна інфраструктура університету
- •Складові соціально – культурної інфраструктури вищого навчального закладу
- •Характерні особливості складових соціально - культурної інфраструктури університету
- •«Молодість і спорт - завжди поруч»
- •Актовий зал та конференц-зал в актовій залі ДонНу проходить урочисте засідання, присвячене випуску магістрів
- •3. Концепція виховної роботи в університеті
- •Тема 15. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої освіти України
- •1. Студентське самоврядування як самостійна діяльність студентів
- •2. Головні функції, завдання та напрями діяльності студентського самоврядування.
- •3. Права та обов'язки органів студентського самоврядування
- •4. Організаційна структура студентського самоврядування
- •Студентська рада гуртожитків
- •Рада старост
- •Рада відмінників
- •Студентське самоврядування – це:
- •3.4. Контрольні питання з дисципліни
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольних робіт
- •Місія університету: її формування, зміст та реалізація
- •Історія виникнення університетів у світі, зокрема в Європі та Україні
- •Історія розвитку університетської освіти України
- •Болонський процес: історія, передумови виникнення та створення Великої Хартії університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: стратегія її реалізації
- •Завдання № 1 з підсумкового модульного контролю знань студентів
- •1. Один з перших праобразів вищого навчального закладу було засновано:
- •2. Еліту українського суспільства формують такі вищі навчальні заклади, як:
- •3. Національна доктрина розвитку освіти в Україні - це:
- •5. Метою системного реформування вищої освіти України є:
- •6. Програма дій з реалізації Болонської декларації надасть українському суспільству можливість:
- •13. Заліковий кредит – це:
- •14. До форм організації навчального процесу в умовах кмсонп відноситься:
- •15. Вищий навчальний заклад – це:
- •Велика Хартія університетів прийнята у:
- •17. Ефективними напрямками реформування вітчизняної вищої освіти, в найближчому майбутньому, є:
- •18. Зміст стратегії та головні напрямки подальшого розвитку освіти України затверджені у:
- •19. Міністерство освіти і науки України разом з іншими Міністерствами та відомствами в умовах реформування вищої освіти повинно розробити:
- •20. Для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної вищої освіти необхідно:
- •35. До фундаментальних принципів досягнення високого рівня якості університетської (вищої) освіти в умовах Європейського простору не відносяться:
- •36. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:
- •37. Індивідуалізація навчання - це:
- •До складу соціально – культурної інфраструктури університету відносяться:
- •45.Магістр з фінансів і кредиту – це:
- •Розділ 4. Критерії оцінки знань студентів з усіх видів завдань в умовах кредитно-модульної системи
- •Критерії оцінювання завдань у системі модульного контролю з дисципліни «Університетська освіта»
- •Оцінювання виконаних завдань у системі модульного контролю знань студентів з дисципліни «Університетська освіта»
- •Загальне оцінювання знань студентів з курсу «Університетська освіта»
- •35Мм слайди
- •Термінологічний словник
- •Література з курсу «Університетська освіта»
- •Задонская и. А. Социокультурные процессы развития современного университетского образования : Дис. ... Канд. Социол. Наук : 22.00.06 : Тамбов, 2004 164 c. Ргб од, 61:04-22/562
- •Фахові періодичні видання
- •Додатки
- •Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами дисциплін та критеріями нормативності і вибірковості
- •Нормативні дисципліни циклу гуманітарної підготовки
- •Напрямок підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”
- •Додаток 4
- •Перелік і назва візуальних засобів супроводження змісту дисципліни “Університетська освіта”
3. Стратегічні завдання реформування університетської освіти в Україні: механізм реалізації
Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є трансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес має ґрунтуватися на таких засадах:
по-перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина України, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;
по-друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватися законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Разом з цим, необхідно враховувати не менш важливі чинники - соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов'язана, насамперед, з розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;
по-третє, розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки із замовниками фахівця [7,8,15,62,68,74,79].
