3. Початок університетської освіти: особливості та тенденції її розвитку на сучасному етапі

У сучасному світі університет, спираючись на свою первісну назву (universities - сукупність), є навчальним закладом для набуття знань, сукупності усіх видів знань. Цим і визначається його особливе місце з-поміж усіх вищих навчальних закладів. Університет - соціокультурний інститут сучасного суспільства, що стає все більш доступним для молоді в усіх державах світу.

Важко простежити структурні зміни в галузі вищої освіти на загальносвітовому рівні через наявні розбіжності в тлумаченні поняття «університет» і еквівалентних йому вищих навчальних закладів. Проте, у Всесвітній доповіді з утворення ЮНЕСКО (2000 р.) сказано, що збільшення загальної чисельності учнів третього ступеня всюди у світі відбувається в університетах і навчальних закладах, що країни вважають «еквівалентними» університетам.

Так, у десятьох найбільш розвинених регіонах світу в університетах навчається 66% студентів, 34% - в інших навчальних закладах. Сучасний університет створює інтелектуальний капітал суспільства. На початку XXI століття університети, на думку Жака Делора, повертаються до виконання первісної функції - бути гарантом універсальних цінностей і культурного розвитку [63,84,89].

Традиційні університети сьогодні жорстко конкурують з безліччю нових різноманітних організаційних конфігурацій і моделей вищого утворення. Створені останнім часом віртуальні, ліцензійні, корпоративні університети, інші інститути вищої школи скористалися перевагами нових інформаційно-комунікаційних технологій і, з одного боку, розширили можливості вищої освіти, а з іншого боку створили безліч проблем, зокрема, по-новому порушили проблему якості освіти.

4. Концепції класичного університету на сучасному етапі

На сучасному етапі наявні такі концепції класичного університету як: наполеонівська (французька); гумбольдтівська (німецька); ньюманівська (англійська) і американська.

Згідно з німецькою моделлю, університет як велика навчально-наукова корпорація повинен бути налаштований виключно на пізнання всієї повноти знань та усвідомлення істини, вчити мисленню, а не професії, і характеризуватись поєднанням навчання і наукових досліджень. І з цим неможливо не погодитися, особливо в умовах реформування національної освіти. Згідно з англійською моделлю, університет також не повинен служити вузько практичним інтересам, а лише пізнанню заради усвідомлення самої істини. Від німецької моделі його відрізняє певне відокремлення навчання від наукових досліджень, а також переконання, що університет повинен тільки навчати і виховувати добру і мудру людину.

Щодо американської концепції функціонування класичного університету, його головною метою повинно бути виховання інтелектуальних особливостей для служіння суспільному розвитку і обов'язково, тісне поєднання навчання і наукових досліджень, що лише викладачі університету, які проводять наукові дослідження, мають достатній потенціал творчості, з метою забезпечення інтелектуального розвитку молоді, яку вони навчають. Відповідно до такої концепції університет має бути місцем, де завершується навчання теорії, яка розуміється як засіб розвитку цивілізації [63,84,89,104,105].

Відповідно до французької концепції, університет розумівся як місце навчання фахівців для державної служби.

Основні відмінності кожної вказаної вище концепції наведено на рис. 1.

Звичайно, жодна з представлених моделей не виступає в Європі в чистому вигляді, а інституції вищої освіти є певною комбінацією щонайменше двох з них (у різній пропорції). Українська традиція вищої освіти, виходячи з базових характеристик європейських систем, мала також свої особливості, зокрема, сильна гуманітарна спрямованість академічної підготовки. Незалежно від моделі, що домінує в такій комбінації, в різних країнах роль університету ґрунтується на кількох основних елементах: навчанні молоді, наукових дослідженнях, формуванні цінностей і наданні послуг суспільному оточенню.

• академічна свобода;

• незаангажованість науки;

• концентрація на дослідженнях;

• внутрішній саморозвиток.

• розвиток особистості як головна мета діяльності;

• центральне значення академічної спільності;

• важливість читання лекцій як способу навчання.

• служіння суспільству як підстава функціонування;

• відкритість суспільству;

• рівновага між цілями загальними і ринковими.

• публічний характер університетів і сильний вплив на них держави;

• концентрація на навчанні, що спричиняє окрему організацію досліджень;

• керівництво університету встановлюється урядом;

• законодавче врегулювання програм навчання.

