Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт з навчальної дисципліни “Технічна експлуатація автомобілів” для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності “Автомобілі та автомобільне господарство” освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр»

Укладач к.Т.Н., доц. О.І. Шевченко

Рецензент ст. викл. М.І. Усик

Кафедра “Автомобілі та трактори”

Затверджено методичною радою КДУ імені Михайла Остроградського

Протокол № “____ ” від ___________

Заступник голови методичної ради _______________ доц. С.А. Сергієнко

ЗМІСТ

Вступ ..............................................................................................................…..... 4

Перелік практичних робіт ...................................................................................... 5

Практична робота № 1 Управління віковим складом автомобільного парку 5

Практична робота № 2 Розрахунок нормативних витрат палива для різних

типів рухомого складу автомобільного транспорту………........................... 13

Список літератури ............................................................................................... 49

Додаток А Вихідні дані до практичних робіт ................................................. 50

Додаток Б Таблиці до розрахунків …………................................................... 53

ВСТУП

Дисципліна «Технічна експлуатація автомобіля» – спеціальна навчальна дисципліна, яка розкриває роль технічної експлуатації як підсистеми автомобільного транспорту в підвищенні ефективності автомобільного транспорту, економії трудових, матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів, забезпеченні екологічності під час перевезень, а також тенденцію та перспективу її розвитку в умовах нового господарського механізму.

Дисципліна «Технічна експлуатація автомобілів» є завершальним етапом у фаховій підготовці спеціалістів та магістрів зі спеціальності «Автомобілі та автомобільне господарство».

Виконання практичних робіт з тем навчальної дисципліни «Технічна експлуатація автомобілів» – «Технічна служба АТП. База, ресурси, структура», «Матеріально-технічне забезпечення й економія ресурсів» – має на меті формування знань студентів у галузі теоретичних основ технічної експлуатації автомобілів, управління їх працездатністю на автотранспортних підприємствах.

Методичні вказівки містять основні теоретичні відомості, необхідні для розв'язування задач, приклади розв'язування задач, а також необхідні для виконання завдань довідкові дані.

Практичні роботи виконуються на практичних заняттях згідно з розкладом занять.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

Практична робота № 1

Тема. Управління віковим складом автомобільного парку

Мета: набути практичних навичок розв’язання завдань управління віковим складом автомобільного парку.

Короткі теоретичні відомості

У процесі експлуатації середній вік парку безупинно змінюється: збільшується в міру старіння основної частини парку й зменшується внаслідок списання старих і придбання нових автомобілів.

У міру старіння автомобіля відбувається наростання відмов унаслідок зношування, збільшується потік відмов, час знаходження автомобіля в ремонті. Отже, напрацювання автомобіля з початку експлуатації впливає на показники ефективності й надійності автомобіля, на трудомісткість його обслуговування, а зміна трудомісткості й надійності впливає на потребу в робочій силі, запасних частинах і матеріалах, на виробничо-технічну базу, тобто на потребу в ресурсах, необхідних технічній службі.

З метою свідомого управління віковим складом автомобільного парку необхідно вирішити ряд важливих питань, наприклад.

1. Як змінюється за певний період часу (за рік) середній вік парку при заданій кількості одержання нових автомобілів і автомобілів, що списують?

2. Скільки потрібно списувати старих і одержувати нових автомобілів, щоб забезпечити незмінний віковий склад парку або його зниження до заданих меж при постійній обліковій кількості автомобілів, а також при її зміні в більший або в менший бік.

Управління віковим складом автомобільного парку – це управління балансом вікового складу парку автомобілів, що в загальному вигляді можна записати в такий спосіб

= + + – , (1.1)

де , – кількість автомобілів у парку відповідно на початку й наприкінці розглянутого періоду експлуатації;

, – середній вік парку відповідно на початку й наприкінці розглянутого періоду експлуатації;

, – кількість автомобілів, що відповідно списують або купують за розглянутий період експлуатації;

d – розглянутий період, років;

, – середній вік автомобілів відповідно, що списують або нових.

Середній вік певної кількості автомобілів визначається за формулою

, (1.2)

де N – загальна кількість автомобілів, середній вік яких визначається;

– сума добутків числа автомобілів певного віку на значення віку;

і – номер розряду розподілу відповідно до даних таблиці А.1.

У рівнянні (1.1) добуток відповідає кількості автомобіле–років парку наприкінці розглянутого періоду експлуатації. Він дорівнює числу автомобіле–років парку на початку цього періоду , збільшеному на приріст автомобіле–років постійної частини парку за період d років і на число автомобіле–років нових машин , а також зменшеному на число автомобіле–років автомобілів, що списують.

Рівнянням (1.1) зручніше користуватися після деяких перетворень. Позначимо через коефіцієнт приросту парку. Тоді

,

звідки

.

Візьмемо , що цілком припустимо. Підставивши значення , і до (1.1), одержимо

. (1.3)

Якщо d=1 (зміна вікового складу за рік), рівняння (1.3) набуде вигляду

. (1.4)

Розглянемо застосування рівняння (1.4) для розв’язання раніше поставлених типових завдань.

1. Як змінюється за рік середній вік парку при одержанні n_н нових машин і списанні зношених? Підставивши до формули (1.4) , одержимо

. (1.5)

Визначимо обліковий склад парку наприкінці року N₁ і коефіцієнт приросту парку

, (1.6)

. (1.7)

Якщо обліковий склад парку не змінився (n_н= , =1), з рівняння (1.4) одержимо

(1.8)

Середній вік автомобілів, що списують, визначають за формулою (1.2).

2. Скільки потрібно списувати старих і одержувати нових n_н автомобілів, щоб забезпечити незмінний середній вік парку при постійній обліковій кількості автомобілів? Розв’язавши рівняння (1.4) відносно n_с при , n_н= , одержимо

. (1.9)

Якщо при цьому запланована зміна облікової кількості автомобілів (заданий коефіцієнт при ), необхідно одержати нових автомобілів

(1.10)

і списати автомобілів

. (1.11)

Середній вік автомобілів, що списують, попередньо візьмемо, виходячи з віку найстаріших автомобілів парку, з подальшим коректуванням.

3. Потреба в укомплектуванні новими автомобілями з метою зниження середнього віку парку з до при незмінній кількості автомобілів у парку визначається також за рівнянням (1.4), розв’язаним відносно n_н за умови , n_н= , =1:

. (1.12)

У загальному випадку потреба в укомплектуванні новими автомобілями з метою зниження середнього віку парку з до й зміні кількості автомобілів у парку з N₀ до визначається за рівнянням (1.4), розв’язаним відносно n_н без будь–яких обмежень:

. (1.13)

Число автомобілів, що списують, n_с визначається за формулою (1.11).

Наведені раніше завдання варто розв’язати при обмеженні ,

де – максимальне число автомобілів, які можуть бути списані відповідно до діючих нормативів. Якщо при розв’язанні якого-небудь завдання у відповіді отримано , варто прийняти .