Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Універ.освіта.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
18.41 Mб
Скачать

10. Реформу сфери вищої освіти і підготовки кадрів в Україні необхідно здійснювати як:

а) складову майбутньої національної інноваційної системи;

б)один з найважливіших пріоритетів розвитку української держави;

в) напрямок забезпечення конкурентоспроможності нашої держави у сфері науки, освіти, економіки, охорони здоровя тощо;

г) головний напрямок Національної доктрини модернізації і розвитку вищої освіти в Україні;

д) усі відповіді правильні.

11. Які Ви знаєте документи, які пов’язані з втіленням „Болонської Конвенції”:

а) Євро паспорт;

б) «Євро-студент 2000»;

в) Міжнародна картка студента (ISIC);

г) Гарантія Якості у вищій освіті (ENOA);

д) вусі відповіді правильні.

12. Основними елементами Концепції освітньої діяльності в Донецькому національному університеті є:

а) система високопрофесійної ступеневої освіти, інтегрованої до Європейського (міжнародного) простору;

б) розробка і впровадження інноваційних технологій навчання, у т.ч. дистанційного з орієнтацією на розвиток самоосвіти і посилення ролі самоосвіти;

в) розробка і впровадження в навчальний процес навчально-методичних і науково-методичних комплексів з модульного контролю студентів;

г) усі відповіді правильні.

Тема 4. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

План

1. Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти

2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти: його головні цілі

3. Структура вищої освіти в умовах її реформування та модернізації

4. Основні переваги багаторівневої структури вищої освіти та пріоритетні завдання у сфері диверсифікації освіти

Література [49, 85, 96, 110, 111, 122]

1. Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти

За визначенням, прийнятим XX сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО, "під освітою розуміється процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, при якому вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання" [62]. Але складність процесу і результату зумовлює виділення окремих підпроцесів, складових, які взаємодіють та доповнюють одна одну, діють синергетичній єдності й утворюють цілісну освітню систему.

Як відмічає Мєщанінов О.П. у своїй статті "Основні ознаки та проблеми розвитку університетської освіти" [96], "вступивши у XX століття, необхідно пам'ятати, що у більшості країн світу існує надлишок кадрів з дипломами і недостатність фахівців, здатних на високому професійному рівні вирішувати складні сучасні завдання. Отже, потрібні зміни вищої освіти, і зокрема університетської, як із середини, так і зовні, оскільки вимоги до підготовки фахівців формулюються поза системою освіти. Вони виходять із загальних, економічних і суспільних цілей" [96].

Історія свідчить про те, що університетська освіта посідає провідне місце в системі безперервної освіти. Вона пов'язана з економікою знань та наукою, технологією та культурою суспільства, і тому її розвиток є важливою складовою стратегії національного розвитку як країни, так і цивілізації. Уміння передбачати розвиток сучасної університетської системи освіти - одна з найважливіших умов успішності її функціонування. Вимоги до фахівців, зміст і процес їх підготовки повинні носити випереджальний характер у порівнянні з існуючою практикою [49, 85, 96, 110, 111, 122].

Головна мета проектування випереджальних кваліфікаційних вимог до фахівця полягає у забезпеченні відповідності між змінами особистісних та суспільних потреб, у соціальному розвитку і перспективами зміни науки, техніки, економіки, культури, в економічному зростанні, разом з відображенням їх у цілях і змісті підготовки [96].

Важливість освіти в економіці країни особливо підкреслена в теорії людського капіталу Т.В. Шульца, Нобелівського лауреата 1980 року, відповідно до якої ресурси, що витрачені на освіту, є вкладенням у людський капітал [140,142]. Учений довів, що долар, вкладений в освіту, дає за 50 років прибутку втричі більше, ніж долар, вкладений безпосередньо в економіку [141]. Підкреслимо, що у США витрати на освіту й армію зрівнянні. А підвищення освітнього рівня працівників забезпечує в США, Німеччині, Японії до 40-60 % приросту національного доходу [96].

Досвід свідчить про те, що постіндустріальний етап цивілізаційного розвитку викликає необхідність не простого підвищення рівня освіти, а формування іншого типу інтелекту, мислення, ставлення до швидкозмінних технічних, соціальних та інформаційних досягнень. Отже, перспективи пов'язані з формуванням нового рівня світогляду [93].