13.4. Організація управління підприємством.

Результативність управління в значній мірі пов’язана з організаційної структури управління. Доцільно розглянути основі типи та види організаційних структур, що застосовуються на автотранспортних підприємствах.

В сучасній теорії менеджменту виділяють два типи управління організаціями: бюрократична і органічна. Вони побудовані на принципово різних основах і мають специфічні риси.

Бюрократичний тип структури управління передбачає існування жорсткої системи вимог як до людей, так і до структур в яких вони діють. Ключові концептуальні положення бюрократичної системи:

1) чіткий розподіл праці, використання на кожній посаді кваліфікованих спеціалістів;

2) ієрархічність управління;

3) наявність формальних правил і норм, що забезпечують однорідність виконання менеджерами своїх завдань і обов’язків;

4) дух формальної обезличеністі, характерний для виконання офіційними особами своїх обов’язків;

5) здійснення найму на роботу у відповідності до кваліфікаційних вимог до даної посади, а не за суб’єктивними оцінками.

Такі структури дозволяють мобілізувати людську енергію і кооперувати працю людей при вирішенні складних проектів. До недоліків можна віднести: обмеженість росту потенціалу працівників, формалізованість процесу прийняття управлінських рішень, неможливість управління процесом змін, направлених на удосконалення роботи.

Органічний тип структури управління відносять до більш гнучких та адаптивних структур. В її основі покладено механізми підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок проведення радикальних змін, забезпечення пристосування організації до об’єктивних вимог реальної дійсності. До характерних особливостей органічної структури можна віднести: висока гнучкість, відсутність залежності від традиційних правил і норм, відсутність функціонального розподілу праці, підвищення відповідальності кожного робітника за загальний успіх.

Залежно від прийнятої форми розподілу праці на АТП застосовують різні види організаційної структури управління. Кожна з них передбачає різний набір функцій щодо організації і управління робою підлеглих та характерні зв’язки між підрозділами.

Розрізняють зв’язки:

- лінійні;

- функціональні;

- між функціональні.

В залежності від характеру зв’язків виділяють декель основних типів організаційних структур управління:

- лінійна;

- функціональна;

- лінійно-функціональна;

- матрична;

- дивізіональна.

В лінійній структурі управління кожний керівник забезпечує керівництво підлеглими підрозділами за всіма видами діяльності. Вона заснована на принципі єдності розподілу доручень, відповідно до якого право віддавати розпорядження має тільки вище керівництво.

Функціональна організаційна структура реалізує тісний зв’язок адміністративного управління з здійсненням функціонального управління. Вона основана на створенні підрозділів для виконання певних функцій на всіх рівнях управління. До таких функцій відносять: дослідження, виробництво, збут, маркетинг.

Лінійно-функціональна структура передбачає наявність лінійних керівників, допомогу яким надають функціональні органіки. Причому, лінійні керівники нижчих рівнів адміністративно не підпорядковані функціональних керівникам вищих рівнів управління.

Дивізіональна структура виділяє галузі діяльності, ключовими фігурами в управлінні якими стають не керівники функціональних підсистем, а керівники виробничих підрозділів. Структурування може проводитися за наступним критеріями: по видам випускаємої продукції чи надаваємих послуг, по орієнтації на певні групи споживачів, по певним обслуговуємим територіям.

Матрична структура характерна тим, що виконавці можуть мати двох чи більше керівників. Така схема давно використовується в управлінні НДДКР та новітніми проектами.