У 2001 році набрав чинності "Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти". Цим документом регламентуються нові вимоги до освіти і професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, що обумовлені ідеями і принципами ступеневої освіти в Україні. З-поміж засад і чинників, що обумовили виникнення концепції ступеневої освіти, названі:
демократизація суспільства, формування нових соціально-економічних структур, їхня орієнтація на ринкові відносини, жорстка професійна конкуренція;
необхідність розрізнення двох процесів, що є основою діяльності вищого навчального закладу - освіти і професійної підготовки. Відповідно до ступеневої освіти підготовка фахівців (4 ступеня) орієнтована на мобільність і мінливість соціальної і виробничої діяльності, адаптація до яких виступає як одна з ознак рівня освіти;
забезпечення випускникам можливості здійснювати професійну кар'єру, дотримуючись при цьому принципів соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей і моралі;
диференціація вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
введення механізму об'єктивного педагогічного контролю з визначення результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень тих, хто навчається. До такого віднесена технологія стандартизованого тестування.
Стає все більш очевидною необхідність у розробці довгострокової програми структурної адаптації національної освітньої політики до нових міжнародних умов. У цьому контексті реформування вищої освіти України бажано проводити з урахуванням вимог Міжнародної стандартної класифікації занять (ІSСО-88 (МСКЗ)), Міжнародної стандартної класифікації освіти (ІSСЕD-97 (МСКО)), Міжнародного стандарту якості серії IS0 9000 та вимог, критеріїв та стандартів, що узгодили країни-учасники Болонського процесу.
Європейські вищі навчальні заклади взяли на себе завдання та головну роль у створенні Європейського простору вищої освіти. Європейські країни прагнуть наздогнати заокеанських партнерів, що потребує величезних зусиль, щоб прискорити впровадження і розвиток нової технології. Варто покінчити з традиційним для Європи - що властиво як управлінським, так і робітничим кадрам, - опором новому. Європейські країни повинні поставити в центрі соціально-економічної політики підвищення кваліфікації з метою опанування нової технології.
Головними цілями Болонського процесу є:
побудова Європейського простору вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;
посилення міжнародної конкурентоспроможності як національних, так і Європейської систем вищої освіти;
досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти;
формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу окремих країн та Європи в цілому;
підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей;
змагання з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив, гроші та престиж [7,8,15,25,33,38].
Бути осторонь від цього процесу Україна не може. Освітяни України зацікавлені діяти за всіма напрямками Болонського процесу. Освіта вже стала одним з найважливіших чинників політики. Україна починає робити відповідні кроки. Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол № 2/3-4) було ухвалено здійснення комплексу заходів щодо виходу національної вищої школи на міжнародний ринок освітніх послуг та здійснення комплексу заходів щодо організаційного забезпечення приєднання України до Болонського процесу.
"Болонським процесом" в останні роки прийнято називати діяльність європейських країн, яка спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту.
Вихідні позиції учасників процесу в тексті Болонської декларації формулюються таким чином: "«Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід'ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа спроможна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної і культурної сфери".
Болонський процес - один з інструментів не лише інтеграції в Європі і в Європу, а й інструмент загальної світової тенденції нашого часу - глобалізації. Європейська спільнота має намір зробити внесок у якісну освіту шляхом заохочення країн-учасниць до сприяння підвищенню якості власної освіти. Зважаючи на це, Європейська комісія надає фінансову і політичну підтримку такому процесу, що виходить за рамки ЄЄ. Сьогодні східноєвропейські країни лише починають приймати Болонські ідеї.
Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України до Європи є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні. Проте не є самоціллю проголошення йти будь-якими шляхами тільки до Європи, тільки інтегрування в Європу. Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.
Ключова позиція реформування: Болонські вимоги - це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.
Метою є і те, щоб Європа зрозуміла, що в Україні - потужна система вищої освіти, потужні школи. Україна відчуває підтримку європейської спільноти. За цей час у нашій країні побувало багато місій Ради Європи, які розглядали стан освіти, проводили експертизу освітянської законодавчої бази і практично зауважень не було. Сьогодні вже майже немає опонентів щодо ступеневості вищої освіти. Вона підвищує мобільність і вертикальну, і горизонтальну.
Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого - вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти і науки [7,8,15,25,79,80,87,113,115]. Перший напрям - це розширення доступу до вищої освіти, другий - якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою і третій - це інтеграційні процеси.