Рис.1. Концепції класичного університету [63]

Разом з цим підкреслимо, що в сучасному світі не існує єдиної спільної загальноприйнятої концепції університету. Різнорідність тут величезна: від велетенських відкритих університетів, в яких за дистанційними методиками навчаються сотні тисяч студентів, до малих університетів із кількасотрічними традиціями. Деякі вищі навчальні заклади мають міжнародний статус і студентів з усього світу, а інші зосереджені на підготовці фахівців для свого регіону. Суттєвим стає визначення, як розрізняти академічну вищу школу з-поміж багатьох інших навчальних закладів у сфері освіти.

За будь-якого розвитку подій традиційні університети Європи, в тому числі і України, зберігають свою провідну роль, особливо в сфері професійної підготовки і наукових досліджень. Університети сьогодні піддаються істотним перетворенням, більшість з яких пов'язані зі змінами суспільства, його переходом на постіндустрійний, інформаційний ступінь розвитку.

Завдання і форми модульного контролю знань студентів

а) складання глосарію:

• Університет – це...

• Місія університету – це...

• Вищий навчальний заклад – це...

• Історія розвитку університетів української держави - це...

• Історія Болонського процесу - це...

• Високоякісна освіта – це...

• Гармонійно розвинена особистість – це...

• Патріот української держави – це...

• Модернізація університетської освіти – це...

• Позацерковні спілки – це...

• Спеціальні школи-університети – це...

• Лекція – це...

• Диспут – це...

• Читання канонічних книг – це...

• Фома Аквінський та П’єр Абеляр – це...

• Просвітництво – це...

• Просвітницькі заклади - це...

• Титул бакалавра – це...

• Титул магістра - це...

• Титул доктора філософії – це...

• Кращі університети незалежної України – це...

• Університети української міграції – це...

• Національна освіта - це...

• Українська еліта - це...

• Братства - це...

• Києво-Могилянська колегія - це...

б) питання для модульного контролю знань студентів:

1. Що таке університет?

2. Коли і де починається історія університетської освіти?

3. У якому році в Україні було створено перший вищий навчальний заклад?

4. Коли було створено Львівський університет?

5. Які прогресивні педагоги України зробили вагомий внесок у розвиток просвітництва і педагогічної думки?

6. Як Ви розумієте місію університету?

7. У якому році було створено: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка; Донецький національний університет і Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна?

8. Які Ви знаєте основні нормативно-правові акти, що регламентують механізм управління університетською освітою?

9. У якому році затверджено Закон України «Про вищу освіту України»?

10. Які кращі державні університети готують українську еліту?

11. У чому полягає провідна роль державних університетів у підготовці висококваліфікованих фахівців?

в) укладання логіко-структурних схем:

Укладіть логіко-структурну схему: Основні нормативно-правові акти, які регламентують механізм функціонування вищої освіти в Україні (з конкретизацією розділів та статей).

г) завдання для самостійної роботи студентів:

На основі інтернет-ресурсів (http://uk.wikipedia.org/wiki), а також джерел із підручників, навчальних посібників, наукової літератури та інших джерел назвіть які університети засновано у середньовіччі, в епоху Відродження у світі і Україні в період з XII по XXI століття?

д) тести:

1. Один з перших прообразів вищого навчального закладу заснований:

а) імператором Константинополя;

б) Платоном в Стародавній Греції;

в) римським кесарем;

г) Арістотелем.

2. Витоком зародження більшості університетів Європи була:

а) система церковних шкіл;

б) система світських шкіл;

в) система виховних закладів;

г) усі відповіді правильні.

3. Хто з перелічених діячів формував основи Університетської освіти в Україні:

а) князь Ярослав Мудрий і Петро Могила;

б) Михайло Грушевський і Туган Барановський;

в) Борис Патон і Володимир Мономах;

г) Іван Мазепа і Роман Йосипович Шухевич.

4. Еліту українського суспільства формують такі вищі навчальні заклади, як:

а) Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка та Києво – Могилянська Академія;

б) Національний університет «Київська політехніка» та Національний університет «Львівська політехніка»;

в) Київський національний економічний університет;

г) усі відповіді правильні (а, б, в).

5. Університет – це:

а) структурована сукупність функціонально пов’язаних підсистем, скоординоване поєднання яких забезпечує досягнення стратегічних цілей освітнього процесу;

б) класичний, найдавніший, найпоширеніший та автономний вищий навчальний заклад, який об’єднує низку факультетів та учасників навчального процесу для підготовки фахівців високої кваліфікації з точних, природничих і гуманітарних наук;

в) приватна установа, яка забезпечує професійну підготовку осіб відповідно до їх інтересів;

г) усі відповіді правильні.