Тема 8. Облік запасів
ОБУ
Тема 9. Облік запасів
Характеристика, класифікація, оцінювання та завдання обліку запасів.
Документування операцій щодо руху запасів.
Облік запасів на складах і в бухгалтерії.
Особливості обліку МШП.
Інвентаризація запасів.
Особливості обліку продуктів харчуваня і медикаментів.
1. Запаси – це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі і забезпечують її функціонування і будуть використані, як очікується, протягом одного року.
Інструкція з обліку запасів бюджетних установ, затверджена наказом ДКУ №125 від 08.12.2000р.:
- термін очікування експлуатації запасів встановлюється Центральним органом виконавчої влади по відомчій підпорядкованості або установою самостійно, якщо інший порядок не передбачено законодавчо.
Запаси б.у. поділяються на 6 груп:
1). Виробничі запаси (рах. 20)
2). Тварини на вирощуванні та відгодівлі (21)
3). МШП (22)
4). Матеріали та продукти харчування (23)
5). Готова продукція (24)
6). Продукція с/г виробництва (25)
Найвагоміша група у більшості установ – 4, яка подіяється на підгрупи:
матеріали для навчальних, наукових цілей;
продукти харчування (КЕКВ 1133)
медикаменти й перев’язувальні засоби
господарські матеріали та інші.
Специфічними об'єктами у складі запасів бюджетних установ є продукти харчування, медикаменти, перев'язувальні засоби та вироби медичного призначення, спеціальне обладнання для науково-дослідних робіт за договорами із замовниками, матеріали тривалого користування тощо.
Оскільки асортимент запасів в б.у. досить великий, то кожній із одиниць присвоюється номенклатурний номер – постійне скорочене позначення із 7 цифр: 1-3 – субрахунок; 4 – група; 5-7 – порядковий номер в групі. Всі номенклатурні номери фіксуються в спеціальному реєстрі – номенклатурі-ціннику (відображається ціна, один. виміру, сорт, розмір і найменування матеріалу).
Існують особливості щодо оцінки запасів бюджетних установ. У бухгалтерському обліку запаси, зокрема одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну, справедливу та відновлювальну.
Балансова вартість — це вартість запасів, за якою їх відображають у балансі.
Первісна вартість — це вартість придбання, отримання, виготовлення запасів.
Справедлива вартість — це вартість запасів, отриманих установою безкоштовно.
Відновлювальна вартість — це змінена первісна вартість запасів після їх переоцінки.
Особливості формування первісної вартості:
транспортні витрати відносяться на видатки, не збільшують первісну вартість (по КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів»);
ПДВ не збільшує первісну вартість, а відноситься на видатки установи за КЕКВ (якщо фінансування із загального фонду і якщо із СФ і б.у. не є платником ПДВ). В іншому випадку – до податкового кредиту.
Справедлива вартість – це первісна вартість запасів, отриманих безкоштовно (приймає комісія, складається акт). Як правило, оцінюється за ринковими цінами.
Облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведеться окремо від інших запасів.
Відповідна – первісна вартість, змінена після проведення їх пеероцінки.
При вибутті запаси оцінюються за балансовою вартістю (при невеликій кількості запасів), за середньоваженою собівартості.
Продаж запасів – за справедливою вартістю.
Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або середньозваженою собівартістю, яку обчислюють за формулою:
де С3вс — середньозважена собівартість;
В3п — сумарна вартість запасів на початок місяця;
В3м — сумарна вартість запасів, отриманих за місяць;
Кзп — кількість запасів на початок місяця;
Кзм — кількість запасів, отриманих за місяць.
Матеріальні запаси в б.у. нормуються, що впливає на дотримання фінансової дисципліни.
Завдання обліку запасів:
1). Правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження та вибуття запасів;
2). Контролю за збереженням та рухом запасів на складі;
3). Контроль за раціональним використанням запасів і додержанням норм використання.