Визначальними тенденціями розвитку світової освітньої системи стають поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової освіти, формування у студентів системного підходу до аналізу складних технічних і соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професіональної мобільності. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці вимагає також прищеплення прагнення і навичок до самонавчання, самовиховання і самовдосконалення протягом всього активного трудового життя.
В Україні зазначені тенденції і особливості розвитку істотно ускладнюються ще й тим, що вони відбуваються на тлі процесів глибокої трансформації не тільки суспільно-політичного устрою та соціально-економічного укладу, а й суспільної психології, системи життєвих цінностей і орієнтирів, морально-етичної парадигми. В Україні освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію до європейського і світового співтовариства.
Сьогодні суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль освіти в сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників політики. Сьогодні в України реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Країни-учасниці Болонського процесу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність. Вони вживають заходів, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати ВНЗ збільшити можливості навчатися незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони підкреслюють, що такі дії повинні бути невід'ємною складовою діяльності вищої освіти [113,115,128].
Структура освіти України за своєю ідеологією та цілями узгоджена із структурами освіти більшості розвинених країн світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних завдань: розширення доступу до здобуття вищої освіти і досягнення рівня, що відповідає світовим стандартам і сприяє найбільш повному задоволенню освітніх потреб громадян.
Останніми роками в Україні щодо цього зроблено чимало. Це розширення доступу за рахунок збільшення прийому, рання профорієнтація, забезпечення більшої об'єктивності вступних випробувань. Головні сподівання на поліпшення ситуації з об'єктивністю процесів вступу в Україні покладаються на незалежне (зовнішнє) тестування. Підвищення об'єктивності оцінювання знань через зовнішнє тестування полягає у застосуванні рейтингової системи.
Щороку посилюється увага до переможців Всеукраїнських і Міжнародних олімпіад. Щоб не втрачати таких студентів для України необхідно супроводжувати їх у подальшому навчанні, можливо, створювати для них умови для індивідуального навчання та оволодіння додатковими спеціальностями, підтримувати матеріально, сприяти їхньому стажуванню за кордоном тощо. Указом Президента України від 17 лютого 2004 р. уведено стипендію Президента для навчання талановитої молоді за кордоном.
Забезпечення якісного рівня вищої освіти є одним з головних завдань, невід'ємних від соціальної сфери. Якість освіти значною мірою регулюється Стандартами вищої освіти. При розробці стандартів ураховуються процеси створення єдиного освітнього простору в Європі. Рекомендації щодо нормативних вимог визначаються згідно з Ліссабонською конвенцією і Болонською декларацією.
Запровадження ступеневої системи вищої освіти й уведення нових освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" та "магістр" надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту на ринку праці та інтеграцію до світового освітянського співтовариства. Запровадження ступеневої вищої освіти в Україні значно розширило правові рамки фахівців, про що свідчить ратифікована Верховною Радою України конвенція "Про визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні" (Ліссабон, 1997 р.).
З метою незалежного забезпечення якісних показників освітньої діяльності законодавство України передбачає чіткий та прозорий механізм її регулювання, основними складовими якого є інституції ліцензування, атестації та акредитації. З цією метою в Україні створена відповідна державно-громадська інституція - Державна акредитаційна комісія (ДАК), яка забезпечує додержання вимог до вищої та професійно-технічної освіти шляхом встановлення відповідних нормативних показників до їх ліцензування та акредитації. До складу ДАК входять представники громадськості - найвідоміші вчені, ректори навчальних закладів та державні особи.
За умовою акредитації видається диплом про освіту державного зразка. Оцінювання здійснюється експертною комісією за кінцевими результатами навчання, тобто професійними ознаками випускників, вимоги до яких обумовлюються відповідними нормативними документами та стандартами освіти. Держава здійснює контроль рівня якості освіти і фахової підготовки за допомогою показників якості вищої освіти, що набула особа в результаті реалізації вищим навчальним закладом освітньо-фахової програми підготовки за критеріями досягнення цілей вищої освіти. Якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення Європейського простору вищої освіти. Країни, які входять до цього простору, підтримують подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних закладів, національному та європейському рівнях. Вони наголошують на необхідності розвитку критеріїв та методологій для загального користування у сфері якості освіти, підкреслюють, що, згідно з принципами автономії навчальних закладів, первинна відповідальність за якість вищої освіти лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках.
На Європейському рівні, країни-учасники Болонського процесу спільно з ЕUA, EURASHE та ЕSІВ, планують розробити узгоджені стандарти, процедури та рекомендації з питань гарантії якості вищої освіти.
Країни-учасники Болонського процесу підтримують участь ВНЗ та студентства у Болонському процесі і вважають, що лише активна участь всіх партнерів у процесі може забезпечити його довгостроковий успіх. Усвідомлюючи, який внесок авторитетні ВНЗ можуть зробити в економічний та соціальний розвиток, країни-учасниці сходяться на тому, що університети повинні бути уповноважені приймати рішення щодо своєї внутрішньої організації та управління. Вони закликають ці навчальні заклади і в подальшому впроваджувати реформи в усі сфери свого життя [7,8,109,115].
Країни-учасники відзначають конструктивну участь студентських спілок у Болонському процесі та підкреслюють необхідність залучення студентства до подальших дій. Студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Країни-учасники закликають університети та студентство до більш активної участі в управлінні вищою освітою.
Завдання і форми модульного контролю знань студентів
а) складання глосарію:
Демократизація вищої освіти України – це...
Реформування вищої освіти – це...
Модернізація освіти – це...
Розвиток освіти – це...
Мета реформування університетської освіти - це...
Міністерство освіти – це...
Кабінет Міністрів – це...
Професійно-економічна освіта – це...
Фінансово-економічна освіта - це...
Оптимізація мережі університетів – це...
Інноваційна університетська освіта – це...
Потенціал університетської освіти – це...
Потенціал фінансово-економічної освіти – це...
Система управління освітою – це...
Ступенева освіта – це...
Механізм працевлаштування випускників бакалаврату (магістратури) – це...
Фінансове та матеріально-технічне забезпечення вищого навчального закладу – це...
Пріоритети в галузі університетської освіти – це...
Інтегрованість університетської освіти до світового простору - це...
Однаковий доступ до якісної освіти - це...
Університетська автономія - це...
Права державного національного університету - це...
Якість освітніх послуг - це...
ECTS – це...
Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це...
Заліковий кредит – це...
Модуль – це...
Змістовий модуль – це...
Заліковий модуль – це...
Блок модулів – це...
Модульна побудова навчального матеріалу – це...
Модульна програма – це...
Модульна технологія навчання – це...
б) питання для модульного контролю знань студентів:
Що таке Болонський процес?
У чому полягає суть процесу інтеграції України до європейського простору?
Що таке зона Європейської вищої освіти?
Коли та де була підписана Болонська декларація щодо створення єдиного Європейського простору освіти?
Що Ви знаєте про Болонську конвенцію, яка була підписана в м. Болонья 19 червня 1999 року?
Коли і де ректором Донецького національного університету була підписана згода про перехід Донецького національного університету на кредитно-модульну систему в умовах Болонського процесу?
Які Ви знаєте офіційні документи Міністерства освіти і науки України, що регламентують упровадження Болонської системи до освітянського простору України?
Що таке кредитно-модульна система організації навчального процесу?
У якому документі розписана Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти України на 2010-2015 роки?
Зробіть перелік основних етапів реформування вищої освіти України, починаючи з 2001 року.
Які освітньо-кваліфікаційні рівні введені до системи вищої освіти України у зв’язку з впровадженням Болонської системи?
Які Ви знаєте накази Міністерства освіти і науки України про реформування процесу підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів?
в) складання логіко-структурних схем:
Складіть логіко-структурну схему: Основні етапи реформування вищої освіти в Україні.
Спочатку усвідомте мету реформи, а потім змістовно приведіть основні етапи її реформування.
г) завдання для самостійної роботи студентів:
На основі Указу Президента «Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні», Закону України «Про вищу освіту», розробок МОН України «Реформування і модернізація вищої освіти України і Болонський процес» (2003-2010 роки) самостійно опрацювати і засвоїти зміст таких його розділів, як:
«Розробка стратегічних напрямів розвитку вищої освіти»;
«Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави»;
«Забезпечення якості освітньої діяльності»;
«Удосконалення мережі ВНЗ і структури підготовки фахівців та ефективності їх використання в ринковій економіці».
д) тести: